Фелікс Платер
| Фелікс Платер | |
|---|---|
 | |
| Народився |
28 жовтня 1536[2] Базель, Швейцарія[1] |
| Помер |
28 липня 1614[1][2][…] (77 років) Базель, Швейцарія[1] |
| Країна | Швейцарія |
| Діяльність | лікар, анатом, ботанік, науково-педагогічний працівник, викладач університету, психіатр, лікар-письменник, патологоанатом |
| Галузь | медицина, психіатрія і анатомія |
| Alma mater | Університет Монпельє і Базельський університет |
| Вчителі | Гійом Ронделе[4] |
| Відомі учні | Caspar Hofmannd і Petrus Ryffd |
| Знання мов | німецька[2] і латина[5] |
| Заклад | Базельський університет |
| Посада | ректор Базельського університетуd |
| Батько | Thomas Platterd |
| Брати, сестри | Thomas Platter the Youngerd |
Фелікс Платер (Платтер) (28 жовтня 1536, Базель - 28 липня 1614 Базель ) - швейцарський медик, натураліст і письменник-автобіографіст епохи Відродження.[6]
Життєпис[ред. | ред. код]
Син гуманіста Томаса Платера (старшого) (завдяки йому він отримав хорошу освіту, адже він був видатним лікарем, а також директором коледжу в Базелі), а також зведений брат письменника, і лікаря Томаса Платера (молодшого). З 1552 по 1557 рік він вивчав медицину в Монпельє, де він отримав ступінь доктора в 1556 році, потім працював лікарем в Базелі. У 1560 році він був призначений професором медицини і став придворним лікарем князів і дворян Верхнього Рейну. У 1571 році він був призначений лікарем міста і професором Базельського університету, неодноразово був його деканом і ректором. Він був відомий як колекціонер виробів мистецтва, музичних інструментів, анатомічних препаратів і мінералів. Монтень під час його поїздки до Швейцарії в 1580 році не пропустив можливості оглянути його гербарій.
Платер був піонером патологічної анатомії і один з основоположників судової медицини. Під впливом оптики в 1583 році він виявив, що кришталик служить для фокусування зображення на очному дні (а не сприймає світло, як вважав Гален) і аргументував свою теорію в клініці. У своєму тритомному підручнику «Праця про лікарську справу» (Praxeos medicae opus (Praxeos Medicae Tomi tres)) (1602-1608) Платер дав огляд клінічної медицини. У «Доповіді про чуму» (Pestbericht) під час Базельської епідемії чуми в 1610 і 1611 років він виступає першопрохідником-епідеміологом.
Він також представив першу класифікацію психічних розладів. Платеру в ній належить ряд пріоритетів. Він вперше в історії психіатрії дав абсолютно чітке підтвердження на екзогенне і ендогенне походження психозів. Також він першим користується анатомо-клінічним методом вивчення психічних розладів, яскравою ілюстрацією чого є вперше описаний ним випадок внутрішньочерепної мозкової пухлини.
В своєму «Щоденнику» (Tagebuch), який вперше був опублікований в 1840 році, він розповідає про свою молодість, життя студентів у Франції про перший період життя в Базелі до 1561 року.[7]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118594915 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ L, Belusa; Am, Selzer; Bd, Partecke (1995 Sep). [Description of Dupuytren disease by the Basel physician and anatomist Felix Plater in 1614]. Handchirurgie, Mikrochirurgie, plastische Chirurgie : Organ der Deutschsprachigen Arbeitsgemeinschaft fur Handchirurgie : Organ der Deutschsprachigen Arbeitsgemeinschaft fur Mikrochirurgie der Peripheren Nerven und Gefasse : Organ der V... (англ.). PMID 7498844. Процитовано 2 грудня 2020.
- ↑ Felix Plater Summary (англ.).