Федір I Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фе́дір Іва́нович
Фе́дір Іва́нович

Час на посаді:
1584 — 1598
Попередник Іван Грозний
Наступник Борис Годунов

Народився 31 травня 1557
Помер 7 (17 січня) 1598

Фе́дір Іва́нович (*31 травня 1557 — 7 (17 січня) 1598) — 2-й московський цар з 1584, син Івана IV Васильовича (Грозного). Останній представник московської гілки роду суздальских Юрійовичів[1] на московському престолі.

Життєпис[ред.ред. код]

Хворобливий Федір Іванович майже не займався державними справами, а фактичним правителем Московської держави був брат його дружини, цариці Ірини Федорівни, Борис Годунов. Після смерті польського короля Стефана Баторія прихильники московської орієнтації у Речі Посполитій у 1573-1574 і 1587 рр. безуспішно висували кандидатуру Федора Івановича на польський престол. За правління Федора Івановича Московська держава поступово виходила з господарської кризи і тяжких наслідків Лівонської війни 1558-1583.

Внаслідок московсько-шведської війни 1590-1593 рр. і підписання Тявзинського миру 1595 р. до Московського царства відійшли міста Ям, Івангород, Копор'є і Корела. За Федора Івановича Московія остаточно приєднала Західний Сибір. Для боротьби проти Кримського ханства і Туреччини московський уряд використовував українських козаків.

Після смерті Федора Івановича та постригу у черниці його дружини Земський собор 1598 р. у Москві проголосив царем Бориса Годунова.

Примітки[ред.ред. код]