Фефер Ісаак Соломонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іцик Фефер
איציק פֿעפֿער
Itzik Feffer, Albert Einstein and Solomon Mikhoels 1943.jpg
Ім'я при народженні Іцик (Ісаак Соломонович) Фефер
Народився 10 (23) вересня 1900(1900-09-23)
Шпола, Київська губернія, Російська імперія
Помер 12 серпня 1952(1952-08-12) (51 рік)
Москва, РРФСР
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність Радянський єврейський поет, секретар Єврейського антифашистського комітету (1945 -)
Мова творів російська і Їдиш
Роки активності 1919 —
Жанр Балада, байка
Членство Єврейський антифашистський комітет
Партія КПРС
Нагороди
Орден «Знак Пошани»

Іцик Фефер (Ісаак Соломонович Фефер, 10 (23) вересня 1900(19000923) — 12 серпня 1952) (на ідиші איציק פֿעפֿער) — єврейський поет і радянський громадський діяч. Писав мовою їдиш.

Біографія[ред. | ред. код]

Батько — вчитель, автор віршів, написаних у стилі народної поезії; мати — панчішниця. Отримав домашню освіту під керівництвом батька.

Дванадцятирічним підлітком влаштувався на роботу в друкарню. В 1919 році включився в революційну діяльність, вступив до партії більшовиків. Дебютував у 1919 році у київській газеті «Комуністіше фон» («Комуністичне прапор»), друкувався в газетах «Югнт», «Найе Цайт», «Фолкс-Цайтунг», «Штерн», «Украіне», «Пролетаріше фон» і ін . Став одним з керівників київської літературної групи «Відервукс» («поросль» на ідиші), у видавництві якої в 1922 у вийшла його перша збірка «Шпенер» («тріски» на їдиш).

Схоплений Денікінською контррозвідкою, потрапив до київської тюрми, звідки його звільнили озброєні робітники. У роки громадянської війни воював на стороні більшовиків; потім редагував повітову газету.

Редагував літературно-художні журнали на ідиші і брав активну участь у житті письменницьких організацій України і Москви. Був членом президії СЗП УРСР і членом правління СРП СРСР.

З 1922 по 1948 рік написав ряд віршів, балад, байок, що увійшли до збірки його віршів. Був найбільш політизований серед єврейських поетів. Збірки віршів і поем Фефер, головним чином присвячені будівництву соціалізму.

Після початку німецько-радянської війни, у квітні 1942 року, став членом (з 1945 — секретарем) Єврейського антифашистського комітету при Радінформбюро.

З квітня 1942 року — заступник редактора видавалася газети ЄАК «Ейнікайт» («Єднання»). Влітку 1943 року за дорученням радянського керівництва разом з Соломоном Міхоелсом здійснив поїздку по США, Канаді, Мексиці та Англії з метою збору коштів для Червоної Армії.

Тісно співпрацював з органами Народний комісаріат внутрішніх справ, мав конспіративні зустрічі з Л. П. Берією; під час війни був заступником начальника управління контррозвідки НКДБ Л. Ф. Райхмана. Про зв'язки Фефер з органами ГБ Міхоелс і члени президії ЄАК здогадувалися (або знали), але нічого від нього не приховували, вважаючи, що вся діяльність комітету спрямована на благо держави.

Після розгрому ЄАК та арешту (Фефер був арештований одним з перших) він співпрацював зі слідством сподіваючись на особливе до себе ставлення. Тільки в кінці судового процесу, коли обвинувачені не визнали свою провину і розповіли про ті методи, якими велося слідство, Фефер зрозумів, що і йому не дадуть пощади і відмовився від свох свідчень.

Ось що сказав Іцик Фефер: «Слідчий Лихачов казав мені: „Якщо ми вас заарештували, то знайдемо і злочин … Ми з вас виколоти все, що нам потрібно. Так це і виявилося. Я не злочинець, але будучи сильно залякані, дав на себе й інших вигадані свідчення“».

12 серпня 1952 року Фефер був розстріляний за вироком спеціальної судової колегії у справі ЄАК разом з іншими діячами єврейської культури СРСР.

Реабілітований у 1955 році.

Бібліографія та посилання[ред. | ред. код]