Фердинанд I (імператор Австрії)
Фердинанд I (V) нім. Ferdinand I. | |
---|---|
Dei Gratia Austriae Imperator Hungariae Bohemiae Rex Hujus Nominis Quintus, Rex Lombardiae et Venetiae, Dalmatiae, Galiciae Lodomeriae Ilyriae Archidux Austriae | |
Імператор Австрії | |
Правління | 1835-1848 |
Попередник | Франц I |
Наступник | Франц Йосиф I |
Інші титули | Король Богемії Король Угорщини Король Хорватії Король Галичини та Володимирії Король Ломбардії та Венеції Великий князь Кракова |
Біографічні дані | |
Релігія | католицька церква |
Народження | 19 квітня 1793 Прага |
Смерть | 29 червня 1875 (82 роки) Відень |
Поховання | Імператорський склеп, Відень, Австрія |
Дружина | Марія Анна Савойська |
Династія | Габсбург-Лотаринги |
Батько | Франц II |
Мати | Марія Тереза Бурбон-Неаполітанська |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Фердина́нд I (нім. Ferdinand I; 19 квітня 1793 — 29 червня 1875) — імператор Австрії з 2 березня 1835 до 2 грудня 1848 року, король Угорщини та Богемії (як Фердинанд V, у ті ж роки). Як імператор Австрії, володів також багатьма іншими меншими титулами, зокрема титулувався королем Галичини та Володимирії. Імператор хворів на різноманітні хвороби, не мав державних талантів й під час революції у 1848 році добровільно відмовився від влади. Був популярним у Чехії, де провів останні роки життя й отримав прізвисько «Фердинанд Добрий» (чеськ. Ferdinand Dobrotivý).
Народився в сім'ї Франца II,останнього імператора Священної Римської імперії та Марії Терези Бурбон-Неаполітанської.Фердинандові батьки були двоюрідними родичами, а його дідусі і бабусі були рідними. Так дід з батькової сторони Леопольд II був рідним братом його баби з маминої сторони Марії Кароліни Австрійської, а його дід з маминої сторони Фердинанд I був рідним братом баби з татової сторони Марії Луїзи Іспанської.
З дитинства хворів на епілепсію, що була спровокована травмами при народженні, та рахітом. До 9 років не отримував жодного навчання, оскільки тогочасні лікарі вірили, що фізичні і розумові навантаження погіршують здоров'я на фоні епілепсії. Це все викликало певні занепокоєння щодо його можливості посісти трон. Фердинанд мав музичний талант, грав на фортепіано та трубі, захоплювався ботанікою. Говорив п'ятьма мовами. З іншого боку був дещо флегматичний, та через проблеми здоров'я мав певні інші обмеження.
У 1830 році у Пресбургу (Братиславі), як Фердинанд V, був коронований на угорський престол з подальшим титулом «молодший король Угорщини та ерцгерцог Австрії». Свою коронаційну промову виголосив угорською, і став першим після Марії Терезії, та останнім королем, котрий звертався до своїх підданих їх рідною мовою. Коронація на Австрійський престол відбулась у 1835 році по смерті Франца ІІ, 1836 року був коронований на чеський престол.
Його правління практично нічим не відрізнялось від реакційного царювання його батька, бо Клемент фон Меттерніх так само керував усіма справами імперії. Фердинанд був м'яким, добрим, спокійним, але вкрай повільним та нерішучим. Його напружували справи, він абсолютно ними не цікавився й мало в них розумів. Склалось свого роду регентство з Меттерніха, Коловрата та ерцгерцога Людвіга, яке й правило імперією, а Фердинанд підписував усі папери, які лишень йому подавали. Особисті свої схильності Фердинанд проявив лише у загальній амністії (1838) політичних злочинців, що перебували під судом і слідством у Ломбардії, а також у декількох часткових амністіях у інших справах. Жорстокості у поводженні з політичними арештантами, що були притаманними його попереднику, у Фердинанда не було й сліду.
16 квітня 1848 р. Фердинанд I підписав патент «Про знесення всякої роботизни й інших підданчих повинностей», яким скасовані останні залишки панщини в Галичині[1].
Березневі події 1848 року змусили Фердинанда податись до Інсбрука. Ні з ким з європейських монархів переможна революція 1848 року так швидко не примирилась, як з Фердинандом: до нього особисто ніхто претензій не мав. На початку осені 1848 року він повернувся до Відня, але швидкі успіхи угорського повстання у зв'язку з вибухом жовтневого заколоту у Відні остаточно зламали та втомили імператора. Реакція, що захопила майже всю Європу у останні місяці 1848 року, не заспокоїла його. 2 грудня 1848 року він зрікся престолу (в Оломоуці) на користь свого племінника Франца Йосифа I.
Несамостійність Фердинанда та нерозуміння вимог часу були настільки великими, що незадовго до березневої революції, коли йому доповідали про занедбаний стан фінансів, він сказав: «Ну, на мене й Меттерніха ще вистачить!». Австрії без Меттерніха він собі, очевидно, зовсім не уявляв; тому після падіння Меттерніха його правління перетворилось на низку найнепослідовніших вагань, що завершились відмовою від престолу. Після цього він жив у своїх маєтках у Празі, займаючись сільським господарством, до якого завжди мав схильність.
Фердинанд використовував наступний титул: Ми, Фердинанд I, Божою милістю імператор Австрійський, король Єрусалимський, Угорський, Богемський, Далматський, Хорватський, Словенський, Галичини та Володимирії; ерцгерцог Австрійський, герцог Лотаринзький, Зальцбурзький, Вюрцбурзький, Франконський, Штирійський, Каринтії й Карніоли; великий герцог Кракова, великий князь Трансильванії; маркграф Моравії; герцог Сандомирський, Мазовецький, Люблінський, Верхньої та Нижньої Сілезії, Аушвіцу й Затора, Тешена й Фріулі; князь Берхтесгадена й Мергентейма; граф Габсбурзький, Горіци, Градішкі й Тіролю; і маркграф Верхньої та Нижньої Лузації та в Істрії.
Карл III | Марія Амалія Саксонська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Франц I | Марія-Терезія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Леопольд II | Марія Луїза Іспанська | Фердинанд I | Марія Кароліна Австрійська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Франц II | Марія Тереза Бурбон-Неаполітанська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фердинанд | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- ↑ Іван Франко. Панщина та її скасування 1848 р. в Галичині. Архів оригіналу за 26 вересня 2018. Процитовано 23 квітня 2020.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
- Ясь О. В. Фердинанд I [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 292. — ISBN 978-966-00-1359-9.
Попередник Франц I |
Імператор Австрії 1835-1848 |
Наступник Франц Йосиф I |
Попередник Франц I |
Король Угорщини 1830-1848 |
Наступник Франц Йосиф I |
Попередник Франц I |
Король Хорватії 1830-1848 |
Наступник Франц Йосиф I |
Попередник Франц I |
Король Галичини та Володимирії 1835-1848 |
Наступник Франц Йосиф I |
Попередник Франц I |
Король Богемії 1835-1848 |
Наступник Франц Йосиф I |
Попередник Франц II |
Король Ломбардії та Венеції 1848-1848 |
Наступник Франц Йосиф I |
Попередник Утворення від Вільного міста Кракова |
Великий князь Кракова 1846-1848 |
Наступник Франц Йосиф I |
Попередник Франц II |
Король Єрусалиму 1835-1875 титулярний |
Наступник Франц Йосиф I |
- Народились 19 квітня
- Народились 1793
- Померли 29 червня
- Померли 1875
- Поховані в Імператорському склепі
- Кавалери Великого Хреста ордену Марії-Терезії (Австро-Угорщина)
- Кавалери ордена Андрія Первозванного
- Кавалери ордена Святого Олександра Невського
- Кавалери Великого хреста ордена Карлоса III
- Кавалери ордена Марії Терезії
- Кавалери Королівського угорського ордена Святого Стефана
- Кавалери ордена Залізної Корони (Австрія)
- Кавалери ордена Золотого руна
- Кавалери ордена Святого Духа
- Кавалери ордена Святого Михаїла (Франція)
- Імператори Австрії
- Монархи Угорщини
- Королі Чехії
- Габсбурги
- Габсбурги-Лотаринзькі
- Люди на марках
- Монархи, які зреклися престолу