Федір Скумін-Тишкевич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Федір Скумін—Тишкевич
Teador Tyškievič. Тэадор Тышкевіч (1794).jpg
Народився 1538(1538)
Новогрудок, Білорусь
Помер 1618(1618)
Новогрудок, Новогрудський повіт[d], Новогрудське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита
Поховання Церква Пресвятої Трійці
Громадянство Велике князівство Литовське, Руське, Жемайтське
Річ Посполита
Місце проживання Білорусь, Литва, Польща
Діяльність політик, дипломат, меценат
Суспільний стан шляхта
Посада гродненський старостаd, воєвода новогрудськийd, брацлавський старостаd, Підскарбій надвірний литовський, підскарбій великий литовський, Q26897619?, писар великий литовський, Q66200844? і Q66201003?
Конфесія православний, греко-католик
Рід Тишкевичі
Батько Скумін Тишкевич
Мати Марія-Марина Мелешко
У шлюбі з Катерина Ляцька
Діти Януш
Звання великий скарбник Литовський (1586—1590), воєвода новогрудський (1590—1618)
Герб

Скумін-Тишкевич Федір (1538 — †1618 р.,) — магнат, політичний діяч Литовсько-Руської держави, а згодом Речі Посполитої, дипломат, меценат.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з впливового руського шляхетського роду Тишкевичів. Син Івана Львовича Скуміна-Тишкевича, старости Чорнобильського, та Марії-Марини Мелешко (1510—1598[1]). Завдяки належности до вищої аристократії держави та значним статкам зробив гарну політичну кар'єру. У 1576 році став надвірним підскарбієм литовським, після цього обіймав посаду великого писаря. У 1578 році разом з Миколою Сапігою та Станіславом Криським очолював посольство до московського царя Івана IV Грозного стосовно укладання миру у Лівонській війні. Обидві сторони, утім, висунули такі умови, що укладення «вічного миру» виявилося неможливим. Крім Лівонії, Смоленська і Полоцька Іван IV вимагав Київ, Канева, Вітебськ, а також визнання свого царського титулу. Тому було укладено перемир'я на 3 роки.

З 1581 до 1610 року як староста керував Брацлавським староством. У 1586 році отримав посаду великого підскарбія литовського. В цей час вплив Федора Скуміна-Тишкевича зростає настільки, що він став карбувати власну монету з гербом свого роду. З 1590 року стає воєводою Новогрудським.

Спочатку був супротивником Бeрестeйської унії разом з Костянтином Острозьким. Підтримував боротьбу проти розповсюдження уніатства, проте у 1597 році Федір Скумін-Тишкевич з міркувань збереження свого становища у державі перейшов до унії. У 1608 році він стає Гродненським старостою. Як стійкому уніатові король Сигізмунд III Ваза у 1609 році доручив приборкати православне духівництво, що повстало проти митрополита Іпатія Потія. 1613 року був призначений комісаром для розгляду непорозумінь, що виникли між гродненськими православними ченцями й монахами-бернардинами, які заволоділи нерухомістю перших.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Tyszkiewiczowie (01) Архівовано 21 вересень 2013 у Wayback Machine. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]