Фелікс Блох

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Фелікс Блох
нім. Felix Bloch
Felix Bloch, Stanford University.jpg
Народився 23 жовтня 1905(1905-10-23)
Цюрих
Помер 10 вересня 1983(1983-09-10) (77 років)
США США
Місце проживання Швейцарія, США
Країна Швейцарія Швейцарія, США США
Діяльність фізик, викладач університету, фізик-ядерник
Alma mater Лейпцизький університет
Галузь Фізика
Заклад Манхеттенський проект, Стенфордський університет і Лейденський університет[1]
Науковий керівник Вернер Гайзенберґ і Петер Дебай[2]
Аспіранти, докторанти Carson D. Jeffriesd[3] і Michael Schickd[4]
Членство Американська академія мистецтв і наук, Нідерландська королівська академія наук, Американське фізичне товариство[5] і Національна академія наук США
Відомий завдяки: методи точних ядерних магнітних вимірювань, Теорема Блоха, Сфера Блоха
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізики (1952)

CMNS: Фелікс Блох у Вікісховищі

Фе́лікс Блох (нім. Felix Bloch; 23 жовтня 1905, Цюрих — 10 вересня 1983, США) — американський фізик швейцарського походження.

Народився в Цюриху (Швейцарія).

1928 закінчив Лейпцизький університет, з 1932 — приват-доцент там же.

1933 емігрував до США.

З 1934 очолював кафедру теоретичної фізики Стенфордського університету.

1942—45 працював у лабораторії Лос-Аламос. Відомий працями з теорії магнетизму, квантової теорії кристалів (теорія зон) і нових методів вимірювання магнітних моментів ядер.

Нобелівська премія, 1952.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]