Фертильність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ферти́льність (лат. fertilis (родючий)) (також родючість, плодючість, репродуктивна здатність) — здатність зрілого організму давати нащадків, що склалася еволюційно. Протилежне поняття — стерильність.

Рівень фертильності залежить від багатьох чинників:[1]

  • тривалість життя;
  • розміри особин;
  • наявність природних ворогів.

Фізіологія[ред. | ред. код]

У фізіологічному плані під фертильністю розуміють здатність жіночого чи чоловічого організму до участі в заплідненні та народженні дитини. Чоловіча фертильність часто зводиться до поняття «фертильності сперматозоїдів». Фертильність варіюється серед різних груп населення та знижується з віком як у чоловіків, так і в жінок, однак ефект старіння є набагато більш вираженим серед осіб жіночої статі.

На чоловічу фертильність впливають наступні фактори: [Архівовано 27 вересня 2019 у Wayback Machine.]

  • куріння і вживання алкогольних напоїв;
  • анболічні стероїди;
  • підвищення температури тіла в області яечок, наприклад, при відвідуванні сауни;
  • надлишок ваги;
  • брак вітаміну С і цинку;
  • запальні хвороби сечостатевої сфери;
  • особливості способу життя.

Вплив на зниження фертильності може бути бажаним — наприклад, у разі застосування засобів контрацепції і небажаним — вимушений прийом цитотоксичних лікарських засобів, що викликає зниження репродуктивної функції. Зниження фертильності може бути зворотним (частіші у чоловіків) і незворотним — коли відновлення репродуктивної функції неможливе.[2] Кореляції між оргазмом і фертильністю не встановлено.

Демографія[ред. | ред. код]

Поняття «фертильність» належить до демографічних показників (характеризують стан і якісний склад населення). У демографії цим терміном позначають репродуктивну здатність жінки, чи здатність жінки до дітонародження. Для кількісного вираження цієї характеристики в популяційному масштабі використовують коєфіцієнти:

  • Загальний коефіцієнт фертильності — середнє число дітей, що були народжені однією жінкою.[3]
  • Брутто-коефіцієнт відтворення населення — обчислюється на основі кількості дівчаток, яку в середньому народжує кожна жінка за весь свій репродуктивний період і дорівнює сумарному коефіцієнту народжуваності, помноженому на частку дівчаток серед новонароджених.
  • Нетто-коефіцієнт відтворення населення — середнє число дівчаток, народжених жінкою за все життя і дожили до кінця репродуктивного періоду при даних рівнях народжуваності і смертності.

Демографія вивчає лише фертильність людини, в той час як популяційна біологія вивчає фертильність всіх живих організмів. Народжуваність може вимірюватись кількісно, фертильність (плодючість) — ні.

Фертильний вік[ред. | ред. код]

Фертильний (репродуктивний) вік — період в житті жінки, протягом якого вона здатна до виношування та народження дитини.

В демографії фертильний (репродуктивний) вік вважається від 15 до 49 років, у країнах з низькою народжуваністю — від 15 до 44 років (у цілих роках). Загальне число народжених, і, відповідно, загальний коефіцієнт народжуваності залежить від частки жінок у фертильному (репродуктивному) віці в суспільстві. Чим більше ця частка, тим більше за інших рівних умов загальне число народжених і загальний коефіцієнт народжуваності.[4]

Пік фертильного періоду може істотно варіюватися навіть у жінок з регулярним менструальним циклом.

Вірогідність зачаття залишається відносно незмінною від циклу до циклу в окремих індивідуумів, у цілому в популяції вона зазвичай є найбільш високою протягом перших місяців регулярного статевого життя без використання протизаплідних засобів або потрапляння сперми до жіночих статевих шляхів, після того поступово знижується.[5]

Ботаніка[ред. | ред. код]

Фертильність рослин — здатність рослин при статевому розмноженні давати життєздатне насіння.[6] Зумовлена фертильністю сем'язачатку і фертильності пилку. Фертильність сем'япочки оцінюють за числом насіння, що утворюється при штучному запиленні свідомо фертильним пилком. необхідність визначення фертильності виникає при селекції.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • При ожирінні (індекс маси тіла більше за 35) час, необхідний до зачаття, збільшується у 2 рази.
  • При дефициті ваги тіла (індекс маси тіла менше за 19) час, необхідний до зачаття, збільшується у 4 рази.
  • Уявлення, що перебування в лежачому положенні після статевого акту полегшує транспортування сперматозоїдів та запобігає витіканню сперми з піхви, не має ніякого наукового підґрунтя.
  • Частота статевих контактів впливає на виникнення вагітності. При коїтусі 3 — 4 рази на тиждень вірогідність настання вагітності зменшується вдвічі порівняно з парами, що займаються сексом з частотою 2 рази на тиждень. Водночас надмірна частота статевих актів, наприклад, щодня, призводить до зменшення кількості сперматозоїдів, а це, в свою чергу, до зниження чоловічої фертильності.[7]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Фертильность (способность к оплодотворению). humbio.ru. Архів оригіналу за 26 вересня 2019. Процитовано 26 вересня 2019. 
  2. ВІДДАЛЕНА ДІЯ ЛІКІВ | Фармацевтична енциклопедія (укр.). Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 24 вересня 2019. 
  3. Демографические показатели. files.school-collection.edu.ru. Архів оригіналу за 25 вересня 2019. Процитовано 27 вересня 2019. 
  4. Репродуктивний вік - що таке "Репродуктивний вік", значення висловлювання, тлумачення | Демографія (ru-RU). Архів оригіналу за 25 вересня 2019. Процитовано 25 вересня 2019. 
  5. Можливості підвищення природної фертильності. health-ua.com (ua). Архів оригіналу за 4 жовтня 2019. Процитовано 4 жовтня 2019. 
  6. фертильность растения - это... Что такое фертильность растения?. Словари и энциклопедии на Академике (рос.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 29 жовтня 2019. 
  7. Поширеність та основні причини безпліддя у чоловіків | «Медичні аспекти здоров'я чоловіка». mazm.com.ua. Архів оригіналу за 11 жовтня 2019. Процитовано 11 жовтня 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]