Федько Володимир Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Федько Володимир Петрович
Федько Володимир Петрович.jpg
Народження 11 вересня 1940(1940-09-11)
с. Артемівка Амвросіївський район, Донецька область
Смерть 5 листопада 2006(2006-11-05) (66 років)
  м. Київ
Громадянство СРСР СРСР Україна Україна
Жанр монументально-декоративне мистецтво
Навчання Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва
Діяльність художник
Нагороди
Заслужений діяч мистецтв України
Премії
Державна премія України в галузі архітектури
Звання Заслужений діяч мистецтв України — 1994

Федько́ Володи́мир Петро́вич (11 вересня 1940(19400911), Артемівка — 5 листопада 2006, Київ) — український художник, член Національної спілки художників України, член-кореспондент Академії мистецтв України (2001), заслужений діяч мистецтв України (1994)[1], лауреат Державної премії України в галузі архітектури (1991)[2].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в с. Артемівка Амвросіївського району Донецької області. У 1965 році закінчив закінчив Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва за спеціальністю «Художнє оформлення тканин», педагог за фахом Р. Ю. Сельський. З 1966 року працював помічником майстра на Дарницькому шовковому комбінаті. У 1970–1978 та 1983–1992 роках — художник на Київському комбінаті монументально-декоративного мистецтва, в 1978–1983 роках — головний художник Республіканського виробничо-експериментального об'єднання. В 1992–1995 роках — голова Київської організацій Спілки художників України.

З 2000 року викладав на кафедрі художніх основ декоративно-прикладного мистецтва Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука.

Основні твори[ред. | ред. код]

Цікаво[ред. | ред. код]

На фризі станції метро «Золоті ворота» у проміжному вестибюлі між двома «прольотами» ескалатора, прямо над виходом до ескалатора, який веде на поверхню, знаходиться мозаїчний напис «СЛАВА УКРАЇНІ». В 1989 році це гасло офіційно вважалось неприйнятним і його вживання (а тим більше пропаганда) могло призвести до переслідувань.[3]

Зображення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]