Федосеєва-Шукшина Лідія Миколаївна
| Федосеєва-Шукшина Лідія Миколаївна | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Лидия Николаевна Федосеева-Шукшина | ||||
| Ім'я при народженні | рос. Лидия Николаевна Федосеева | |||
| Народилася | 25 вересня 1938 (87 років) Ленінград, РРФСР, СРСР | |||
| Громадянство | ||||
| Діяльність | акторка | |||
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії (1964) | |||
| Вчителі | Matvey Dubrovind, Герасимов Сергій Аполлінарійович і Макарова Тамара Федорівна | |||
| Заклад | Державний театр кіноактора | |||
| Роки діяльності | 1955 — тепер. час | |||
| Чоловік | В'ячеслав Воронін Василь Шукшин Михайло Агранович Марек Межеєвський Барі Алібасов (з 2018) | |||
| Діти | Анастасія Вороніна (1960) Марія Шукшина (1967) Ольга Шукшина (1968) | |||
| IMDb | nm0270214 | |||
| Нагороди та премії | ||||
| | ||||
Лі́дія Микола́ївна Федосе́єва-Шукшина́ (рос. Ли́дия Никола́евна Федосе́ева-Шукшина́; нар. 25 вересня 1938, Ленінград, РРФСР) — радянська і російська акторка. Народна артистка РРФСР (1984).
Народилася 25 вересня 1938 року в Ленінграді. У сім'ї Федосєєва було троє дітей. Крім Лідії, були ще двоє синів. Сім'я жила досить бідно, оскільки працював один батько. Часом на сніданок, обід і вечерю була тільки варена картопля без масла та хліба. У Лідії Миколаївни завжди були дуже теплі стосунки з матір'ю. Саме вона допомогла свого часу пережити акторці смерть чоловіка.
1964 року закінчила Всесоюзний державний інститут кінематографії (майстерня С. Герасимова й Т. Макарової).
Свою першу роль Федосеєва-Шукшина зіграла в картині режисера А. Граніка «Максим Перепелиця». Але ні глядачі, ні критики практично не помітили молоду лаборантку у виконанні акторки: їхню увагу повністю поглинула гра Леоніда Бикова. Індивідуальність акторки проявилася головним чином лише в кінці п'ятдесятих років, коли вона зіграла студентку Таню у фільмі «Ровесниці» (1959).
Коли Федосєєва дізналася, що її партнером по фільму «Яке воно, море?» буде Василь Шукшин (він повинен був зіграти роль колишнього кримінальника, матроса Жорку), вона засмутилася. У кінематографічному середовищі ходили розмови про його п'яні загули, тому нічого хорошого від зустрічі з ним акторка не чекала. Був навіть момент, коли вона попросила режисера підшукати, поки не пізно, заміну Шукшину. Але режисер запевнив її, що все буде нормально.[джерело?]
Після смерті чоловіка (вони прожили разом тільки 10 років) акторка взяла подвійне прізвище й тепер відома тільки як Федосєєва-Шукшина. Вона стала працювати в Театрі-студії кіноактора в Москві й дуже багато знімалася: фільми з її участю виходили практично щороку.
З 20 листопада 2018 року одружена з музичним продюсером Барі Алібасовим.
Знімалась у фільмах:
- «Максим Перепелиця» (1955)
- «Два капітани» (1956, асистентка Жукова)
- «До Чорного моря» (1958, Настя)
- «Однолітки» (1959, Таня)
- «Калина червона» (Люба Байкалова)
- «Вони воювали за Батьківщину» (1975, Глаша)
- «12 стільців» (1976, мадам Грицацуєва)
- «Не залишай» (королева Флора)
- «Маленькі трагедії» (1979, літня дама)
- «Гарно жити не заборониш» (1982, Вікторія Василівна Федяєва)
- «Демідови» (1983, Анна Іоанівна)
- «По головній вулиці з оркестром» (1986, Муравіна)
- Телесеріал «Петербурзькі таємниці» (1994, 48 а).
Грала в українських кінокартинах:
- «Катя-Катюша» (1959, Діна)
- «Люди моєї долини» (1960, Василина)
- «Врятуйте наші душі» (1960, Леся Гордієнко)
- «І завтра жити» (1987, т/ф, 2 а)
- «Вірний Руслан (Історія вартового собаки)» (1992, тітка Стюра)
- «Жіноча інтуїція 2» (2005, Елеонора Михайлівна).
У першому шлюбі з актором В'ячеславом Вороніним народила дочку Анастасію.
У другому шлюбі з письменником, режисером, актором Василем Шукшиним (вдова), народила двох доньок — Марію та Ольгу. Марія — відома акторка та телеведуча, заслужена артистка Росії. Ольга — також акторка, що більше зосереджена на літературній кар'єрі.
Третій шлюб — з кінооператором Михайлом Аграновичем, четвертий — з польським художником Мареком Межеєвським.
20 листопада 2018 року, у 80-річному віці, одружилася зі 71-річним музичним продюсером Барі Алібасовим.
- Актеры советского кино. Вьш. 12-й. М., 1976;
- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.444;
- Всемирный биофафический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.787;
- УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.1409;
- Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.278-279.