Фельдшер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Фе́льдшер , у сучасному значенні — особа, приналежна до середнього медичного персоналу, що є помічником лікаря або іноді надає медичну допомогу самостійно на так званих фельдшерських пунктах. У Росії й в Україні були відомі фельдшери як помічники військових лікарів уже з 17 століття; спершу вчилися при лікарях, а з 1740 в окремих шпитальних та медичних школах. З середини 19 століття були засновані 3-річні фельдшерські школи при великих лікарнях, особливо військових У Києві діяла фельдшерська школа з 1842. Після земської реформи фельдшерські школи з 1864 засновували земства; діяли також приватні школи.

Після 1870 існували три роди фельдешрів:

  • військові (так звані ротні),
  • ветеринарні («коновали»)
  • лікарські помічники (так звані «шкільні» фельдшери).

Останні працювали переважно на селах у системі земської медицини на фельдшерських пунктах, що підлягали наглядові земських лікарів.

Чисельні показники[ред. | ред. код]

Число фельдшерських пунктів постійно зростало; у семи українських губерніях (Басарабська, Катеринославська, Полтавська, Таврійська, Харківська, Херсонська, Чернігівська) їх було 1870 516, 1912 — 854, а кількість фельдшерського персоналу зросла за той час з 640 до 3 100. «Шкільних» фельдшерів було 68%, військових 32%. У трьох губерніях так званого Південно-Західного Краю (Київській, Волинській і Подільській) фельдшерські пункти були спершу у віданні приказів громадської опіки, тільки після 1903 їх передано земствам; тут було 1913 305 фельдшерських пунктів, отже, разом з 7 іншими губерніями їх було 1 159.

Фельдшерство в УРСР[ред. | ред. код]

Кількість сер. мед. персоналу в УССР (тис.)
Рік Кількість На тис.
населення
1940 102 10 000
1970 411.5 86 800
1980 504.2 100 600

В УССР середні медичні школи (27 у 1920) були реорганізовані 1927 у медичні технікуми, здебільша з 3-річним терміном навчання після семирічки, згодом їх перетворено на технікуми вузької спеціальності, які готували середній медичний персонал 13 фахів; час навчання скорочено до 2 — 2,5 pоків. 1930 число медичних технікумів зросло до 47, а число учнів до 80 000, пізніше почала зменшуватися кількість шкіл і учнів та скорочено багатопрофільність шкіл, а 1936 медичні технікуми поділено на фельдшерські, фармацевтичні і зуболікарські.

1939 утворено окремі школи санітарних фельдшерів, 1946 відкрито школи фельдшерів—помічників ентомологів[джерело?]. 1947 середня медична освіта перейшла у відання міністерства вищої освіти, а з 1954 ці установи почали називатися медичними училищами для підготовки лікувальних та санітарних фельдшерів, фельдшерів -лаборантів та іншого середнього медичного персоналу з терміном навчання від 2,5 до 3,5 pоків після неповної середньої школи та 2 pоків після десятирічки. Існує можливість заочного навчання на фельдшера, як також існують курси підвищення кваліфікації та спеціалізації в різних галузях ( наркозування, електрокардіографія, масаж, лікувальна фізкультура тощо).

Див. також Земська медицина, Медична освіта.

Література[ред. | ред. код]

  • Шульц Г. Фельдшер // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.. Словникова частина. — Т. 9. — С. 3494.
  • Ігумнов С. Нарис розвитку земської медицини на Україні // Матеріали до історії розвитку охорони здоров'я на Україні / За редакцією К. Дупленко. — К. 1957.
  • Подгорный С. Медицинское обслуживание сельского населения. — М. 1965.
  • Работа фельдшера скорой помощи / Прокофьев Василий Романович, Апанасенко Борис Георгиевич, Кирилюк Иван Григорьевич и др. — 3-е, стереотипное. — Ленинград : «Медицина». Ленинградское отделение, 1988. — 192 с. — (Библиотека среднего медработника) — 50 000 прим. — ISBN 5-225-00095-9. (рос.)
  • Фадеева Татьяна Борисовна. Справочник фельдшера. Неотложная помощь. — Минск : «Современный литератор», 2001. — 288 с. — 7 000 прим. — ISBN 985-456-815-6. (рос.)
  • Schulz Н. Secondary Medical Training in the USSR // Review of Eastern Medical Sciences. — 1957. — Ч. 7—8.
  • Müller-Dietz H. Feldschere und «Feldscherismus» in Russland // Deutsches Arzteblatt. — 1978. — Ч. 24.