Федорчук Ярослав Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ярослав Петрович Федорчук
Yaroslav Fedorchuk.jpg
Народився 22 жовтня 1936(1936-10-22) (82 роки)
с. Несвіч, Луцький район, Волинська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater Національний університет «Львівська політехніка»
Науковий ступінь кандидат економічних наук
Посада Народний депутат України[1], Народний депутат України[2], Народний депутат України[3] і Народний депутат України[4]
Партія ВО «Батьківщина».png
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Україна Народний депутат України
4-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ) 8 липня 2005 25 травня 2006
5-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ) 25 травня 2006 12 червня 2007
6-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ) 23 листопада 2007 12 грудня 2012
7-го скликання
ВО «Батьківщина» 12 грудня 2012

Яросла́в Петро́вич Федорчу́к (нар. 22 жовтня 1936, с. Несвіч, Луцький район, Волинська область) — український політик та громадський діяч, народний депутат України IV–VII скликань, один із засновників ВО «Батьківщина», заступник голови партії з організаційної роботи, член Політичної ради партії та її Президії, почесний доктор Луцького національного технічного університету, голова його наглядової ради, Відмінник народної освіти України, член Національної спілки письменників України, автор книг «Волинянин. Дитинство і юність», «Волинянин. Напередодні» та «Трагедія українсько-польського протистояння на Волині 1938–1944 років. Волинська область. Підсумки». Автор фільмів «Волинян», «Вони боролись до загину».

Освіта[ред. | ред. код]

У 1958 році з відзнакою закінчив нафтопромисловий факультет Львівського політехнічного інституту, отримавши кваліфікацію інженер-механік, навчався в аспірантурі Академії суспільних наук в Москві. Кандидат економічних наук, автор ряду монографій та більш як 60 наукових праць.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Трудову діяльність розпочав робітником. Працював мотористом, слюсарем, виконробом, головним механіком, головним інженером на нафтопромислах Івано-Франківщини.

Був першим секретарем обкому ЛКСМУ, у 19721983 роках — першим секретарем Долинського райкому компартії, 19831990 роки — першим секретарем Івано-Франківського міському КПУ. З лютого 1993 — завідувач відділу з питань кооперованого постачання та ринку продукції виробничо-технічного призначення, жовтень 1995 — липень 1996 — завідувач відділу з питань кооперації Кабінету Міністрів України. 19992002 — керівник секретаріату фракції «Батьківщина», 20022005 — керівник секретаріату БЮТ.

Один із засновників партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина. Був одним із стратегів і організаторів партійного будівництва, структурування партії, основ організаційної роботи партійних організацій по всій вертикалі, виконання всіх організаційних рішень і програм партії.

З 2005 р. народний депутат України IV–VII скликань. У Верховній Раді VII скликання очолює підкомітет у справах релігій Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

Нагороди та державні ранги[ред. | ред. код]

Має високі урядові нагороди — 4 ордени, 7 медалей, 2 грамоти Верховної Ради України та грамоту Кабінету Міністрів України[5].

Творча діяльність[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Ресурси інтернет[ред. | ред. код]