Федір Весна
Федір Весна (рус. Федоръ Весна, Chwiodor Wesna) — сокольничий короля Ягайла (згідно із «літописцем великих князів литовських»). Найімовірніше, православний і не надто знатного походження. За припущенням історика Олега Ліцкевича, був русинізованим балтом[1].
У джерелах він згадується як власник розташованих неподалік Жупран Новосілок (Novam villam alio nomine in vulgari Nowesyolo)[2] і як поручитель перед кн. Скиргайлом за Гридька Костянтиновича, причім на досить низькій позиції (грамота писана межи 1387 й 1392 роком)[3][1].
Зі смертю 17 березня 1392 княгині Уляни Олександрівни Ягайло призначив Федора вітебським намісником, чим «покривдив» Свидригайла, що вважав місто частиною своєї вотчини. Пізньою зимою чи то пак ранньою весною 1393 р. той захопив Вітебськ і вбив Ф. Весну[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Ліцкевіч А. Да пытання пра рутэнізацыю балтаў у ВКЛ у XIV — пачатку XV ст. // Arche. — 2009. — № 11-12. — С. 50-51.
- ↑ Semkowicz W. Przywileje Witołda dla Moniwida, starosty wileńskiego i testament jego syna Jana Moniwidowieza // Ateneum Wileńskie. № 2, 1923. — S. 259.
- ↑ Пам'ятки української мови. Грамоти XIV cтоліття / Упорядкування, вступна стаття, коментарі і словники-покажчики М. М. Пещак. — Київ: Наукова думка, 1974. — С. 108
- ↑ Nikodem, Jarosław (2013). Witold: Wielki Książę Litewski (1354 lub 1355-27 października 1430). Kraków: Avalon. с. 162. ISBN 978-83-7730-051-0.
Література[ред. | ред. код]
- Лицкевич О. В. «Летописец великих князей литовских» и «Повесть о Подолье»: опыт комплексного критического разбора. — СПб : Дмитрий Буланин, 2019. — С. 537-541. — ISBN 978-5-86007-918-2.