Перейти до вмісту

Ференц Надь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ференц Надь
угор. Nagy Ferenc
Ференц Надь
Ференц Надь
Прем'єр-міністр Угорщини
4 лютого 1946 — 31 травня 1947
ПопередникЗолтан Тілді
НаступникЛайош Діньєш

Народився8 жовтня 1903(1903-10-08)
Bissed, Siklós Districtd, Бараня, Угорське королівство, Австро-Угорщина
Помер12 червня 1979(1979-06-12) (75 років)
Ферфакс, Вірджинія, США
Відомий якполітик
КраїнаУгорщина
Національністьугорець
Політична партіяНезалежна партія дрібних господарів
НагородиОрден Угорської свободи

Ференц Надь (угор. Nagy Ferenc locally [ˈfɛrɛnt͡s ˈnɒɟ], 8 жовтня 1903 — 12 червня 1979) — угорський політик з Незалежної партії дрібних господарів. Спікер Національних зборів з 29 листопада 1945 по 5 лютого 1946 року і член Вищої національної ради з 7 грудня 1945 по 2 лютого 1946. Пізніше, з 4 лютого 1946 року до 31 травня 1947 року — прем'єр-міністр Угорщини.

У 1924 році вступив в праву Християнську партію хліборобів, дрібних господарів і міщан, в 1930 створив окрему Незалежну партію дрібних господарів, генеральним секретарем якої був з 1930 по 1945 роки. Після німецької окупації Угорщини 12 квітня 1944 заарештований гестапо[1].

Хоча до Другої світової війни примикав до лівого крила партії, після війни займав антикомуністичні позиції. На посаді прем'єр-міністра протидіяв спробам Лівого блоку, контрольованого комуністами, отримати всю повноту влади в Угорщині. Вів переговори з радянським урядом про повернення угорців з примусових робіт у СРСР.

Отримав притулок в США, де став членом правління компанії Permindex.

Випустив ряд мемуарів. У 1948, видавництво «Макміллан» випустило його книгу «Боротьба за залізною завісою» (у співавторстві зі Стівеном Свіфтом). Гонорари від видання книг дозволили йому придбати особняк з великою земельною ділянкою в місті Герндон (штат Вірджинія)[2].

У 1977 він висловився на підтримку повернення Святої корони Угорщини зі Сполучених Штатів до Угорщини[3]. Він несподівано помер на своїй фермі в Герндоні в 1979 році, плануючи повернення в свою країну[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Heino Nyyssönen (2001). Nagy, Ferenc (1903-79). У Bernard A. Cook (ред.). Europe Since 1945: An Encyclopedia. Volume II, K - Z. New York: Garland Publishing, Inc. с. 335—336. ISBN 9780815313366. Архів оригіналу за 10 березня 2020. Процитовано 27 травня 2013.
  2. Nagy Purchases Farm in Fairfax County. The Washington Post. 4 вересня 1947.
  3. Ferenc Nagy biography from rev.hu. Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 10 лютого 2021.
  4. «Ferenc Nagy Dies, Last Free Leader of Hungary.» [[The Washington Post]], 13 June 1979. Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 10 лютого 2021.

Література

[ред. | ред. код]