Фельдшер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Фе́льдшер , у сучасному значенні — особа, приналежна до сер. мед. персоналу, що є помічником лікаря або іноді надає мед. допомогу самостійно на т. зв. фельдшерських пунктах. У Росії й в Україні були відомі Ф. як помічники військ. лікарів уже з 17 ст.; спершу вчилися при лікарях, а з 1740 в окремих шпитальних та медичних школах. З сер. 19 в. були засновані 3-річні фельдшерські школи при великих лікарнях, особливо військ. У Києві діяла фельдшерська школа з 1842. Після земської реформи фельдшерські школи з 1864 засновували земства; діяли також приватні школи.

Після 1870 існували три роди Ф.:

  • військ. (так звані ротні),
  • ветер. («коновали»)
  • лікарські помічники (так звані «шкільні» Ф.).

Останні працювали переважно на селах у системі земської медицини на фельдшерських пунктах, що підлягали наглядові земських лікарів.(Мисник Наталия)

Чисельні показники[ред.ред. код]

Ч. пунктів постійно зростало; у 7 укр. губ. (Басарабська, Катеринославська, Полтавська, Таврійська, Харківська, Херсонська, Чернігівська) їх було 1870 516, 1912 — 854, а кількість фельдшерського персоналу зросла за той час з 640 до 3 100. «Шкільних» Ф. було 68%, військ. 32%. У трьох губ. т. зв. Півд.-Зах. Краю (Київ., Волинській і Подільській) фельдшерські пункти були спершу у віданні приказів громадської опіки, тільки після 1903 їх передано земствам; тут було 1913 305 фельдшерських пунктів, отже, разом з 7 ін. губ. їх було 1 159.

Фельдшерство в УРСР[ред.ред. код]

Кількість сер. мед. персоналу в УССР (тис.)
Рік Кількість На тис.
населення
1940 102 10 000
1970 411.5 86 800
1980 504.2 100 600

В УССР сер. мед. школи (27 у 1920) були реорганізовані 1927 на мед. технікуми, здебільша з 3-річним терміном навчання після семирічки, згодом їх перетворено на технікуми вузької спеціальности, які готували сер. мед. персонал 13 фахів; час навчання скорочено до 2 — 2.5 pp. 1930 ч. мед. технікумів зросло до 47, а ч. учнів до 80 000, пізніше почало зменшуватися ч. шкіл і учнів та скорочено багатопрофільність шкіл, а 1936 мед. технікуми поділено на фельдшерські, фармацевтичні і зуболікарські.

1939 утворено окремі школи санітарних Ф., 1946 відкрито школи Ф. — помічників ентомологів. 1947 сер. мед. освіта перейшла у відання мін-ва вищої освіти, а з 1954 ці установи почали називатися мед. училищами для підготови лікувальних та санітарних Ф., Ф. -лаборантів та ін. сер. мед. персоналу з терміном навчання від 2,5 до 3,5 pp. після неповної сер. школи та 2 pp. після десятирічки. Існує можливість заочного навчання Ф., як також існують курси підвищення кваліфікації та спеціалізації в різних галузях ( наркозування, електрокардіографія, масаж, лікувальна фізкультура тощо).

Див. також Земська медицина,Медична освіта.

Література[ред.ред. код]

  • Шульц Г. Фельдшер // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.. Словникова частина. — Т. 9. — С. 3494.
  • Ігумнов С. Нарис розвитку земської медицини на Україні // Матеріали до історії розвитку охорони здоров'я на Україні / За редакцією К. Дупленко. — К. 1957.
  • Подгорный С. Медицинское обслуживание сельского населения. — М. 1965.
  • Работа фельдшера скорой помощи / Прокофьев Василий Романович, Апанасенко Борис Георгиевич, Кирилюк Иван Григорьевич и др. — 3-е, стереотипное. — Ленинград : «Медицина». Ленинградское отделение, 1988. — 192 с. — (Библиотека среднего медработника). — 50 000 прим. — ISBN 5-225-00095-9. (рос.)
  • Фадеева Татьяна Борисовна Справочник фельдшера. Неотложная помощь. — Минск : «Современный литератор», 2001. — 288 с. — 7 000 прим. — ISBN 985-456-815-6. (рос.)
  • Schulz Н. Secondary Medical Training in the USSR // Review of Eastern Medical Sciences. — 1957. — Ч. 7—8.
  • Müller-Dietz H. Feldschere und «Feldscherismus» in Russland // Deutsches Arzteblatt. — 1978. — Ч. 24.