Феросплави
Фероспла́ви — напівпродукти металургійного виробництва — сплави заліза з кремнієм, марганцем, хромом та іншими елементами, що використовуються при виплавці сталі (для розкислювання і легування рідкого металу, скріплення шкідливих домішок, надання металу необхідної структури і властивостей), а також при отриманні інших феросплавів (так звані передільні феросплави). До феросплавів умовно відносять деякі сплави, що містять залізо лише у вигляді домішок (наприклад, силікомарганець, силікокальцій, фероцерій) і, крім того, деякі метали і неметали в технічно чистому вигляді (металевий марганець, металевий хром, кристалічний кремній). Так звані комплексні феросплави містять декілька компонентів.
Відновлення оксидів провідного елементу феросплавів (Mn, Cr і ін.) вуглецем у присутності заліза протікає при нижчій температурі, швидше, повніше і з меншими енергетичними затратами. Температура плавлення феросплавів, за рідкісним винятком, нижче за температуру плавлення чистого металу; це полегшує його розчинення при введенні в рідку сталь, приводить до зменшення чаду провідного елементу. Вартість елементу у феросплаві нижче, ніж у технічно чистому металі. Стандартний вміст компонентів у феросплаві обумовлено хімічним складом сировини, умовами виплавки феросплава і введення їх в рідку сталь.
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Мовчан В. П., Бережний М. М. Основи металургії. — Дніпропетровськ : Пороги. 2001. — 336 с.
- Феросплави // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Феросплави // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 201. — ISBN 978-966-7407-83-4.