Феніпропаноламін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Phenylpropanolamine.svg
Феніпропаноламін
Систематизована назва за IUPAC
(1R,2S)-2-amino-1-phenylpropan-1-ol
Класифікація
ATC-код R01BA01
PubChem 10297
CAS 14838-15-4
DrugBank DB00397
KEGG D08368
Торгівельне
найменування
Many[1]
Хімічна структура
Формула C9H13NO 
Мол. маса
Фармакокінетика
Біодоступність
Метаболізм
Період напіввиведення
Екскреція
Реєстрація лікарського засобу в Україні

Фенілпропаноламін (норефедрин; англ. phenylpropanolamine) — симпатоміметичний лікарський засіб, що використовується як антиконгестант та пригнічувач апетиту .[2][3] Раніше його застосовували в засобах кашлю та застуди, що продаються без рецепта. У ветеринарній медицині застосовується для контролю нетримання сечі у собак.[4][5]

Хімія[ред. | ред. код]

Просторова модель фенілпропаноламіну.

Фенілпропаноламін також відомий як β-гідроксиамфетамін і входить до хімічних класів фенетиламіну та амфетаміну .[2][6][7] Він тісно пов'язаний з катинонами (β-кетоамфетамінами). З'єднання існує у вигляді чотирьох стереоізомерів, які включають d- та l-норефедрин та d- та l-норпсевдоефедрин .[3] d-норпсевдоефедрин також відомий як катин і зустрічається в природі в Catha edulis.[8] Фармацевтичні лікарські препарати фенілпропаноламіну різняться за своїм стереоізомерним складом у різних країнах, що може пояснити різницю в профілях неправильного використання та побічних ефектів. Аналоги фенілпропаноламіну включають ефедрин, псевдоефедрин, амфетамін, метамфетамін та катинон.


Механізм дії[ред. | ред. код]

Хоча спочатку вважалося, що він діє як прямий агоніст адренергічних рецепторів, згодом було виявлено, що фенілпропаноламін виявляє лише слабку або незначну спорідненість до цих рецепторів, і натомість характеризується як непрямий симпатоміметик[3]

Історія[ред. | ред. код]

Фенілпропаноламін був запатентований у 1938 р.[9] У США фенілпропаноламін більше не продається через підвищений ризик геморагічного інсульту .[10] Однак у кількох країнах Європи він все ще доступний або за рецептом, або й без рецепта. У Канаді його зняли з ринку 31 травня 2001 р.[11] Був добровільно вилучений з австралійського ринку до липня 2001 р.[12] В Індії використання людьми фенілпропаноламіну та його формулювань було заборонено 10 лютого 2011 року[13] але ця заборона була скасована судовою владою у вересні 2011 року[14]

Фармакологія[ред. | ред. код]

Фармакодинаміка[ред. | ред. код]

Фенілпропаноламін діє головним чином як селективний агент, що вивільняє норадреналін .[15] Він також вивільняє дофамін із приблизно в 10 разів меншою потужністю . Стереоізомери препарату мають лише слабку або незначну спорідненість до α- та β-адренергічних рецепторів .

Фармакокінетика[ред. | ред. код]

Норефедрин є метаболітом амфетаміну.

Взаємодія з ліками[ред. | ред. код]

Деякі ліки збільшують шанси виникнення дежавю у користувача, що призводить до сильного відчуття того, що подія чи досвід, які переживаються в даний час, вже були пережиті в минулому. Деякі фармацевтичні препарати, якщо їх приймати разом, також мають відношення до спичинення дежавю. Таймінен та Яскескейнен (2001)[16] повідомили про випадок здорового чоловіка, який в іншому випадку почав відчувати інтенсивні та періодичні відчуття дежавю після прийому препаратів амантадин та фенілпропаноламін для полегшення симптомів грипу. Він сприйняв такий досвід настільки цікавим, що пройшов повний курс свого лікування і повідомив про це психологів, щоб записати як тематичне дослідження. Через дофамінергічну дію ліків та попередні результати електродної стимуляції мозку (напр Bancaud, Brunet-Bourgin, Chauvel, & Halgren, 1994),[17] Таймінен та Яскеляйнен припускають, що дежавю виникає в результаті гіпердопамінергічної дії в мезіальних скроневих ділянках мозку.

Суспільство та культура[ред. | ред. код]

Правовий статус[ред. | ред. код]

У Швеції фенілпропаноламін все ще доступний як деконгестант, що відпускаються за рецептом[18], а також у безрецептурних ліках. Фенілпропаноламін також доступний у Німеччині. Він використовується в деяких лікарських засобах «все в одному», таких як капсули Wick DayMed.

У Великій Британії фенілпропаноламін доступний у багатьох ліках від кашлю та застуди «все в одному», які зазвичай містять парацетамол або інший анальгетик та кофеїн, і їх також можна придбати самостійно; однак він більше не схвалений для використання людьми. Європейська ліцензія категорії 1 необхідна для придбання фенілпропаноламіну для академічного використання.

У Сполучених Штатах Америки Управління з контролю за продуктами та ліками (FDA) випустило рекомендацію в листопаді 2000 р.[19] У цій рекомендації FDA просив усі лікарські компанії припинити продаж продуктів, що містять фенілпропаноламін. За оцінками агентства, фенілпропаноламін спричиняв від 200 до 500 інсультів на рік серед користувачів віком від 18 до 49 років. У 2005 році FDA вилучила фенілпропаноламін з позабіржового продажу.[20] Через його потенційне використання у виробництві амфетаміну, він контролюється законом. Він все ще доступний для ветеринарного використання у собак як засіб для лікування нетримання сечі .

На міжнародному рівні пункт порядку денного сесії Комісії з наркотичних засобів 2000 р. закликав включити стереоізомерний норефедрин до Таблиці I Конвенції ООН проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.[21]

Ліки, що містять фенілпропаноламін, були заборонені в Індії 27 січня 2011 р.[22] 13 вересня 2011 року Високий суд Мадрасу скасував заборону на виробництво та продаж дитячих препаратів фенілпропаноламіну та німесуліду .[23]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.drugs.com/international/phenylpropanolamine.html
  2. а б J. Elks (14 November 2014). The Dictionary of Drugs: Chemical Data: Chemical Data, Structures and Bibliographies. Springer. с. 70–71. ISBN 978-1-4757-2085-3. 
  3. а б в I.K. Morton; Judith M. Hall (6 December 2012). Concise Dictionary of Pharmacological Agents: Properties and Synonyms. Springer Science & Business Media. с. 219–. ISBN 978-94-011-4439-1. 
  4. Ramesh C. Gupta (23 April 2012). Veterinary Toxicology: Basic and Clinical Principles. Academic Press. с. 458–. ISBN 978-0-12-385927-3. 
  5. Jim E. Riviere; Mark G. Papich (17 March 2009). Veterinary Pharmacology and Therapeutics. John Wiley & Sons. с. 1309–. ISBN 978-0-8138-2061-3. 
  6. Thomas L. Lemke; David A. Williams (2008). Foye's Principles of Medicinal Chemistry. Lippincott Williams & Wilkins. с. 643–. ISBN 978-0-7817-6879-5. 
  7. Leslie A. King (2009). Forensic Chemistry of Substance Misuse: A Guide to Drug Control. Royal Society of Chemistry. с. 53–. ISBN 978-0-85404-178-7. 
  8. Balint EE, Falkay G, Balint GA (2009). Khat – a controversial plant. Wien. Klin. Wochenschr. 121 (19–20): 604–14. PMID 19921126. doi:10.1007/s00508-009-1259-7. 
  9. Fischer, Jnos; Ganellin, C. Robin (2006). Analogue-based Drug Discovery (en). John Wiley & Sons. с. 541. ISBN 9783527607495. 
  10. Yoon et al. (2007). Phenylpropanolamine contained in cold remedies and risk of hemorrhagic stroke.. Neurology 9 (68): 146–149. PMID 17210897. doi:10.1212/01.wnl.0000250351.38999.f2. Процитовано 30 September 2020. 
  11. Advisories, Warnings and Recalls – 2001. Health Canada. 7 January 2009. Архів оригіналу за 3 May 2010. 
  12. Alert Phenylpropanolamine. Therapeutic Goods Administration. Процитовано 31 December 2018. 
  13. Drugs Banned In India. Dte.GHS, Ministry of Health and Family Welfare, Government of India. Central Drugs Standard Control Organization. Архів оригіналу за 13 October 2013. Процитовано 7 January 2014. 
  14. Madras High Court revokes ban on manufacture and sale of paediatric drugs nimesulide and PPA – India Medical Times. 
  15. Rothman RB, Vu N, Partilla JS, Roth BL, Hufeisen SJ, Compton-Toth BA, Birkes J, Young R, Glennon RA (2003). In vitro characterization of ephedrine-related stereoisomers at biogenic amine transporters and the receptorome reveals selective actions as norepinephrine transporter substrates. J. Pharmacol. Exp. Ther. 307 (1): 138–45. PMID 12954796. doi:10.1124/jpet.103.053975. 
  16. Taiminen, T.; Jääskeläinen, S. (2001). Intense and recurrent déjà vu experiences related to amantadine and phenylpropanolamine in a healthy male. Journal of Clinical Neuroscience 8 (5): 460–462. PMID 11535020. doi:10.1054/jocn.2000.0810. 
  17. Bancaud, J.; Brunet-Bourgin, F.; Chauvel, P.; Halgren, E. (1994). Anatomical origin of déjà vu and vivid 'memories' in human temporal lobe epilepsy. Brain : A Journal of Neurology 117 (1): 71–90. PMID 8149215. doi:10.1093/brain/117.1.71. 
  18. Rinexin in Farmaceutiska Specialiteter i Sverige ["Rinexin" from the Pharmaceutical Specialties of Sweden] (drug catalog) (sv). Процитовано 7 January 2014. 
  19. US Food and Drug Administration (6 November 2000). "Phenylpopanolamine Advisory". Прес-реліз.
  20. US Food and Drug Administration (23 December 2005). "Phenylpropanolamine (PPA) Information Page – FDA moves PPA from OTC". Прес-реліз.
  21. Порожнє посилання на джерело‎ (довідка) 
  22. Unsafe Drugs- nimesulide, Cisapride, Phenylpropanolamine Banned. 
  23. Madras High Court Revokes Ban on Manufacture and Sale PPA. Scribd.com. 13 September 2011. Процитовано 7 January 2014.