Федір Євлашовський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Федір Євлашовський
Народився7 лютого 1546(1546-02-07)
Ляховичі
Помер1616(1616)
ПідданствоРіч Посполита
Діяльністьписьменник
Галузьмемуарна літератураd[1], політична діяльність[1] і justice and judicial activitiesd[1]
Знання мовруська і білоруська[1]
Суспільний станшляхтич[d][1][1][…]
ПосадаQ106203878?[2][3] і Q102416875?[4]
Конфесіяпротестантизм
РідQ63531725?
БатькоМихайло Євлашовський
У шлюбі зQ124244342?[4]
ДітиQ24650308?

Федір Євлашовський (7 лютого 1546 —1616) — письменник-мемуарист, правник, державний діяч часів Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з дрібної шляхти. народився у місті Ляховичі у 1546 році. Самостійно здобув освіту. особливо знався на правництві, діловодстві, математиці. У 1564 році під час Лівонської війни брав участь у битві на річці Уле, після якої залишив військову службу, переконавшись у безглуздості воєн. Згодом став прихильником протестантизму, отримав протекцію від магнатів Миколая Радзивілла-Сирітки, Яна Ходкевича, Костянтина Острозького. Останні доручали йому вести важливі судові справи.

У 1569 році брав участь у Люблінському сеймі, де підтримував створення Речі Посполитої. Згодом служив при канцелярії Сигізмунда II Августа. У 1572 році переходить на службу до Радзивілла-Сирітки. У 1576 році у Торуні зустрічається з королем Стефанем Баторієм, якого знання Євлашовського вразили. У 1579 році обирається послом від Новогрудського повіту на Варшавський вальний сейм.

Разом з А. Тризною йому було доручено взяти участь у виробленні тексту «Трибуналу» — статуту вищого апеляційного суду Великого князівства Литовського. У 1584 році на посаді судового обвинувача брав участь у сесіях Волковиського, Мінського, Новогрудського і Слонімського повітів. У 1592 році отримує посаду підсудка Новогрудовського земського суду, на якій перебував до 1613 року.

Мемуари

[ред. | ред. код]

Є автором «Щоденника» староукраїнською мовою. Подається опис життя шляхти Великого князівства Литовського. У хронологічній послідовності розповів про пережите, намалював яскраві образи своїх сучасників.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Старажытная беларуская літаратура (XII—XVII стст.) / Уклад, прадм., камент. І. Саверчанкі — Мінск: Кнігазбор, 2007. — («Беларускі кнігазбор»)— С. 334—349;
  • Енциклопедія українознавства. Т. 2. — Львів, 1993
  1. а б в г д е ж Czech National Authority Database
  2. Radaman A. Samorząd sejmikowy w powiatach województwa nowogródzkiego Wielkiego Księstwa Litewskiego w latach 1565–1632 // Praktyka życia publicznego w Rzeczypospolitej Obojga Narodów w XVI―XVIII wieku: materiały XVIII konferencji Komisji Lituanistycznej przy Komitecie Nauk Historycznych PAN w dniach 22―23 września 2009 roku / за ред. U. Augustyniak, A. B. ZakrzewskiWarszawa: Neriton, 2010. — С. 80–81. — 197 с. — ISBN 978-83-7543-141-4
  3. Радаман А. Патранальна-кліентальныя адносіны ў Новагародскім павеце і іх уплыў на палітыку і дзейнасць органаў шляхецкага самакіравання ў другой палове XVI – пачатку XVII ст. // Магнацкі двор і сацыяльнае ўзаемадзеянне (XV–XVIII стст.) / за ред. А. М. ЯнушкевічМінск: 2014. — С. 272. — 442 с. — ISBN 978-985-7085-26-2
  4. а б Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VIII, Ziemia brzeska i województwo brzeskie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. RachubaWarszawa: 2020. — С. 247. — ISBN 978-83-65880-89-5