Федір Корибутович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Федір Корибутович
Ім'я при народженні Федор
Псевдо Фрідріх
Народився 1380(1380)
Помер бл. 1442
Громадянство Київське князівство
Діяльність політик, військовий очільник
Титул князь
Посада князь, староста Берестейськийd[1], гетьман і диякон
Військове звання полковник
Термін 1410-1440
Партія антипольська
Конфесія православний
Рід Гедиміновичі
Батько Корибут Ольгердович
Мати Анастасія Рязанська
Родичі Корецькі, Рюриковичі
Брати, сестри Жиґимонт Корибутович
У шлюбі з Анастасія Сивська?
Діти Олександр Федорович, Дмитро Федорович
Вага 89[джерело?]
Зріст 186[джерело?]
Герб
Герб

Федір Корибутович (1380 — 1442) — литовсько-руський князь, прихильник великого князя литовського Свидригайла Ольгердовича. На думку Леонтія Войтовича, він та князь Федько Несвіцький — одна й та ж особа[2].

Родовід[ред. | ред. код]

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив зі княжого литовського роду Гедиміновичів. Син Корибута-Дмитра Ольгердовича та княжни Анастасії Рязанської, дочки великого князя рязанського Олега Івановича[3]. Про молоді роки мало відомостей.

У битві біля Вількомира 1 вересня 1435 року воював на боці Свидригайла, потрапив у полон і пробув в ув'язненні до загибелі Сигізмунда Кейстутовича у 1440 році. Помер у 1442 році.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Анастасія, княгиня Лоська. Несецький Каспер його дружиною назвав княжну Твері. Діти:

  • Анна Федорівна (? — після 1493) — дружина земського маршалка литовського Петра Монтигердовича.
  • Василіса (? — ?) — згадується в докментах 1444—1447 рр[4].
  • Марія (? — ?) — згадується в докментах 1444—1447 рр.

Федір Корибутович і Федько Несвизький[ред. | ред. код]

Син Дмитра, або Корибута, Ольгердовича та, правдоподібно, княжни Анастасії Рязанської. В джерелах згаданий у 1422-1440 роках. Плутають з Федором Несвіцьким. Під час суперечки між Ягайлом та Свидригайлом діяв в обидвох таборах. До 1911 року вважався членом рад великих князів Вітовта, Свидригайла, Жигмонта. 27 вересня 1422 року над озером Мельно разом з іншими литовськими князями — прихильниками Вітовта підписав договір. 19 червня 1431 року в Христмемлі виступає серед оточення Свидригайла. 8 лютого 1432 року війт з Братеан (пол. Brathean) в листі з Вовковиська до великого магістра тевтонців пише про нього як про прихильника Свидригайла. 15 жовтня 1432 року в Гродно підписав акт унії як прихильник Жигимонта Кейстутовича (також в Тракаї 20 січня 1433 року). Руські літописи вказують, що не мав нащадків; польські генеалоги, зокрема, Стрийковський Мацей, від нього виводять роди князів Порицьких, Воронецьких, Вишневецьких, Збаразьких.

1911 року дослідник Юзеф Пузина виступив з тезою про його ідентичність з Федором Несвіцьким, що викликало гарячу дискусію. Головним опонентом гіпотези був Владислав Семкович, який вказував на сфрагістичні докази та документи поселення Лоська.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VIII, Ziemia brzeska i województwo brzeskie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. RachubaWarszawa: 2020. — С. 180. — ISBN 978-83-65880-89-5
  2. Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти [Архівовано 29 березня 2017 у Wayback Machine.]… — С. 651.
  3. Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти [Архівовано 29 березня 2017 у Wayback Machine.]… — С. 639.
  4. Babińska М., Полеміка членів польського товариства геральдичного. С. 86.

Джерела[ред. | ред. код]

Попередник
Василь Чорторийський
Князь подільський
1432-1434
Наступник
Земля відійшла до Корони