Фединишинець Володимир Степанович
| Фединишинець Володимир Степанович | |
|---|---|
| Народився | 9 травня 1945 або 1943[1]  Репинне, Міжгірський район, Закарпатська область |
| Помер | 4 жовтня 2018 Ужгород, Україна |
| Країна |  Україна СРСР |
| Діяльність | письменник, поет, перекладач, публіцист |
| Галузь | українська література[1] |
| Alma mater | УжНУ |
| Знання мов | українська[1], російська[1], вірменська, угорська і давньоруська |
| Нагороди | |
Володимир Степанович Фединишинець (9 травня 1945 року, с. Репинний Воловецького району Закарпатської області — 4 жовтня 2018, Ужгород) — український письменник та поет.
Закінчив філологічний факультет Ужгородського державного університету. Писав українською та російською мовами.
Автор збірок поезій «Білий камінь», «Секунди серця», «Сині серпантини», «Симетрія», «Едельвейси», «Срібні силуети»; повістей та оповідань «Свято білої музейної ворони»; роману «Бранці лісу»; книг для дітей «Михайликові голуби», «Хитрун Мішел», «Півник-скрипаль»; перекладів з вірменської, давньоруської, угорської мов.
З 1989 р. — прихильник ідеології «карпаторусинства», співзасновник «Общества карпатських русинів», яке у 1990 р. звернулося з петицією про надання суверенітету Закарпатській області[2][3]. Пропозиція назвати одну з вулиць Ужгорода на честь Фединишинця викликала протести з боку українських патріотів[4].
Лауреат премій імені Ф. Потушняка та імені О. Духновича.
- 1 2 3 4 Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ http://www.ji.lviv.ua/n23texts/havrosh.htm
- ↑ Н. Гичка. Оцінка феномену русинства
- ↑ https://zakarpattya.net.ua/Blogs/193240-Naimenuvaty-vulytsiu-imenem-mankurta-ie-liapasom-ukraintsiam