Фейт Ґолді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фейт Ґолді
Народилася 8 червня 1989(1989-06-08) (34 роки)
Торонто, Канада
Країна  Канада
Діяльність репортерка, політична коментаторка, домогосподарка
Alma mater Трініті-коледжd і Університет Західного Онтаріо
Заклад Sun News Networkd і Rebel Newsd
Конфесія католицтво[1]
Волосся каштанове[d]

Фейт Джулія Ґолді (англ. Faith Julia Goldy; нар. 8 червня 1989) — канадський правий політичний коментатор, колишній директор правління Фонду інституту східнохристиянських студій ім. Митрополита Шептицького.[2] Колишній член The Rebel Media[en] і співорганізатор марш «Об'єднання правих» 2017 року в Шарлоттсвілі, штат Вірджинія.[3][4]

Ґолді була кандидатом в мери на міських виборах Торонто 2018 року, посівши третє місце з 3,4% голосів. 8 квітня 2019 року Голді було заборонено користуватися Facebook.[5]

Життєпис[ред. | ред. код]

Голді народилася 8 червня 1989 року.[6] Вона відвідувала Хавергалський коледж, приватну школу К-12, і навчалася в коледжі Гурона в Університеті Західного Онтаріо. Пізніше вона закінчила факультет політики та історії в Трініті-коледжі в Університеті Торонто. Вона також почала ступінь магістра публічної політики в Школі публічної політики та управління університету Торонто. У 2012 році вона отримала нагороду студентської лідерської премії Гордона Крессі від Асоціації випускників університету Торонто.[7]

Голді має українське та грецьке походження. Голді є прихожанкою Української греко-католицької церкви.[8] Вона була директором правління Фонду інституту імені Митрополита Андрея Шептицького з 7 жовтня 2015 року до відставки 30 травня 2017 року.[2]

Голді працювала коментатором та репортером у ЗМІ, включаючи The Catholic Register, Toronto Sun, TheBlaze, Bell Media, ZoomerMedia та National Post. Вона була репортером мережі Sun News і була працевлаштована на канадському правому вебсайті The Rebel Media[9], де вона висловлювала політичні коментарі у звичайних відео YouTube та щотижневому шоу під назвою «На полюванні з Фейт Голді».[10]

Підтримка Фейт Голді на міських виборах Торонто 2018 року

У червні 2017 року вона транслювала на Rebel Media «Білий геноцид у Канаді?», Аналізуючи зовнішню імміграційну політику уряду Канади щодо третього світу та негативплив цієї політики на демографію Канади. У відповідь на трансляцію кілька корпорацій відкликали фінансову підтримку Rebel Media.[11]

Станом на серпень 2020 року на YouTube-каналі Faith J. Goldy було понад 100 000 підписників.

Погляди[ред. | ред. код]

Погляди Голді характеризуються як праві або альт-праві.[12] Голді навернулася до традиціоналістського католицизму, після того, як у матері було діагнозу рак у 2008 році та смерті у 2014 році[13].

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Catching up with Youth Speak News alumni // The Catholic Register — 2015. — ISSN 0383-1620
  2. ↑ а б MASI Will Move to St. Michael’s College, Toronto. Metropolitan Andrey Sheptytsky Institute of Eastern Christian Studies (амер.). 15 листопада 2016. Архів оригіналу за 21 серпня 2018. Процитовано 1 серпня 2020.
  3. ↑ ‘That’s just racist’: Ezra Levant distances The Rebel from alt-right as contributors resign. National Post (en-CA) . Процитовано 1 серпня 2020.
  4. ↑ Is this the beginning of the end for Canada’s Rebel Media?: Tim Harper. thestar.com (англ.). 15 серпня 2017. Процитовано 1 серпня 2020.
  5. ↑ Facebook bans Faith Goldy and 'dangerous' alt-right groups. CBC News.
  6. ↑ https://twitter.com/faithgoldy/status/1005117070529449984. Twitter (укр.). Процитовано 1 серпня 2020.
  7. ↑ Four of the 2012 Gordon Cressy Student Leadership Awards Recipients from Political Science. Department of Political Science (амер.). 28 березня 2012. Процитовано 1 серпня 2020.
  8. ↑ Faith Goldy - The Rebel. web.archive.org. 2 травня 2017. Архів оригіналу за 2 травня 2017. Процитовано 1 серпня 2020.
  9. ↑ A Toronto imam was accused of hate-preaching against Jews. But that wasn’t the whole story. thestar.com (англ.). 22 жовтня 2017. Процитовано 1 серпня 2020.
  10. ↑ On The Hunt With Faith Goldy || ARCHIVES. The Rebel (англ.). Процитовано 1 серпня 2020.
  11. ↑ Advertisers bow to pressure to pull ads from The Rebel. Процитовано 1 серпня 2020.
  12. ↑ Lett, Dan (19 серпня 2017). Aug 2017: Rebel Media's meltdown and the politics of hate. Winnipeg Free Press (en-CA) . Процитовано 6 серпня 2020.
  13. ↑ Silman, Anna (9 листопада 2018). We Thought We Knew Faith, Until We Didn’t. The Cut (en-us) . Процитовано 6 серпня 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фейт_Ґолді&oldid=39829466