Перейти до вмісту

Феофіл III

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Феофіл III
Θεόφιλος Γ΄
141-й Патріарх Святого Города Єрусалима і всієї Палестини, Сирії, Аравії та Зайордання, Кани Галілейської та Святого Сіону
з 22 листопада 2005
Обрання: 22 серпня 2005
Інтронізація: 22 листопада 2005
Церква: Єрусалимський патріархат
Попередник: Іриней
Архієпископ Фаворський
14 лютого 2005 — 22 серпня 2005
Попередник: Даниїл (Хоріатакіс)
Наступник: Мефодій (Ліверіс)[pl]
 
Альма-матер: Афінський національний університет імені Каподистрії і Даремський університет
Діяльність: священник, священнослужитель
Тезоіменитство: 22 березня
Ім'я при народженні: Іліас Яннопулос
Ηλίας Γιαννόπουλος
Народження: 4 квітня 1952(1952-04-04) (72 роки)
Gargalianoid
Чернецтво: 28 червня 1970
Єп. хіротонія: 14 лютого 2005
 
Автограф:

Нагороди:

орден князя Ярослава Мудрого I ступеня Grand Cross of Order of Manuel Amador Guerrero

CMNS: Феофіл III у Вікісховищі

Патріарх Феофіл III[1], або Теофіл III[2] (грец. Πατριάρχης Θεόφιλος Γ΄; у миру Іліас Яннопулос, грец. Ηλίας Γιαννόπουλος; нар. 4 квітня 1952, Гаргаліана, ном Мессинія, Греція) — 141-ий патріарх Єрусалимський з 22 листопада 2005 року Повний титул: Блаженніший та Всесвятейший Кир Феофіл, Патріарх Святого Города Єрусалима і всієї Палестини, Сирії, Аравії та Зайордання, Кани Галілейської та Святого Сіону. Тезоіменитство — 22 березня, Сорок Севастійських мучеників[3].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 4 квітня 1952 року в Гаргаліані, в Мессенії, Греції.

З 1964 року проживає в Святогробському братстві в Єрусалимі. Навчався в патріаршій школі в Єрусалимі. 28 червня 1970 року пострижений у чернецтво патріархом Єрусалимським Венедиктом I з нареченням імені Феофіл.

З 1975 по 1978 роки навчався на богословському факультеті Афінського університету, зведений у сан архімандрита.

З 1981 по 1986 роки навчався в Даремському університеті (Англія).

З 1986 по 1988 роки був головою зовнішніх зв'язків Єрусалимського патріархату, а наступні роки був Представником Єрусалимського патріархату при ряді організацій, зокрема, з 2001 по 2003 роки при Московському патріархаті. Був старшим охоронителем Гробу Господнього.

14 лютого 2005 року, всього за півроку до обрання в патріархи, був висвячений у сан єпископа і обраний архієпископом Фаворським. У травні того ж року його попередник Патріарх Іриней I, через звинувачення у причетності до низки скандальних угод з нерухомістю, був відсторонений від посади спершу Синодом, а потім Всеправославним собором у Фанарі.

22 серпня 2005 року був одноголосно обраний Священним Синодом патріархом Єрусалимським. 22 листопада того ж року відбулася його інтронізація.

Визнаний в якості глави Єрусалимського патріархату з боку держави Палестина і Йорданія, патріарх протягом двох років не міг отримати офіційного визнання від уряду Ізраїлю[4].

Патріаршество

[ред. | ред. код]

Зі сходженням на Єрусалимський престол, патріарх Феофіл ІІІ, окрім роботи по відновленню порядку в Патріархаті, вжив заходів для розширення участі Єрусалимської церкви у міжправославних та міжрелігійних форумах. Так, 17-18 травня 2006 року він взяв участь у Соборі в Шамбезі, на якому вирішувалось питання відправлення на спокій предстоятеля Церкви Кіпру архієпископа Хризостома І. Того ж місяця відвідав Вселенську Патріархію в Константинополі. Крім того Блаженніший поновив членство Єрусалимської церкви у ВСЦ та Раді Церков Близько Сходу.

У жовтні 2007 року патріарх взяв участь у «Раді релігійних установ Святої Землі», що проходила у Вашингтоні, округ Колумбія та мала на меті просування миротворчого процесі в Близькосхідному регіоні.

У вересні 2008 року на запрошення Європарламенту, ознайомив європейських чиновників зі становищем та проблемами Єрусалимської церкви. У цьому ж році брав участь у Зустрічі православних предстоятелів в Константинополі.

В 2009 році був віце-президентом на нараді «The C-1 World Dialogue» в Лондоні.[5]

Погляди і оцінка

[ред. | ред. код]

Дияконом Андрієм Кураєвим, котрий їздив в Єрусалим на початку квітня 2008 року по лінії Фонду св. апостола Андрія Первозванного, висловлювання Патріарха Феофіла про історичні претензії Росії на Палестину і негативної ролі архімандрита Порфирія Успенського (засновника Російської духовної місії у Святій землі) були розцінені як русофобські[6][7].

Архієпископ Марк (Арндт) у липні 2008 року висловив таку оцінку: «Всі колишні Єрусалимські патріархи цікавилися Росією, навіть в якійсь мірі говорили по-російськи, любили російський народ і його благочестя, були вдячні за величезний внесок Російської церкви в зміцнення православ'я на Близькому Сході, цінували присутність російських ченців в Святій Землі… Нинішня політика для мене незрозуміла. Вона різко відрізняється від політики всіх попередників нинішнього Патріарха Єрусалимського.»[8].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Єрусалимський Патріарх дав знати, що схвалює рішення Константинополя про автокефалію ПЦУ
  2. § 123. Буквосполучення th у словах грецького походження [Архівовано 2019-09-17 у Wayback Machine.] Український правопис, 2019
  3. ТЕЗОИМЕНИТСТВО БЛАЖЕННЕЙШЕГО ПАТРИАРХА СВЯТОГО ГРАДА ИЕРУСАЛИМА И ВСЕЙ ПАЛЕСТИНЫ ФЕОФИЛА. ru.jerusalem-patriarchate.info 22-го марта 2016 г.
  4. Греция требует от Израиля немедленно признать Иерусалимского Патриарха. NEWSru.com 3 июля 2007 г.
  5. ФЕОФИЛ (ЯННОПУЛОС). drevo-info.ru (рос.). Процитовано 19 вересня 2020.
  6. Диакон Андрей Кураев поведал о «русофобских» высказываниях Иерусалимского Патриарха и об истинном происхождении «Благодатного огня» portal-credo.ru 17 апреля 2008 г.
  7. Беседа патриарха Иерусалимского Феофила III с представителями российских СМИ. Интерфакс.ru 28 апреля 2008 г.
  8. Архиепископ Марк (Арндт): «Я вырос на творениях Достоевского и Толстого» Патриархия.Ru, 18 июля 2008.
  9. Указ Президента Украины № 396/2013 «О награждении орденом князя Ярослава Мудрого». Архів оригіналу за 21 серпня 2014. Процитовано 11 вересня 2018.
  10. Венгерское государство награждает Блаженнейшего Патриарха Иерусалимского Феофила. Архів оригіналу за 4 березня 2017. Процитовано 11 вересня 2018. [Архівовано 2017-03-04 у Wayback Machine.]
  11. Глава Русской Церкви наградил Иерусалимского Патриарха орденом равноапостольного князя Владимира: Православие и мир
  12. Предстоятель Русской Православной Церкви встретился с Блаженнейшим Патриархом Иерусалимским Феофилом
  13. Глава Грузинского Царского Дома совершил паломничество на Святую Землю. Архів оригіналу за 22 травня 2013. Процитовано 11 вересня 2018. [Архівовано 2013-05-22 у Wayback Machine.]
  14. Podelom ordena Svetog Cara Konstantina završena liturgija povodom jubileja Milanskog edikta. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 11 вересня 2018. [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.]
  15. Патријарху Јерусалима и цијеле Палестине господину Теофилу III уручен орден Светог Јована Владимира. Архів оригіналу за 28 січня 2017. Процитовано 11 вересня 2018. [Архівовано 2017-01-28 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]