Федір Острозький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Федір Острозький
преподобний Феодосій
Feodor Ostrogski.jpg
Народився 1360
Помер близько 1410
Київ, Києво-Печерський монастир
Відомий святий
Титул князь
Посада луцький воєвода (13861392)
Конфесія православний
Батько Данило Острозький
Рід Острозькі
Діти Василь, Федір
Герб Острозьких. Ostrozky CoA.png

Федір Острозький, преподобний Феодосій (1360 — перед 1410 [1] / пiсля 1437 [2] / 1446[джерело?]) — князь, військовий, державний, релігійний діяч Великого князівства Литовського. Намісник Луцького князівства), староста крем'янецький, кам'янецький, брацлавський, православний монах і святий. Зробив багато для оборони й розбудови українського суспільства у складі ВКЛ в XIVXV ст.

Короткий життєпис[ред.ред. код]

Представник великокняжого роду Гедиміновичів. Батько — князь на Турові, Холмі, Острогу [1] Данило Острозький.

Був одружений з донькою пана Чурила-Бродовського Агафією. 1385 року швагро записав (дарував) йому свій родовий маєток Бродово, аби князь, його дружина і нащадки «печаловали са душою моєю и жоны моее душею» [3].

В 1386/1387 (після відібрання Луцького князівства у Федора Любартовича) став намісником Луцька. Тоді з братом Михайлом вони присягнули на вірність королю Владиславу Ягайлу і зобов'язались пильнувати Луцького замку [1].

Грамотою, даною 11 травня 1386 в Луцьку, король Владислав II Ягайло і великий князь Вітовт, що відвоювали на Волині місця, зайняті угорцями, віддали в спадкове володіння місто Острог з повітом і містами Заславом, Корцем і Хлопотиним князю Федорові Даниловичу з його потомством (в інших джерелах — підтвердив його права на Острог, дав йому міста Корець і Заслав з багатьма селами) [3].

За версією С.Кучинського, 4 листопада 1386 року Ягайло надав Федору Даниловичу дідичним (спадковим) правом Острог за його та предків заслуги, застерігаючи собі таке виконання служби князем Федором, яке він виконував для Любарта; цього дня привілей разом підтвердили Ягайло та Вітовт, вказуючи на волості, належні Острозькому: Корець, Заслав, Хлапотин, Іванин, Хрестовичі, Красне та інші, які державив його батько Данило. Для цілковитого забезпечення цього надання його мали підтвердити князь володимирський Федір Любартович з братами Лазарем, Семеном і матірю Ольгою [1].

Під тиском Ягайла князь Федір Любартович звільнив Федора Острозького від васальної присяги [3].

У 1387—1392 був намісником Луцького князівства [3]. Був крем'янецьким, брацлавським [4]1434 присягнув королю як староста кам'янецький і брацлавський [5]), подільським [6] у 1432-34 роках [5] старостою.

За твердженням Є.Вирозумського, сприяв католикам: в Острозі заклав кляштор домініканців, для них переказав церкву Матері Божої [7]

1390 року допомагав Ягайлу боронити Вільнюс від нападу Вітовта з тевтонцями, за що отримав поновлення привілею на Острог, Заслав, Бродово [1].

4 листопада 1393 в Кракові отримав поновлення привілею на Острог; 17 липня 1396 в Луцьку отримав від Вітовта поновлення привілею на Острог [1]. Того року великий князь Вітовт збільшив його володіння.

Воював зі своїм загоном проти хрестоносців в Ґрюнвальдський битві (1410).

Під час боротьби Вітовта з русько-литовським князем Свидригайлом за Волинь Федір став на сторону останнього, у 1420 звільнив його з ув'язнення в Крем'янецькому замку.

Після смерті Вітовта (1430) ужив усіх зусиль, щоби звести на престол Свидригайла, завдав полякам цілий ряд поразок, відняв у них Поділля і Волинь.

У 1433 Федір Острозький після кровопролитного бою взяв Кам'янець-Подільську фортецю.

Наприкінці свого життя (за одними даними — близько 1441 року, за іншими — бл. 1440), покинув світські справи, постригся у ченці Києво-Печерського монастиря під ім'ям Феодосій. Жив у Дальній Феодосієвій печері, де був похований, померши ченцем.

Те саме зробила його дружина Агафія (пол. Agata) з Чурилів, похована там же як Агрипіна [1].

Діти[ред.ред. код]

Канонізація[ред.ред. код]

Благословення князя Федора Острозького. Києво-Печерська лавра. 1443

Наприкінці XVI — на початку XVII ст. його було канонізовано. Днями пам'яті преподобного Феодосія Острозького є 24 серпня (за ст. ст. 11 серпня) і 10 вересня (за ст. ст. 28 серпня).

В акафісті всім Печерським преподобним про нього сказано:

« "Радуйся, княже Феодоре, бо на честь і славу Церкви православної ти багато потрудився" [8]  »

.

Преосв. Антоній (архієп. Волинський) склав святому особливу службу (надрукована для загальноцерковного вжитку в 1908) [9].

Мощі[ред.ред. код]

1638 року Атанасій Кальнофійський свідчив, що «преподобный Феодор открыто почивает в Феодосиевой пещере в целом теле».

Мощі прп. Григорія Чудотворця спочивають у Дальніх печерах, поряд з нетлінними мощами преподобного Лукіяна Священномученика та недалеко від місця, позначеного як келія преп. Феодосія на карті Кальнофойського (1638).

Комплексні медико-антропологічні дослідження святих мощей Києво-Печерської лаври показали, що ріст святого становив 170~176 см [10].

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

В Острозі Рівенської області в 2000 був встановлений пам'ятник князям Острозьким. Серед них і Святий Федір Острозький.

Картина: «Благословення Феодосія Святого (князя Федора Острозького) Києво-Печерська лавра. 1443 рік» написана відомим українським художником-баталістом Артуром Орльоновим у 2013 році. Це друга картина серії «Сузір'я князів Острозьких».

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж и Kuczyński Stefan M. Fedor Daniłowicz // PSB, s. 382.
  2. Войтович Леонід. Князі Острозькі…  — С. 49.
  3. а б в г Войтович Л. Загадковий «високородовитий шляхетний князь Червоної Русі»… — С. 27.
  4. Бабій П., Дуда І. Збаразькі… — С. 635.
  5. а б Князі і традиції державності
  6. Książęta Zbarascy (01) (пол.)
  7. Wyrozumski Jerzy. Ostrogski Wasyl książę (zm. ok. 1450) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — Tom XXIV/3, zeszyt 102. — s. 193 — 384. — S. 497. (пол.)
  8. Акафіст до всіх преподобних Києво-Печерських
  9. Дива печер лаврських… — С. 194.
  10. Дива печер лаврських… — С. 209.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

"Загубленi свiти Острозських" док.фільм НТКУ 2008


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.