Ференц Надь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ференц Надь
Ференц Надь
Coat of arms of Hungary (1946-1949, 1956-1957; oak and olive branches).svg

Час на посаді:
4 лютого 1946 — 31 травня 1947
ПопередникЗолтан Тілді
НаступникЛайош Діньєш

Народився8 жовтня 1903(1903-10-08)
Угорське королівство
Помер12 червня 1979(1979-06-12) (75 років)
США
Національністьугорець
Політична партіяНезалежна партія дрібних господарів
Нагороди Орден Угорської свободи

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Ференц Надь (угор. Nagy Ferenc, 8 жовтня 1903 — 12 червня 1979) — угорський політик з Незалежної партії дрібних господарів. Спікер Національних зборів з 29 листопада 1945 по 5 лютого 1946 року і член Вищої національної ради з 7 грудня 1945 по 2 лютого 1946. Пізніше, з 4 лютого 1946 року до 31 травня 1947 року — прем'єр-міністр Угорщини.

У 1924 році вступив в праву Християнську партію хліборобів, дрібних господарів і міщан, в 1930 створив окрему Незалежну партію дрібних господарів, генеральним секретарем якої був з 1930 по 1945 роки. Після німецької окупації Угорщини 12 квітня 1944 заарештований гестапо[1].

Хоча до Другої світової війни примикав до лівого крила партії, після війни займав антикомуністичні позиції. На посаді прем'єр-міністра протидіяв спробам Лівого блоку, контрольованого комуністами, отримати всю повноту влади в Угорщині. Вів переговори з радянським урядом про повернення угорців з примусових робіт у СРСР.

Отримав притулок в США, де став членом правління компанії Permindex (серед деяких мафіозі і італійських фашистів), що отримала скандальну популярність через зв'язки з ЦРУ.

Випустив ряд мемуарів. У 1948, тобто через рік після його еміграції, видавництво «Макміллан» випустило його книгу «Боротьба за залізною завісою» (у співавторстві зі Стівеном Свіфтом). Гонорари від видання книг дозволили йому придбати особняк з великою земельною ділянкою в місті Херндон (штат Вірджинія)[2][3][4].

Сприяв поверненню корони святого Іштвана зі США в Угорщину (1978).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Heino Nyyssönen (2001). Nagy, Ferenc (1903-79). У Bernard A. Cook. Europe Since 1945: An Encyclopedia. Volume II, K - Z. New York: Garland Publishing, Inc. с. 335–336. ISBN 9780815313366. Процитовано 27 May 2013. 
  2. A Market Place for All the World. The Age (Melbourne). Australian Associated Press / Reuters. 12 March 1959. с. 2. Процитовано 7 February 2013. 
  3. Ryan, Nigel (16 April 1959). Phantom City of Mussolini To Become Shopping Centre. The Windsor Daily Star (Windsor, Ontario). Reuters. с. 51. Процитовано 7 February 2013. 
  4. Nagy Purchases Farm In Fairfax County. The Washington Post. 4 September 1947. 

Література[ред. | ред. код]