Фелісьєн Кабуга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Фелісьен Кабуга)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фелісьєн Кабуга
руанд. і фр. Félicien Kabuga
Народився 1 березня 1933(1933-03-01)[1] (91 рік)
Провінція Б'юмбаd, Руанда-Урунді
Громадянство Руанда Руанда
Місце проживання Аньєр-сюр-Сен, Франція Франція
Діяльність підприємець
Відомий завдяки геноциду у Руанді
Посада директор
Партія Національний республіканський рух за демократію і розвитокd[2][3]
У шлюбі з Жозефіна Муказітоні (руанд. і фр. Josephine Mukazitoni)
Діти (11) 2 дочки
заарештований 16 травня 2020 року

Фелісьє́н Кабу́га (руанд. і фр. Félicien Kabuga) — руандійський бізнесмен, якого підозрюють в участі та фінансуванні геноциду в Руанді 1994 року, в основному проти представників етнічної меншини країни — народності тутсі[4]. США за голову Фелісьєна Кабуги призначили 5 мільйонів доларів винагороди[5].

Життєпис[ред. | ред. код]

Кабуга народився в Кібунго, в комуні Гітарама, префектура Мабуї, нинішня Руанда. Фелісьєн накопичив своє багатство, володіючи, серед інших бізнес-підприємств, чайними плантаціями на півночі Руанди[6]. Будучи мультимільйонером[7], він був тісно пов'язаний з партією «Національний республіканський рух за демократію та розвиток» (англ. National Republican Movement for Democracy and Development, MRND) Жувеналя Габ'ярімана та Аказу[be], неофіційною групою екстремістів хуту з північної Руанди, котрі сильно сприяли геноциду в Руанді[6].

Кабуга ймовірно також брав активну участь у заснуванні та фінансуванні «Вільного радіо і телебачення тисячі пагорбів» (фр. Radio télévision libre des Mille Collines, RTLM), а також журналу Kangura[en][6][8]. 1993 року на зустрічі зі збору коштів для RTLM, організованій MRND, Фелісьєн Кабуга нібито публічно визначив мету RTLM як захист влади хуту[en][9]. Під час так званого «судового розслідування в рамках ЗМІ» Міжнародного трибуналу щодо Руанди колишній ведучий RTLM Жорж Руггіу[en] назвав Фелісьєна Кабугу «генеральним директором» станції, виконуючим такі обов'язки, як «головуючий в RTLM» та «представляючий RTLM»[10].

За період від січня 1993 року по березень 1994 року на територію Руанди було ввезено 500 тисяч мачете, статистично — по одному мачете на кожних трьох дорослих хуту в країні. Фелісьєн Кабуга названий одним з головних імпортерів цих мачете[6][11].

Фелісьєн Кабуга одружений з Жозефіною Муказітоні (англ. Josephine Mukazitoni). Дві їхні дочки одружені з двома синами Жувеналя Габ'ярімана[12][13].

Обвинувальний акт Міжнародного трибуналу щодо Руанди[ред. | ред. код]

29 серпня 1998 року Карла Дель Понте, прокурор Міжнародного кримінального трибуналу ООН по Руанді, висунула звинувачення Фелісьєну Кабузі. У зміненому обвинувальному акті від 1 жовтня 2004 року прокурор Хасан Бубакар Джаллоу[en] звинуватив Кабугу в:

Життя втікача[ред. | ред. код]

У червні 1994 року, коли Руанду завоював РПФ, Фелісьєн Кабуга покинув країну. Він спершу намагався в'їхати до Швейцарії, але йому наказали покинути її. Фелісьєн Кабуга поїхав до Кіншаси в Демократичній Республіці Конго, а згодом, як вважалося, проживав в Найробі, столиці Кенії.

У вересні 1995 року, ще перед висуненням будь-яких звинувачень проти нього і до того, як він був названий підозрюваним у плануванні геноциду, Кабуга зареєстрував і керував фірмою під назвою «Nshikabem Agency» в Найробі, яка діяла у районі Кілімані[en], розташованому уздовж дороги Nairobi's Lenana Road[14][15].

Тогочасний сенатор США Барак Обама у своєму виступі, який відбувся 28 серпня 2006 року під час візиту до Кенії, звинуватив Кенію в тому, що вона «дозволила йому [Кабузі] отримати безпечний притулок»[16]. Кенійський уряд спростував ці звинувачення і охарактеризував звинувачення Обами щодо Кабуги як «образа для людей цієї країни»[17].

Відповідно до звітів блогера з Норвегії, який називав себе «African Press International» (API) у червні 2008 року Фелісьєн Кабуга переховувався в Осло[18][19].

14 червня 2008 року мережа новин KTN у Кенії повідомила, що поліція Кенії напередодні заарештувала Кабугу та утримує його в поліцейському відділенні Гігірі в Найробі. Пізніше підозрюваного було визнано не Кабугою, як вважалося раніше, а викладачем місцевого університету і звільнено. Раніше підозрювали, що Кабуга проживав у Кенії[20], і вважалося, що він керує бізнесом і користується захистом або від кенійського уряду, або від деяких впливових діячів у країні[20].

Арешт та суд[ред. | ред. код]

16 травня 2020 року, після 26 років переховування від правосуддя, Фелісьєн Кабуга у віці 87 роки був схоплений в Аньєр-сюр-Сен, поблизу Парижа, Франція. Французька поліція заарештувала Фелісьєна Кабугу в результаті спільного розслідування з прокуратурою Міжнародного залишкового механізму для кримінальних трибуналів[en] (англ. International Residual Mechanism for Criminal Tribunals, IRMCT). Французька влада висловила бажання побачити його підданим суду за злочини проти людства, вчинені проти руандійського народу[21].

3 червня, а потім 30 вересня 2020 року французька система правосуддя схвалила передачу Кабуги IRMCT[22][23]. 26 жовтня 2020 року його передали з Франції під варту до відділення IRMCT у Гаазі[24]. Він не визнав себе винним[25].

У березні 2023 року суд над Кабугою був призупинений, щоб оцінити заяви його адвокатів про те, що він страждав від деменції та був психічно недієздатним, щоб постати перед судом[26]. Суд оголосив, що він отримав незалежний медичний висновок про психічну придатність Кабуги та проведе подальші слухання протягом найближчих тижнів[27]. Кілька психіатрів згодом засвідчили, що Кабуга страждає як на судинну деменцію, так і на хворобу Альцгеймера і не може постати перед судом[28][29].

7 червня 2023 року судді суду ООН з військових злочинів у Гаазі визнали Кабугу непридатним для участі в суді. За словами суддів, Кабуга «більше не міг брати повноцінну участь у судовому процесі». Це базується на його медичних картах і звітах персоналу, який за ним доглядав. Суд запропонував суддям прийняти альтернативну процедуру, яка максимально нагадує судовий процес, але без можливості винесення обвинувального вироку[30].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Servenay D. Enquête sur le financement du génocide au Rwanda : Félicien Kabuga, le grand argentier des massacres // Le Monde / J. Fenoglio — Paris: Société éditrice du Monde, 2020. — ISSN 0395-2037; 1284-1250; 2262-4694
  2. ↑ Ba M., Gras R. Rwanda: Félicien Kabuga arrested in France after 26 years on the run // The Africa Report — 2020. — ISSN 1950-4810; 2606-3840
  3. ↑ 1 jour, 1 combat. 16 mai 2020 : Fin de cavale pour Félicien Kabuga, génocidaire présumé des Tutsi — LICRA, 2020.
  4. ↑ Top 10 Most Wanted Criminals in the World 2018. Improb (амер.). 18 грудня 2017. Процитовано 21 листопада 2019. (укр. «Топ-10 найбільш розшукуваних злочинців світу 2018 року»)
  5. ↑ У Франції затримали підозрюваного у геноциді в Руанді, Deutsche Welle, 16.05.2020
  6. ↑ а б в г YouTube. www.youtube.com (англ.). Процитовано 25 червня 2018.
  7. ↑ How the mighty are falling, The Economist, 5 July 2007. Accessed online 17 July 2007.
  8. ↑ Felicien Kabuga - TRIAL International. TRIAL International (амер.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2019. Процитовано 25 червня 2018.
  9. ↑ ICTR Case No. 99-52-T; The Prosecutor against Jean-Bosco Barayagwiza, Amended Indictment, pg. 19, 6.4; Tribunal Pénal International pour le Rwanda; International Criminal Tribunal for Rwanda PDF 5-мачете12-2003
  10. ↑ ICTR-99-52-T Prosecution Exhibit P 91B; "A DOCUMENT TITLED RTLM ORGANIZATIONAL STRUCTURE RUGGIUS REPRESENTATION.PDF"
  11. ↑ Meredith, Martin (2006). The State of Africa, p. 501. Simon & Schuster UK Ltd., London. ISBN 978-0-7432-3222-7.
  12. ↑ а б Amended Indictment Case No. ICTR-98-44B-I; The Prosecutor against Félicien Kabuga, 1 October 2004: [1] PDF 17 March 2011 - Amended Indictment
  13. ↑ US Goes To Social Media Hunting For Hardcore Genocide Fugitives chronicles.rw, retrieved 12 August 2019
  14. ↑ International Criminal Tribunal For Rwanda: Delayed Justice. International Crisis Group (англ.). 7 червня 2001. с. 16n31. Архів оригіналу за 25 червня 2018. Процитовано 17 травня 2020.
  15. ↑ YouTube. www.youtube.com (англ.). Процитовано 25 червня 2018.
  16. ↑ Mathenge, Oliver (3 листопада 2008). Tough speech that kicked off diplomatic feud. The Daily Nation.
  17. ↑ RESPONSE TO AMERICAN SENATOR BARACK OBAMA'S POORLY INFORMED COMMENTS ABOUT TERRORISM, WANTED GENOCIDE CRIMINALS AND GOVERNANCE IN KENYA [Архівовано 26 лютого 2009 у Wayback Machine.] Kenyan Office of Public Communications, 31 August 2006
  18. ↑ Rwandan war criminal reportedly in Oslo. Aftenposten. 2 червня 2008. Архів оригіналу за 3 червня 2008.
  19. ↑ - Etterlyst krigsforbryter oppholder seg i Norge. Aftenposten (норв.). 1 червня 2008.
  20. ↑ а б Nyawo, James (4 серпня 2011). Risking Irrelevance: The Threat of Impunity to the African Union. JURIST. Процитовано 15 червня 2018.
  21. ↑ IRMCT Press release (англ.). Архів оригіналу за 17 травня 2020.
  22. ↑ French Court approves Felicien Kabuga's extradition (англ.). Voice of Nigeria.[недоступне посилання з 01.12.2020]
  23. ↑ French court approves transfer of Rwandan genocide suspect. ABC News (англ.). Associated Press. 3 червня 2020. Архів оригіналу за 11 червня 2020.
  24. ↑ Rwandan genocide suspect Felicien Kabuga arrives in The Hague to face trial (англ.). Deutsche Welle. Associated Press, Agence France-Presse. 26 жовтня 2020. Архів оригіналу за 4 листопада 2020. Процитовано 28 жовтня 2020.
  25. ↑ Rwandan genocide suspect Kabuga pleads not guilty at U.N. court. Reuters. 11 листопада 2020.
  26. ↑ Habte, Tarik (13 березня 2023). Félicien Kabuga: Rwanda genocide trial halted over dementia claims. Yahoo News (англ.).
  27. ↑ Trial of Rwandan genocide suspect suspended over dementia claims. Australian Broadcasting Company (англ.). 11 березня 2023.
  28. ↑ Kuteesa, Hudson (23 березня 2023). Rwanda: Kabuga is Not Fit to Stand Trial - Forensic Psychiatrist. AllAfrica (англ.).
  29. ↑ Kuteesa, Hudson (29 березня 2023). Neurologist says Kabuga would struggle to set up his defence. The New Times (англ.).
  30. ↑ Zahid Mahmood (7 червня 2023). UN court rules Rwandan genocide suspect mentally unfit to stand trial. CNN (англ.).

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фелісьєн_Кабуга&oldid=40645357