Федір Вишневецький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Федір Вишневецький
Народився невідомо
Вишневець
Помер 1533(1533)
Вишневець
Поховання Києво-Печерська лавра
Підданство Велике князівство Литовське Herb Lytwa (Alex K).svg
Національність русин
Діяльність політик, військовик
Титул князь
Посада Q65330588?
Конфесія православний
Рід Вишневецькі
Батько Михайло Вишневецький-Збаразький
Мати ім'я невідоме, з роду Полубенських
Брати, сестри  • Олександр Вишневецький, Вишневецький Іван Михайлович і Федько Вишневецький
У шлюбі з Анастасія Зілінська (донька Штефана, воєводи Волоського)
Герб

Федір (Федір Старший) Вишневецький (? — 1533) — князь гербу Корибут українсько-литовського походження, політичний та військовий діяч на українських землях в складі Великого князівства Литовського.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з роду впливових родів Збаразьких та Вишневецьких. Син Михайла Вишневецького-Збаразького. Точна дата народження невідома. Невідомо, чи був він старшим братом Івана Вишневецького.

Допомомагав батькові у розбудові родинних володінь та Волині та опору нападам кримських татар. 28 квітня 1512 року разом з батьком Михайлом, братами Олександром, Іваном завдав відчутної поразки під Лопушним кримськотатарській орді.

1511 року разом з братом Іваном отримав у Луцькому повіті Перемильську волость, 12 червня 1524 р. привілей на володіння Пропойським замком, водночас був призначений старостою пропойським та чечерським[1][2]. За земським «пописом» у 1528 році князь мав виставляти від своїх волинських володінь 12корогв.

Скористатися повністю своїми здобутками на Волині князь Федір Вишневецький не встиг.

1533 році помер (сконав) від хвороби. Помираючи без нащадків, вислугу Федір Михайлович записав на вічність дружині Анастасії Зілінській, родові маєтки успадкували його брати.

Був похований у Києво-Печерській лаврі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Собчук В. Д.  Знать Південної Волині на схилі середніх віків. Історико-генеалогічне та історико-географічне дослідження: Дис… канд. іст. наук / В. Д. Собчук. — К., 2002. — С. 70
  2. str. 358, Tom XV cz.1 (Czeczersk) «SLOWNIK GEOGRAFICZNY» KROLESTWA POLSKIEGO I innich KRAJOW SLOWIANSKICH, WARSZAWA, 1880–1914 (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Wolff J. Kniaziowie Litewsko-Ruscy od ko caczternastego wieku. — Warszawa, 1895. — 698 s.

Посилання[ред. | ред. код]