Фердинанд I (імператор Священної Римської імперії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фердинанд I
Hans Bocksberger (I) - Emperor Ferdinand I - WGA02326.jpg
Ferdinand I Arms-personal.svg
 Народився  10 березня 1503(1503-03-10)
Алькала-де-Енарес, Іспанія
 Помер  25 липня 1564(1564-07-25) (61 рік)
Відень, Австрія
Рід Габсбурги Armoiries Habsbourg.svg
Батько Філіп I Красивий
Матір Хуана I Божевільна
Дружина Анна Ягеллонська
Конфесія Католик
Імператор Священної Римської імперії
1556 - 1564
Попередник Карл V
Наступник Максиміліан II
Король Чехії
24 лютого 1527 - 25 липня 1564
Попередник Лайош II Ягелончик
Наступник Максиміліан II
ерцгерцог Австрії
28 квітня 1521 - 25 липня 1564
Попередник Карл V
Наступник Максиміліан II

Фердинанд I (*10 березня 1503 — †25 липня 1564) — імператор Священної Римської імперії у 1556—1564 роках. Король Німеччини, Угорщини, Богемії, Далмації, Хорватії, Славонії, Рами, Сербії, Галичини, Володимерії, Болгарії, і пр., і пр.

Походив з династії Габсбургів, його обрано імператором після зречення його брата Карла V.

Життєпис[ред.ред. код]

Молодість та шлях до імператорської влади[ред.ред. код]

Імператор Фердинанд на портреті руки Боксбергера

Народився Фердинанд у родині Філіпа I Красивого та Хуани Кастильської і Арагонської у місті Алькала-де-Енарес. Він був молодшим братом короля Іспанії та імператора Священної Римської імперії Карла I(V). Тому із самого початку не мав реальних шансів отримати імператорську корону. Довгий час Фердинанд залишався в Іспанії. Якісь перспективи стати незалежним володарем давав шлюб із Анною, сестрою короля Угорщини та Богемії Людовіка II, укладений 25 червня 1521 року. Згідно з договором, укладеним разом із шлюбом, у випадку смерті Людовіка II Фердинанд мав успадкувати його королівства.

Складна ситуація у Німеччині (боротьба з лютеранськими князями та протистояння з Францією у Нідерландах і Бургундії) змусила імператора Карла V шукати надійну опору. Тому 28 квітня 1521 року було укладено Вормський, а 7 лютого 1522 року Брюсельський договори між Карлом V та його братом Фердинандом стосовно розподілу володінь. З цього моменту Фердинанд стає правителем ерцгерцогства Австрія, Штирія, Каринтія, Крайна (Вормська угода), Вюртенберга (віднятий Карлом V у його власників за перехід у лютеранство) й Тіроль (Брюсельська угода). З цього моменту Карл все більше довіряє своєму братові, хоча не наділяє значними політичними повноваженнями. У 1522—1530 роках Фердинанд представляє інтереси Карла V, коли той був в цей час в Італії.

Після загибелі брата дружини Людовика II у битві з турками при Могачі (29 серпня 1521 року) Фердинанд стає королем Угорщини (17 грудня 1526 року у Пресбурзі) та (23 жовтня 1526 року у Празі). Але з цього часу Габсбурги вимушені протистояти сильній Османській імперії на європейському континенті, що відволікало значні матеріальні, людські та фінансові ресурси.

Фердинанд в юності

Невдовзі після цього — 5 січня 1531 року в Кельні Фердинанда обрано римським королем — це був перший крок до звання імператора Священної Римської імперії. Рішення Карла V щодо коронування Фердинанда було продиктоване значними труднощами в управлінні величезними територіями, підвладними Габсбургам. По-друге політична ситуація вимагала постійної присутності в Німеччині представника габсбурзької династії для збереження своєї ваги та авторитету імператорської влади. Проте Фердинанд на випадок відсутності Карла V у Німеччині не мав права приймати принципових рішень, його роль зводилася до функцій адміністратора.

Але цей час Фердинанд використав для налагодження особистих відносин із курфюрстами, іншими князями та герцогами імперії, вільними містами тощо. Крім того, в очах німецьких володарів політична слабкість Фердинанда мала цінність. В умовах релігійної боротьби курфюрсти не бажали бачили на імператорському троні сильного правителя із значними економічними та військовими ресурсами. Цього у Фердинанда було замало, до того ж залежність від німецьких князів посилилась за рахунок натиску османів.

Але не все було гаразд у спадкових володіннях Фердинанда. Тут він стикнувся із протидією заможної шляхти та лютеран. У 1534 році австрійські війська були розбиті та вигнані з Вюртемберга. Фердинанд вимушений був погодитися повернути це герцогство колишнім власникам. Крім того, загрозу становила Османська імперія, які під час походів брала в облогу вже Відень (1529 рік) та Грац (1532 рік).

Проте політика на налагодження мира між католицькими та протестантськими князями знову підвищила авторитет Фердинанда у Німеччині. До того ж Фердинанд здобув підтримку імперського лицарства, захищаючі його інтереси проти великих феодалів. У 1540 році Карл V повернувся до Німеччини й відразу влада Фердинанда стала номінальною. Але він продовжував налагоджувати стосунки з курфюрстами та впливовими князями. У 1546 році Фердинанд видав одну свою доньку за герцога Альбрехта Баварського, а іншу за Вільгельма V Юліх-Клеве-Берзького. У 1550 році Карл V розробив план спадкової імперії, згідно з яким йому мав наслідувати Фердинанд, тому син Карла Філіп, а потім син Фердинада Максиміліан. Проте вже у 1551 році стало зрозумілим, що курфюрсти не підтримують обрання Філіпа імператором й навіть римським королем.

Разом з тим все більше невдач зазнавав його брат Карл V, в першу чергу у боротьбі із Францією. Тому 5-7 травня 1556 року відбулося зречення Карла V на користь Фердинанда.

Правління[ред.ред. код]

Священна Римська імперія за часів Фердинанда I

Фердинанд став імператором Священної Римської імперії, коли йому вже було 53 роки. Офіційно на рейхстазі у Франкфурті у 1558 році. Основними напрямками його діяльності були — збереження релігійного миру в імперії та передача влади своєму синові — Максиміліану. Нарешті у 1562 році у Тренто він домігся обрання Максиміліана римським королем (28 листопада), а 30 листопада відбулася коронація Максиміліана II.

25 липня 1564 року Фердинанд I помер у Відні. Його поховано 20 серпня 1564 року у Празі, у соборі Святого Вітта.

Шлюб та діти[ред.ред. код]

Дружина — Анна (1503—1547), донька Владислава II, короля Угорщини та Богемії.

Діти:

  • Єлизавета (1526—1545), дружина Сигізмунда II Августа Ягеллона, короля Польщі, великого князя Литовського
  • Максимілан (1527—1576)
  • Фердинад (1529—1595), герцог Тірольський
  • Марія (1531—1581), дружина Вільгельма V Юліх-Клеве-Берзького
  • Магдалена (1532—1590)
  • Катаріна (1533—1572), дружина Франческо III Гонзаго, герцога Мантуї та Монферрата, другий шлюб з Сигізмундом II Августом Ягеллоном, королем Польщі, великого князя Литовського
  • Карл (1540—1590), герцог Середньоземельний (Штирії, Каринтії та Крайни)
  • Анна (1528—1590), дружина Альбрехта V, герцога Баварського
  • Іоганн (1538—1539)
  • Барбара (1539—1572), дружина Альфонсо II Есте, герцога Феррари, Модени та Реджіо
  • Урсула (1541—1543)
  • Олена (1543—1574)
  • Іоганна (1547—1578), дружина Франческо I Медичі, великого герцога Тосканського

Цікаві факти[ред.ред. код]

Девізом Фердинанда були слова «Fiat justitia et pereat mundus» («Нехай впаде світ, але здійсниться правосуддя»).

Джерела[ред.ред. код]

  • Ernst Laubach: Ferdinand I. als Kaiser. Politik und Herrscherauffassung des Nachfolgers Karls V. Aschendorff, Münster 2001, ISBN 3-402-05165-6. (нім.)
  • Alfred Kohler: Ferdinand I. 1503—1564. Fürst, König und Kaiser. C. H. Beck, München 2003, ISBN 3-406-50278-4. (нім.)
  • Richard Reifenscheid: Die Habsburger in Lebensbildern, Piper Verlag 2007, ISBN 978-3-492-24753-5(нім.)
Попередник:
Карл V
Імператор Священної Римської імперії,
Король Угорщини,
Король Богемії

15561564
Наступник:
Максиміліан II


Holy Roman Empire crown dsc02909.jpg Імператори Священної Римської імперії 800—1806
Banner of the Holy Roman Emperor with haloes (1400-1806).svg
800 814 840 843 855 875 877 881 887 891
   Карл I Великий Людовик I Благочестивий  —  Лотар I Людовик II Карл II Лисий  —  Карл III Товстий  —    
891 894 896 899 901 905 915 924 962 973 983
   Гі Сполетський Ламберт Арнульф Каринтійський  —  Людовик III Сліпий  —  Беренгар I  —  Оттон I Великий Оттон II Рудий   
983 996 1002 1014 1024 1027 1039 1046 1056 1084 1105 1111 1125 1133 1137 1155
    —  Оттон III  —  Генріх II Святий  —  Конрад II  —  Генріх III  —  Генріх IV  —  Генріх V  —  Лотар II  —    
1155 1190 1197 1209 1215 1220 1250 1312 1313 1328 1347 1355 1378 1410
   Фрідріх I Барбаросса Генріх VI  —  Оттон IV  —  Фрідріх II  —  Генріх VII  —  Людовик IV Баварський  —  Карл IV  —    
1410 1437 1452 1493 1508 1519 1530 1556 1564 1576 1612 1619 1637
   Сигізмунд  —  Фрідріх III  —  Максиміліан I  —  Карл V Фердинанд I Максиміліан II Рудольф II Матвій Фердинанд II   
1637 1657 1705 1711 1740 1742 1745 1765 1790 1792 1806
   Фердинанд III Леопольд I Йосип I Карл VI  —  Карл VII Альбрехт Франц I Йосип II Леопольд II Франц II   

КаролінгиСаксонська династіяСалічна династіяШтауфениВіттельсбахиГабсбурги