Федоров Іван Євграфович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Федоров Іван Євграфович
Народився 23 лютого 1914(1914-02-23)
Харків, Російська імперія
Помер 12 лютого 2011(2011-02-12) (96 років)
Москва, Росія
Поховання Московська область
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність льотчик-випробувач
Учасник німецько-радянська війна
Військове звання полковник
Партія КПРС
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Пошани орден Леніна орден Червоного Прапора орден Олександра Невського (СРСР) орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки медаль Жукова ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Ювілейна медаль «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам'ять 850-річчя Москви» медаль «У пам'ять 300-річчя Санкт-Петербурга» медаль «За бойові заслуги» медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За оборону Москви» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За взяття Кенігсберга» медаль «За взяття Берліна» медаль «За визволення Варшави» медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»

Іван Євграфович Федоров (10 лютого 1914 року, Харків - 12 лютого 2011, Москва) — радянський льотчик-винищувач, льотчик-випробувач, Герой Радянського Союзу (05.03.1948), полковник (28.05.1944)[1]. Одночасно був нагороджений Гітлером і Сталіним[2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народився в Харкові (Україна) в сім'ї робітника в обозі. У той момент в обозі працювала за наймом його мати — Надія Іванівна. Постійним місцем проживання батьків була станиця Каменська (нині місто Кам'янськ-Шахтинський). Однак в паспорті як місце народження помилково записане місто Харків. До 1918 року Іван жив з батьками в окружній станиці Каменській.

З 1918 р. жив у місті Луганськ (Україна). У 1921—1927 роках був безпритульним.

У 1928 р. закінчив школу за 5 класів, в 1930 р. — вечірній робітфак при Донецькому інституті народної освіти, в 1931 р. — школу ФЗУ, в 1932 р. — 1-й курс Луганського педагогічного інституту. Працював на паровозобудівному заводі в Луганську: слюсарем інструментальником (в 1929—1930 роках), помічником машиніста і машиністом маневрового паровоза (в 1930—1932 роках). З 1929 р. без відриву від виробництва займався в Луганській школі «Осавіахім», літав на планерах.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. (рос.)Коллектив авторов. Великая Отечественная: Комдивы. Военный биографический словарь / В. П. Горемыкин. — М.: Кучково поле, 2014 г. — Т. 2. — С.884-885. — 1000 экз. — ISBN 978-5-9950-0341-0.
  2. (рос.)Советский летчик, который был награжден и Гитлером, и Сталином, 06.03.2019

Джерела[ред. | ред. код]

  • (рос.)В. Г. Родионов, «Пилотаж» (роман), 2014 г. — 332 с., ISBN 978-5-93139-125-0.
  • (рос.) Коллектив авторов. Великая Отечественная: Комдивы. Военный биографический словарь / В. П. Горемыкин. — М.: Кучково поле, 2014 г. — Т. 2. — С. 884-885. — 1000 экз. — ISBN 978-5-9950-0341-0.

Посилання[ред. | ред. код]