Ферруччо Ламборгіні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ферруччо Ламборгіні
італ. Ferruccio Elio Arturo Lamborghini
Ferruccio Lamborghini.jpg
Народився 28 квітня 1916(1916-04-28)[1]
Ченто, Феррара, Італія
Помер 20 лютого 1993(1993-02-20)[1][2] (76 років)
Перуджа, Італія
·зупинка серця
Громадянство Італія Італія
Національність італієць
Місце проживання Емілія-Романья
Діяльність конструктор автомобілів, підприємець
Галузь механіка
Відомий завдяки засновник компанії
Lamborghini
Знання мов іспанська
Діти Тоніно Ламборґіні, Патриція Ламборґіні
Автограф Ferruccio Lamborghini autograph.jpg

Ферруччо Еліо Артуро Ламборґіні (італ. Ferruccio Elio Arturo Lamborghini; 28 квітня 1916, Ченто, Феррара, Італія — 20 лютого 1993, Перуджа, Італія) — італійський промисловець та підприємець.

Біографія[ред. | ред. код]

Ферруччо Ламборґіні народився 28 квітня 1916 року в невеликому селищі Ренаццо, неподалік від Ченто (провінції Феррара). Його батьки, Антоніо та Евеліна Ламборґіні, займалися землеробством. Ферруччо з дитинства цікавився технікою, і батьки, підтримали захоплення сина, в одному з сараїв ферми створили невелику майстерню, в якій Ферруччо відливав деталі, необхідні для техніки на фермі, а також для конструювання різних власних механізмів. Одного разу під час відливання однієї з деталей, в цеху стався невеликий вибух, який мало не призвів до пожежі на всій фермі.

Після Другої світової війни[ред. | ред. код]

По завершенні війни Ферруччо повернувся в рідне село, де зайнявся переробкою військової техніки для потреб сільського господарства. Досягнувши успіху в цій справі, він заснував компанію Lamborghini Trattori S.p.A. і вже в 1949 році випустив трактор власної конструкції.

У 1960 році Ламборгіні заснував свою другу компанію Lamborghini Bruciatori з виробництва промислового охолоджувального обладнання.

Обидва підприємства Ламборгіні виявилися вельми успішними та зробили значний внесок у розвиток зруйнованої війною економіки Італії.

Заснування Automobili Lamborghini S.p.A.[ред. | ред. код]

Багатий власник фірми Lamborghini Trattori S.p.A. з виробництва тракторів, Ферруччо Ламборгіні був любителем спортивних автомобілів, зокрема, Феррарі. Він звернув увагу, що зчеплення у автомобілів Феррарі було подібним до того, що Ферруччо використовував в своїх тракторах, але відрізнялося низькою надійністю. Саме тому він звернувся з критикою до Енцо Феррарі. Ферруччо був шокований заявою Енцо, що виробник тракторів не має права критикувати автомобілі Феррарі. Ображений, він загорівся ідеєю «створити кращий Феррарі, ніж у Феррарі».

З цією метою в 1963 році він заснував свою фабрику Automobili Ferruccio Lamborghini S.p.A. неподалік від фабрики Феррарі в комуні Сант'Агата-Болоньєзе і запросив для роботи колишніх інженерів Феррарі — Джана Паоло Даллару та Боба Волеса.

Ставлення до перегонів[ред. | ред. код]

Для виробника спортивних автомобілів у Ферруччо було вельми оригінальне ставлення до автомобільних змагань. У той час як інші автовиробники щосили намагалися показати під час перегонів швидкість, керованість і технічну досконалість своїх авто, Ферруччо Ламборгіні дав ясно зрозуміти, що його компанія не буде ні брати участь в змаганнях, ні підтримувати будь-яку з команд. Така політика була діаметрально протилежною що проводилася компанією Феррарі: серійні автомобілі вироблялися для отримання фінансів, необхідних для участі в перегонах.

Таке ставлення часом викликало тертя між Ферруччо і його інженерами, колишніми працівниками Феррарі, які були любителями гонок. Кілька інженерів у вільний час почали проєктувати автомобіль із середнім розташуванням двигуна для участі в змаганнях. Сам Ферруччо побачив цей проєкт вже на стадії прототипу. Він дозволив продовжити проєкт, але жодної перегонової версії автомобіля не було зроблено. Пізніше цей проєкт ліг в основу Lamborghini Miura.

Кінець бізнесу[ред. | ред. код]

У 1972 році Ламборгіні витратив значні суми на розширення тракторного виробництва задля поставок за контрактом в Південну Америку. Контракт було розірвано, і фінансові труднощі змусили Ферруччо продати частину своєї тракторної компанії.

У тому ж 1972 році, Жорж-Анрі Росетті став партнером Ламборгіні у його автомобільному бізнесі. Через рік Ферруччо продав свою частку Automobili Lamborghini S.p.A. Рене Леймеру.

Після виходу з автомобільного бізнесу[ред. | ред. код]

У 1974 році Ламборгіні купив колись вподобані 740 акрів землі разом з нерухомістю під назвою La Fiorita, на березі озера Тразімено, в Кастільйоне-дель-Лаго, Умбрія. Спочатку він приїжджав туди, щоб розслабитися та сходити на полювання, але незабаром він береться за справи. Він починає вирощувати виноград, з якого робить вино, що згодом отримує визнання та здобуває нагороди. Він багато подорожує й у мандрівках замислює побудувати поля для гольфу, які він згодом таки будує у себе на землі. Також він робить автомобілі для гольфу. Окрім цього він виготовив автомобіль для Папи Римського Івана Павла II.

Ферруччо пішов лише з автомобільного бізнесу, а компанії Lamborghini Calor та Lamborghini Oleodinamica залишилися в його руках.

За деякими відомостями Ферруччо в 1974 році, тобто у віці 58 років, одружився втретє, але інші джерела говорять, що одруження не було і дочка Патриція народилася від другої дружини Анніти.

Ферруччо Ламборгіні помер 20 лютого 1993 року внаслідок серцевого нападу. Тіло його було поховано на кладовищі монастиря Чертоза ді Болонья в фамільному склепі.

Образ в культурі[ред. | ред. код]

У травні 2017 року стало відомо, що іспанський актор Антоніо Бандерас зіграє роль легендарного італійського автопромисловця Ферруччо Ламборгіні в біографічній драмі «Ламборгіні: Легенда». Але зрештою роль у фільмі Ламборґіні: Людина-легенда виконав Френк Ґрілло. Фільм вийшов у прокат у 2022 році.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Find a Grave — 1996.
  2. The IndependentBritain: 1986. — 176681 екз. — ISSN 1741-9743