Феодотій I Кассітера
«Феодот I» і «Патріарх Феодот I» перенаправляють сюди.
| Феодотій I Кассітера | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1 квітня 815 — січень 821 | ||
| Попередник: | Никифор | |
| Наступник: | Антоній I | |
| Діяльність: | священник | |
| Народження: | невідомо Q654465? | |
| Смерть: | січень 821 Константинополь | |
Феодотій I Кассітер, латинізоване як Феодот I Кассітер (невідомо, Q654465? — січень 821, Константинополь) — Вселенський Патріарх Константинопольський з 1 квітня 815 р. по січень 821 р.[1]
Життєпис[ред. | ред. код]
Феодотій народився в Наколеї[1] як син патриція Михайла Меліссена від сестри Євдокії, останньої дружини імператора Костянтина V. Феодотій прив'язався до придворної бюрократії і був довіреною особою імператора Михайла I Рангабе.
На той час, коли Михайло I був скинутий Левом V Вірменином у 813 році, Феодот був літнім спатарокандидатом, якого майже сучасний сценарист Інцерт описує як «лагідного» та «неосвіченого».[1] 14 березня 815 року Лев змусив патріарха Никифора I піти у відставку і призначив на його місце проіконоборця Феодота Меліссена.[2] Пізніше у 815 році новий патріарх очолив церковний собор у Константинополі, який скасував Другий Нікейський собор і відновив заборону на шанування ікон, таким чином розпочавши другий період візантійського іконоборства.[1] [3] Значна частина іконоборчих зусиль на соборі була керована іншими священнослужителями, включаючи пізніших патріархів Антонія I та Івана VII. Після цього синоду Феодот представляє, як катує голодною смертю більше ніж одного настоятеля ікони, намагаючись змусити їх погодитися з його церковною політикою.
Він перестає згадуватися в джерелах після вбивства Лева V і воцаріння Михаїла II Аморського в грудні 820 року[1] .
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д (ODB).
- ↑ Treadgold, 1988, с. 212–213.
- ↑ Treadgold, 1988, с. 213.
Джерела[ред. | ред. код]
- Bury, John Bagnell (1912), A History of the Eastern Roman Empire from the Fall of Irene to the Accession of Basil I (A.D. 802–867), London: Macmillan and Co.
- Kazhdan, Alexander, ed. (1991). The Oxford Dictionary of Byzantium. Oxford and New York: Oxford University Press. ISBN 0-19-504652-8.
- Treadgold, Warren (1988). The Byzantine Revival, 780—842. Stanford, California: Stanford University Press. ISBN 978-0-8047-1462-4.
