Перейти до вмісту

Ференцварош (район)

Координати: 47°28′ пн. ш. 19°05′ сх. д. / 47.467° пн. ш. 19.083° сх. д. / 47.467; 19.083
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ференцварош
Герб Прапор
Країна  Угорщина[1]
Регіон Будапешт
Межує з: сусідні адмінодиниці
Йожефварошd, Budapest District Xd, 19th district of Budapestd, Budapest District XXd, V район Будапештаd ?
Населення
 - повне 59 722 осіб (1 січня 2024)[2]
Площа
 - повна 12,53 км²
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Дата заснування 1792
Губернатор Крістіна Бараньїd[3]
Вебсайт ferencvaros.hu

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Ференцварош

Ференцварош (угор. Ferencváros) — історичний район Будапешта. Розташований на південь від Бельвароша, історичного центру Пешта. З погляду адміністративного поділу міста займає 9 район Будапешта (угор. Budapest IX. kerülete).

Ференцварош має форму неправильної трапеції, що розширюється на південний схід. Район обмежений з північного заходу Митним бульваром (угор. Vámház körút), який є частиною півкільця Малих бульварів (угор. Kiskörút) і яким проходить кордон з Бельварошем; проспектом Юллеї (угор. Üllői út) з північного сходу; проспектом Хатар (угор. Határ út) з південного сходу та набережної Дунаю з південного заходу.

Історія

[ред. | ред. код]

Район названий на честь імператора Франца II, після його коронації 4 грудня 1792 року короною святого Іштвана (у перекладі означає «місто Франца»). Інтенсивна забудова району розпочалася наприкінці XVIII століття.

На початку XIX століття район, розташований на низькому та плоскому лівому березі Дунаю, неодноразово страждав від повеней. Наприкінці ХІХ століття у Ференцвароші було побудовано кілька індустріальних підприємств і Центральний ринок.

Мешканцями району в 1899 році був заснований футбольний клуб «Ференцварош», який є найпопулярнішим клубом Угорщини[4].

Населення

[ред. | ред. код]

Чисельність населення Ференцвароша — 63 697 осіб (2012)[5]. 93,1 % населення — угорці, на другому місці йдуть цигани — 1,7 %. Переважна релігія — католицизм (47,7 %, з яких 1,8 % - греко-католики); протестанти становлять 16,1 % населення. 33,9 % жителів не релігійні або не дали відповіді на питання про віросповідання[5].

Пам'ятки та важливі об'єкти

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. archINFORM — 1994.
  2. Magyarország helységnévtára, Detailed Gazetteer of HungaryKSH, 2024.
  3. András K. Baranyi Krisztina megnyerte a ferencvárosi választást // 444.huMagyar Jeti Zrt., 2019.
  4. Futball-helyzet a Ferencváros kizárását követően. Архів оригіналу за 24 листопада 2015. Процитовано 13 грудня 2013. [Архівовано 2015-11-24 у Wayback Machine.]
  5. а б Статистический комитет Венгрии

Література

[ред. | ред. код]
  • К. Агеев, М. Сартакова. Будапешт. Вокруг света. М.:2012. ISBN 978-5-98652-445-0

Посилання

[ред. | ред. код]

47°28′ пн. ш. 19°05′ сх. д. / 47.467° пн. ш. 19.083° сх. д. / 47.467; 19.083