Фефер Ісаак Соломонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іцик Фефер
איציק פֿעפֿער
При народженні Іцик (Ісаак Соломонович) Фефер
Народження 10 (23) вересня 1900(1900-09-23)
  Шпола, Київська губернія, Російська імперія
Смерть 12 серпня 1952(1952-08-12) (51 рік)
  Москва, РРФСР
Громадянство СРСР СРСР
Мова творів російська мова і Їдиш
Рід діяльності Радянський єврейський поет, секретар Єврейського антифашистського комітету (1945 -)
Роки активності: 1919 —
Жанр Балада, байка
Нагороди та премії
Орден «Знак Пошани»

Іцик Фефер (Ісаак Соломонович Фефер, 10 (23) вересня 1900(19000923) — 12 серпня 1952) (на ідиші איציק פֿעפֿער) — єврейський поет і радянський громадський діяч. Писав мовою ідиш.

Біографія[ред.ред. код]

Батько — вчитель, автор віршів, написаних у стилі народної поезії; мати — панчішниця. Отримав домашню освіту під керівництвом батька.

Дванадцятирічним підлітком влаштувався на роботу в друкарню. В 1919 році включився в революційну діяльність, вступив до партії більшовиків. Дебютував у 1919 році у київській газеті «Комуністіше фон» («Комуністичне прапор»), друкувався в газетах «Югнт», «Найе Цайт», «Фолкс-Цайтунг», «Штерн», «Украіне», «Пролетаріше фон» і ін . Став одним з керівників київської літературної групи «Відервукс» («поросль» на ідиші), у видавництві якої в 1922 у вийшла його перша збірка «Шпенер» («тріски» на ідиш е).

Схоплений Денікінською контррозвідкою, потрапив до київської тюрми, звідки його звільнили озброєні робітники. У роки громадянської війни воював на стороні більшовиків; потім редагував повітову газету.

Редагував літературно-художні журнали на ідиші і брав активну участь у житті письменницьких організацій України і Москви. Був членом президії СЗП УРСР і членом правління СРП СРСР.

З 1922 по 1948 рік написав ряд віршів, балад, байок, що увійшли до збірки його віршів. Був найбільш політизований серед єврейських поетів. Збірки віршів і поем Фефер, головним чином присвячені будівництву соціалізму.

Після початку ВВВ, у квітні 1942 року, став членом (з 1945 — секретарем) Єврейського антифашистського комітету при Радінформбюро.

З квітня 1942 року — заступник редактора видавалася газети ЄАК «Ейнікайт» («Єднання»). Влітку 1943 року за дорученням радянського керівництва разом з Соломоном Міхоелсом здійснив поїздку по США, Канаді, Мексиці та Англії з метою збору коштів для Червоної Армії.

Тісно співпрацював з органами Народний комісаріат внутрішніх справ, мав конспіративні зустрічі з Л. П. Берією; під час війни був заступником начальника управління контррозвідки НКДБ Л. Ф. Райхмана. Про зв'язки Фефер з органами ГБ Міхоелс і члени президії ЄАК здогадувалися (або знали), але нічого від нього не приховували, вважаючи, що вся діяльність комітету спрямована на благо держави.

Після розгрому ЄАК та арешту (Фефер був арештований одним з перших) він співпрацював зі слідством сподіваючись на особливе до себе ставлення. Тільки в кінці судового процесу, коли обвинувачені не визнали свою провину і розповіли про ті методи, якими велося слідство, Фефер зрозумів, що і йому не дадуть пощади і відмовився від свох свідчень.

Ось що сказав Іцик Фефер: "Слідчий Лихачов казав мені: " Якщо ми вас заарештували, то знайдемо і злочин … Ми з вас виколоти все, що нам потрібно. Так це і виявилося. Я не злочинець, але будучи сильно залякані, дав на себе й інших вигадані свідчення".

12 серпня 1952 року Фефер був розстріляний за вироком спеціальної судової колегії у справі ЄАК разом з іншими діячами єврейської культури СРСР.

Реабілітований у 1955 році.

Бібліографія та посилання[ред.ред. код]