Перейти до вмісту

Ференц Деак (політик)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ференц Деак
угор. Deák Ferenc Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився17 жовтня 1803(1803-10-17)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Söjtörd, Габсбурзька монархія[3][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер28 січня 1876(1876-01-28)[1][4] (72 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Будапешт, Угорщина[3][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
·серцево-судинні захворювання Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняКерепеші Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Австрійська імперія
Австро-Угорщина
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materRoyal Academy of Law in Győrd (1821) Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовугорська[1][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоУгорська академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаміністр правосуддяd[6], член Національних зборів Угорщини[d][7], член Національних зборів Угорщини[d][7], член Національних зборів Угорщини[d][8], член Національних зборів Угорщини[d][9] і член Національних зборів Угорщини[d][10] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяOpposition Partyd, Address Partyd[7], Партія Деака[7] і Ліберальна партія (Угорщина)[9] Редагувати інформацію у Вікіданих
РідDeák familyd Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоФеренц Деак Старшийd Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиErzsébet Sibrikd Редагувати інформацію у Вікіданих
РодичіJózsef Deákd і Gábor Deákd Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриАнтал Деакd Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф

Ференц Деак (угор. Deák Ferenc; 17 жовтня 1803, Шейтер — 28 грудня 1876, Будапешт) — угорський політичний діяч. «Батько» Австро-угорської угоди 1867 року.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Був шостою дитиною в родині Ференца Деака-старшого і Ержебет Шібрік. Мати Деака померла при пологах, і до 1808 хлопчик виховувався у свого дядька Йожефа Деака в Залатарноке, а потім за виховання молодшого брата взялися його старші брат і сестри — Антал, Йожефа і Клара.

1817 р. вступив до Королівської академії наук в Дьйорі. У 1817-1819 навчався на філософському факультеті, самостійно вивчав історію права і конституції. Дворічну юридичну практику проходив у Будапешті. 1823 р. здобув диплом юриста.

1839 р. обраний у члени Угорської академії наук, а 1855 став її президентом.

У 1824-1832 працював адвокатом у комітаті Зала і секретарем комітету у справах сиріт. 1833 Деак змінив свого брата Антала на посаді представника угорського сейму в Братиславі і приєднався до опозиції. Він захищав права селян, боровся за свободу слова і віросповідання та скасування смертної кари. Його методи пасивної боротьби, на думку Джавахарлала Неру, слугували прикладом для подальших національних рухів Ірландії та Індії.[11]

Йому вдалося згуртувати опозиційні кола в Партію Деака і встати в її чолі. У 1848 в першому угорському уряді Лайоша Бат'яні Деак отримав портфель міністра юстиції.

Коли революція переросла у визвольний рух, Деак намагався бути посередником в переговорах між угорським урядом і Віднем. Зазнавши невдачі в цих переговорах, Деак поїхав в свій маєток в Кехідакустані. Після розгрому революції Деак закликав вести політику пасивного опору Габсбургам. 1854 р. продав свій маєток і переїхав до Будапешту.

15 квітня 1865 газета «Pesti Napló» опублікувала відому статтю Ф. Деака, що поклала початок переговорам про укладення Австро-угорської угоди.

Після 1867 зіграв значну роль у підготовці цивільного кодексу, а потім відійшов від активної політичної діяльності.

Мавзолей Ференца Деака на кладовищі Керепеші, Будапешт.

Помер 28 січня 1876 від хвороби серця і був похований на кладовищі Керепеші.

Ім'ям Ференца Деака названа одна з центральних площ угорської столиці. Під нею міститься вузлова станція будапештського метрополітену.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 3 Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Macartney C. A. Encyclopædia Britannica
  3. 1 2 Деак Ференц // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. 1 2 3 Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  5. ↑ CONOR.Sl
  6. ↑ József B., László H. Magyarország kormányai — 5 — Akadémiai Kiadó, 2004. — С. 250. — 549 с.
  7. 1 2 3 4 Dániel B., József P., Judit P. Képviselők és főrendek a dualizmus kori Magyarországon — Líceum Kiadó, 2020. — С. 269. — 639 с. — ISBN 978-963-496-144-4
  8. ↑ Dániel B., József P., Judit P. Képviselők és főrendek a dualizmus kori Magyarországon — Eger: Líceum Kiadó, 2020. — С. 269. — 639 с. — ISBN 978-963-496-144-4
  9. 1 2 Dániel B., József P., Judit P. Képviselők és főrendek a dualizmus kori Magyarországon — Líceum Kiadó, 2020. — С. 270. — 639 с. — ISBN 978-963-496-144-4
  10. ↑ Dániel B., József P., Judit P. Képviselők és főrendek a dualizmus kori Magyarországon — Eger: Líceum Kiadó, 2020. — С. 396. — 639 с. — ISBN 978-963-496-144-4
  11. ↑ Неру Д. Взгляд на всемирную историю. В трех томах. - М. : Прогресс, 1977. — Т. 2. - С. 230. (рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]