Филипчук Михайло Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Филипчук Михайло Андрійович
Филипчук Михайло Андрійович
Филипчук Михайло Андрійович
Народився 19 грудня 1955(1955-12-19)
Потічок, Снятинський район, Івано-Франківська область, Українська РСР, СРСР
Помер 31 липня 2016(2016-07-31) (60 років)
Хишевичі, Городоцький район, Львівська область, Україна
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Національність українець
Діяльність археолог
Alma mater Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Сфера інтересів археологія
Заклад Львівський національний університет імені Івана Франка
Науковий ступінь кандидат історичних наук
Відомий завдяки: дослідженню археології Пліснеська

Филипчу́к Миха́йло Андрі́йович (19 грудня 1955, Потічок — 31 липня 2016, Хишевичі) — український археолог, багаторічний дослідник Пліснеська, керівник багатьох археологічних експедицій, директор Інституту археології Львівського національного університету імені Івана Франка.

Біографія[ред. | ред. код]

Михайло Андрійович Филипчук народився 19 грудня 1955 року у с. Потічок Снятинського району Івано-Франківської області. Загальну освіту здобував у Стецівській середній школі, яку закінчив у 1973 р.

Опісля служби в армії (1974—1976 рр.) вступив на історичний факультет Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича, який завершив у 1982 році. У студентські роки активно займався спортом, зокрема, виступав за збірну університету з хокею на траві. 1983 року йде працювати завідувачем археологічного сектору Чернівецького музею народної архітектури та побуту, а у 1984 році ненадовго змінює місце праці на краєзнавчий музей у Івано-Франківську. Згодом перебрався на Закарпаття, де у Виноградові до 1986 року викладав у політехнікумі та СПТУ № 34.

1987 року переїхав до Львова, де влаштувався на посаду наукового співробітника відділу археології Інституту суспільних наук Академії наук УРСР (нині — Інститут українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України). У 1989 році одружився.

В Інституті українознавства працював до 2000 року. За цей час у 1991 році стажувався в Інституті доісторичної та історичної археології Віденського університету. У 1996 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Слов'янські поселення VІІІ–Х ст. в Українському Прикарпатті» (науковий керівник — д.і.н. О. Приходнюк). Протягом 1996—1997 років працював заступником директора з наукової роботи Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України.

З 1999 року перейшов працювати у Львівський національний університет імені Івана Франка. Спершу працював на посаді доцента кафедри археології, античності та середньовіччя (з 2004 р. — кафедра археології та історії стародавнього світу; з 2010 р. — кафедра археології та спеціальних галузей історичної науки). Виступав ініціатором відкриття спеціальності «археологія» на історичному факультеті.

З ініціативи та за підтримки тодішнього ректора Львівського університету І. Вакарчука, у 2000 році узявся за створення Інституту археології — наукової установи у складі згаданого вишу, очолив новостворений заклад і налагодив наукові зв'язки із провідними інституціями України та закордону, заснував «Вісник Інституту археології», який у 2010 році увійшов до переліку фахових видань України (виходить з 2006 року), організував та налагодив роботу постійних археологічних експедицій на еталонних пам'ятках у Пліснеську та Буську.

У 2015 році за підтримки директора Інституту народознавства НАН України С. Павлюка, заступника голови Львівської обласної державної адміністрації Ю. Підлісного та начальника відділу охорони історичних пам'яток та історико-культурної спадщини А. Левика створено Історико-культурний заповідник «Давній Пліснеськ». З того часу працював на посаді провідного наукового співробітника.

Помер 31 липня 2016 року у селі Хишевичі, Городоцького району на Львівщині. Там і похований.

Сфера наукових зацікавлень[ред. | ред. код]

Перший власний «польовий» досвід отримав під час розкопок сільської садиби Х–ХІ ст. у Коростуватій (1983). В кінці 80‑х рр. ХХ ст. працював у складі Верхньодністрянської археологічної експедиції, вивчаючи Стільсько (керівник експедиції — О. Корчинський). Згодом, проводив госпдоговірні експедиції у Гологірках, Кульчицях, Буську, досліджував середньовічний Львів. З 1990 р. вчений вивчав давній Пліснеськ. Відтоді й до останніх пір керував роботами на цій еталонній середньовічній пам'ятці. У розвитку давнього Пліснеська вченому вдалося виділити слов'янський та давньоруський періоди, визначити та вивчити полісну модель давньослов'янського й бургівську модель давньоруського городищ, простудіювати практично усі лінії захисту, відкрити два слов'янські некрополі ІХ–Х ст. та слов'янський крематорій того ж часу, зафіксувати й вивчити кілька фундаментів середньовічних церков та виявити синхронні християнські некрополі, дослідити давньоруський курганний могильник ХІ — поч. ХІІ ст., відкрити й практично на всій площі розкопати унікальний давньослов'янський культовий центр кін. VІІ–Х ст., дослідити численну житлову й господарську забудову ІХ–ХІІІ ст., зафіксувати ремісничі осередки на городищі, нагромадити тисячі одиниць знахідок; зрештою, вченому вдалося відтворити картину життя на давньому Пліснеську. Окрім цього, результати розкопок Михайла Андрійовича спричинилися до суттєвого внеску у розроблення періодизації й хронології давньоукраїнських старожитностей VІІ–ХІІІ ст., та у вивчення державотворчих процесів на теренах Прикарпаття в «докиєворуський» період (ІХ–Х ст.).

Протягом 2002—2006 рр. керував Галицькою археологічною експедицію Інституту археології НАН України. У 2004—2005 рр. брав участь у розкопках Збаража, у 2005 р. — досліджував культове городище у Підгородищі. Протягом 2004‑2006 рр. очолював пілотний проект «Бурштиновий шлях», суть якого полягала у суцільному обстеженні узбережжя р. Золота Липа. З 2008 року був одним з головних організаторів і виконавців проекту «Археологічний кадастр України / Львівська обл.».

Ввиступав організатором та співорганізатором багатьох наукових заходів. Зокрема, 30–31 березня 2001 р. Інститутом археології, кафедрою археології, античності та середньовіччя та археологічним музеєм ЛНУ ім. І. Франка було організовано та проведено міжнародну археологічну конференцію «Етногенез та рання історія слов'ян: нові наукові концепції на зламі тисячоліть»; 26–28 вересня 2002 р. на базі Інституту археології ЛНУ ім. І. Франка спільно з Інститутом археології НАН України та Українсько-австрійським бюро кооперації в освіті, науці та культурі проходила міжнародна наукова конференція «Нові технології в археології». За результатами цих конференцій вийшли друком однойменні збірники наукових праць. 21–25 вересня 2008 р. у стінах Львівського університету з виїзними екскурсіями на еталонні городища слов'янського й давньоруського періодів — Буськ та Пліснеськ відбувався ІІ Міжнародний симпозіум «Народження слов'янських держав: стан та перспективи дослідження» (захід було ініційовано Національним центром наукових досліджень Франції, Інститутом археології Стокгольмського університету, Інститутом археології НАН України, до яких згодом долучився й Інститут археології ЛНУ ім. І. Франка). 11–13 липня 2014 р. на базі Пліснеського археологічного комплексу спільними зусиллями Інституту народознавства НАН України, Інституту археології й кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Львівського національного університету ім. І. Франка, НДЦ «Рятівна археологічна служба», Інституту археології НАН України, Відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації та Підгорецького монастиря ЧСВВ проведено польовий науковий семінар «Старожитності Галичини і Волині у контексті етно-археологічних досліджень». Матеріали заходу були опубліковані в 10-му випуску «Вісника Інституту археології». Одним з останніх заходів, які ініціював та співорганізовував Михайло Филипчук, був науковий семінар «Пліснеський археологічний комплекс: стан та перспективи дослідження», який проводився 15 квітня 2016 р. (співорганізаторами виступали Історико-культурний заповідник «Давній Пліснеськ», Інститут археології ЛНУ ім. І. Франка та Інститут народознавства НАН України).

Протягом 2000—2010 рр. був членом Вченої ради історичного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка.

В орбіту наукових інтересів вченого потрапили, передусім, старожитності райковецької культури українського Прикарпаття. Археолог активно розробляв питання топографії і планувальної структури селищ і городищ ост. чв. І тис. н. е., характеру житлових, господарських і оборонних споруд на пам'ятках, еволюції виробів з кераміки, структури господарства тогочасного населення, рівня його соціально-економічного розвитку, а також численні проблеми теорії та методики формування археологічних джерел. Всього одноосібно та у співавторстві дослідник опублікував близько 100 наукових праць, у тому числі 4 монографії.

Остання монографія вченого — «Слов'янські поселення VІІІ–Х ст. в Українському Прикарпатті» — була видана у 2012 р. (перевидана у 2014 р.). Її основою стала кандидатська дисертація науковця. Тут підсумовані найважливіші доробки дослідника з зазначених проблем археології. Останнім часом він працював над докторською дисертацією «Населення Верхнього і Середнього Подністров'я та Верхнього Повіслення в ІІ половині І тисячоліття н. е.», готував книги про Пліснеськ, слов'янське язичництво на Прикарпатті та ще багато інших напрацювань.

Сьогодні наукові розробки М. Филипчука у своїх працях поглиблюють Н. Стеблій, А. Филипчук, П. Довгань, Б. Завітій, О. Якубовська, Б. Гринюка, Г. Соловій та ін. Вони «проштовхують» далі не лише вивчення окремих аспектів проблематики райковецької культури, але й суміжних періодів, розвивають питання теоретико-методологічного характеру, помалу формують свого роду певний напрям в археологічних дослідженнях, що виходить зі стін Інституту археології ЛНУ ім. І. Франка.

Історико-культурний заповідник «Давній Пліснеськ»[ред. | ред. код]

Филипчук Михайло під час розкопок на Пліснеську
Филипчук Михайло розповідає Львівському митрополитові Ігорю Возьняку про розкопки на Пліснеську

Останні чверть століття на пам'ятці працювала археологічна експедиція під керівництвом М. Филипчука, а нині — й А. Филипчука[1]. Саме йому вдалось зробити феноменальні відкриття, привернути увагу до Пліснеського городища українських та європейських дослідників. Михайло Андрійович став науковим і духовним наставником для не одного покоління археологів, надихнувши їх своїми ідеями і підтримуючи у всіх починаннях[2].

Праці[3][ред. | ред. код]

  • Исследование крестьянской усадьбы Х–ХІ вв. в с. Коростовата // Археологические открытия 1983 г. — М., 1984. — С. 367.
  • Сільські садиби Північної Буковини Х–ХІ ст. (за матеріалами археологічних досліджень) // Молоді Учені-суспільствознавці УРСР — 70-річчю Великого Жовтня. Тези респ. наук. теор. конф. (17–18 грудня 1987 р.). — Л., 1987. — С. 155—156.
  • Була колись столиця // Вільна Україна. — Л., 26.03.1990. Деякі аспекти формування джерелознавчої бази на сучасному етапі // Екологія культури: історія, традиції, сучасність. Тези міжн. молодіжн. конф. — Л., 1990. — С. 17.
  • Роботи Гологірської госпдоговірної експедиції // Нові матеріали з археології Прикарпаття і Волині. — Л., 1991. — С. 93–95.
  • Город під «Золотим Левом» // Літопис Червоної Калини. — Л., 1993. — № 3–4. — С. 39–42 (співавт. В. М. Петегирич).
  • Іван Старчук — дослідник давнього Пліснеська // Тези ІІІ Всесвітнього з'їзду Брідщан. — Броди, 1993. — С. 26–27.
  • Іван Старчук — мистецтвознавець, дослідник античної і слов'яно-руської археології // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Л., 1993. — Т. ССХХV. — С. 97–103.
  • Нові археологічні відкриття у Львові // Тези ІІ Міжн. конф. історичної археології. — Кам'янець-Подільський, 1993. — С. 13 (співавт. В. Чорноус, Д. Павлів, В. Петегирич та ін.).
  • Нові скарби із Снятинщини Івано-Франківської області // Пам'ятки гальштатського періоду в межиріччі Вісли, Дністра і Прип'яті. — К., 1993. — С. 129—134 (співавт. Л. І. Крушельницька).
  • Слов'янський період в історії Пліснеська // Галицько Волинська держава: передумови виникнення історія, культура, традиції. Тези міжн. конф. — Л., 1993. — С. 21–23.
  • Ярослав Пастернак і українська археологія // Studia archeologica. — Л., 1993. — № 1. — С. 3–11 (співавт. Д. Павлів, В. Петегирич).
  • Генезис прикарпатських городищ VІІІ–Х ст. з позицій полісної структури суспільства // Еволюція розвитку слов'янських градів VІІІ–ХІV ст. у передгір'ї Карпат і Татр. Тези міжн. конф. — Л., 1994. — С. 9‑11.
  • Геодезично-топографічні дослідження ранньослов'янських поселень // Населення Прутсько-Дністровського межиріччя та суміжних територій. Тези конф. — Чернівці, 1994. — С. 28–30.
  • Нова знахідка: Пліснеський саркофаг // Літопис Червоної Калини. — Л., 1994. — № 10–12. — С. 50–55.
  • Город під «Золотим Левом» // Львів. Історичні нариси. — Л., 1996. — С. 24–28 (співавт. В. Петегирич).
  • Город під «Золотим Левом» // Українська народна енциклопедія. — Л., 1996. — С. 39–42 (співавт. В. Петегирич).
  • Житлобудівництво в українському Прикарпатті на рубежі І–ІІ тис. н. е. // Населення Бойківщини в контексті загально-карпатського етнокультурного розвитку. Тези міжн. конф. — Л., 1996. — С. 99–101.
  • Слов'янські поселення VIIІ–Х ст. в Українському Прикарпатті: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня. канд. іст. наук. — К., 1996. ‑24 с.
  • Східнослов'янське житло Х — початку XI ст. в українському Прикарпатті // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. — Л., 1996. — № 6. — С. 218—233.
  • Топографія пам'яток культури типу Луки Райковецької у Прикарпатті // Історія та сучасність. Матер. істор.-краєзн. конф. Минуле і сучасне Бойківщини. — Львів–Самбір, 1996. — С. 29–31.
  • Лукаші — ще одна сторінка стародавньої історії // Брідщина. — 1997. — № 11/97. — С. 16–17 (співавт. В. Войнаровський).
  • Дослідження городищ у Верхньому Подністров'ї // Львівський археологічний вісник. — Л., 1998. — С. 85–97.
  • Дослідження стародавнього Пліснеська у 1990 році // Волино-Подільські археологічні студії. — Л., 1998. — С. 256—279.
  • Ірина Русанова та Борис Тимощук — дослідники слов'яно-руської доби Прикарпаття і Волині // Постаті української археології. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. — Л., 1998. — Вип. 7. — С. 65–68.
  • Пліснеський археологічний комплекс (стан і перспективи дослідження) // Волино-подільські археологічні студії. — Л., 1998. — С. 279—286.
  • Про початки формування державних структур в українському Прикарпатті // Галицько-буковинський хронограф. — Івано-Франківськ–Чернівці, 1998. — С. 99–107.
  • Про початки формування державних структур в українському Прикарпатті // Галич і Галицька земля в державотворчих процесах. Матер. міжн. ювіл. конф. — Івано-Франківськ–Галич, 1998. — С. 48–56.
  • Слов'янські поселення українського Прикарпаття у другій половині І тис. н. е. Стільсько і його округа // Миколаївщина. — Л., 1998. — С. 80–104.
  • Про господарство слов'янського населення українського Прикарпаття в кінці І тис. н. е. // Галицько-Волинська держава. Матер. конф. — Л., 1999. — С. 18–27.
  • Про початки формування державних структур в українському Прикарпатті // Галицько-Буковинський хронограф. — Івано-Франківськ–Чернівці, 1999. — № 1 (3). — С. 99–106.
  • Топографія пам'яток культури типу Луки Райковецької у Прикарпатті // Етнокультурні процеси в Південно-Східній Європі в І тис. н. е. — Л.–К., 1999. — С. 308—318.
  • Пастернак Ярослав Іванович // Історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка (1940—2000). Ювілейна книга / Упор. О. Вінниченко, О. Целуйко. — Л., 2000. — С. 142.
  • Проблема періодизації і хронології слов'янських старожитностей другої половини І тис н. е. в українському Прикарпатті // Середньовічна Європа: Погляд з кінця XX ст. Матер. міжн. конф. — Чернівці, 2000. — С. 36–46.
  • Про появу наземних жител ранньосередньовічної доби в українському Прикарпатті // Археологічні студії. — Київ–Чернівці, 2000. — № 1. — С. 244—261.
  • Смішко Маркіян Юліянович // Історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка (1940—2000). Ювілейна книга / Упор. О. Вінниченко, О. Целуйко. — Л., 2000. — С. 159. Старчук Іван Данилович // Історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка (1940—2000). Ювілейна книга / Упор. О. Вінниченко, О. Целуйко. — Л., 2000. — С. 157.
  • Буківна — літописний Биковен на Дністрі. — Івано-Франківськ, 2001. — 54 с. (співавт. Б. П. Томенчук).
  • Про господарство та соціальні мікроструктури населення українського Прикарпаття в останній чверті І тис. н. е. // Етногенез та рання історія слов'ян: нові наукові концепції на зламі тисячоліть. Матер. міжн. наук. конф. (Львів, 30–31 березня 2001 р.). — Л., 2001. — С. 220—238.
  • Рец. на кн: В. Д. Барана «Давні слов'яни» // Україна крізь віки: У 15-ти тт. — Т.3. — К.: Альтернативи, 1998. — 335 с. // Київська старовина. — 2001. — № 1. — С. 179—183 (співавт. Б. Томенчук).
  • Деякі аспекти формування археологічних джерел (за матеріалами Райковецької культури в українському Прикарпатті) // Нові технології в археології. — К.–Л., 2002. — С. 36–51 (співавт. Т. Милян).
  • Дослідження літописного Пліснеська у 2002 році // Археологічні дослідження Львівського університету. — Л., 2002. — Вип. 5. — С. 197—221.
  • Державотворчі процеси в українському Прикарпатті в кінці І тис. н. е. // Галицько-Буковинський хронограф. — Івано-Франківськ, 2003. — № 4. — С. 23–48.
  • Міжнароднa археологічна конференція «Нові технології в археології» // Археологія. — К., 2003. — № 1. — С. 132—134 (співавт. Д. Н. Козак, Т. Р. Милян).
  • Планувальна структура поселень Райковецької культури в Прикарпатті // Стародавній Іскоростень і слов'янські гради. — Коростень, 2004. — С. 290—294.
  • Рятівні археологічні роботи в літописному Пліснеську протягом 2001—2003 рр. // Археологічні дослідження в Україні, 2002—2003 рр. — К., 2004. — С. 328—334.
  • Українська середньовічна археологія за останнє десятиліття // Українська історіографія на зламі тисячоліть: здобутки і проблеми. — Л., 2004. — С. 107—118.
  • Керамічний посуд з поселень Райковецької культури українського Прикарпаття (проблеми хронології і періодизації) // Сarpatica — Карпатика (Давнина і сучасність). — Ужгород, 2005. — Вип. 33. — С. 110—131.
  • Лукаші. Багатошарова пам'ятка археології на Брідщині. — Л., 2005. — 112 с. (співавт. В. Войнаровський, В. Конопля).
  • Державотворчі процеси в Українському Прикарпатті у VІІІ‑Х ст. // Вісник Інституту археології. — Л., 2006. — Вип. 1. — С. 58‑70.
  • Літописний Пліснеськ [початок] // Аптека Галицька. — Л., 2006. — Вип. 17 (180). — С. 28–31.
  • Літописний Пліснеськ [закінчення] // Аптека Галицька. — Л., 2006. — Вип. 18 (181). — С. 28–31.
  • Могильники Пліснеського археологічного комплексу як джерело до вивчення етнокультурних взаємовпливів на мікрорегіональному рівні // Вісник Інституту археології. — Л., 2006. — Вип. 1. — С. 71–85 (співавт. Н. Шуй).
  • Скарб гальштатсько-латенської доби: каталог. — Винники, 2006. — 24 с. (співавт. Н. М. Білас, І. В. Тимець).
  • Історія первісного суспільства. Методичні рекомендації. — Л., 2007. — 24 с. (співавт. О. Ситник).
  • Про стан і перспективи формування археологічних джерел ранньосередньовічної пори в українському Прикарпатті // Вісник Інституту археології. — Л., 2007. — Вип. 2. — С. 3–16.
  • Рятівні археологічні розкопки на городищі у с. Підгородище Перемишлянського р-ну Львівської обл. // Вісник Інституту археології. — Л., 2007. — Вип. 2. — С. 113—136.
  • Оборонні споруди Пліснеська // Стародавній Іскоростень і слов'янські гради. — Коростень, 2008. — Том. 2. — С. 220—229.
  • Природно-топографічні умови розташування Пліснеська // Праці Науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень. — К., 2008. — Вип. 4. — С. 225—238.
  • Райковецька культура в українському Прикарпатті: хронологія і періодизація // Вісник Інституту археології. — Л., 2008. — Вип. 3. — С. 68–135.
  • До питання про роль і місце слов'янських городищ в системі заселення українського Прикарпаття // Східноєвропейські старожитності в добу середньовіччя. Тези міжн. наук. конф. — Чернівці, 2009. — С. 74–75.
  • Дослідження Пліснеського археологічного комплексу у 2007 році // Вісник Інституту археології. — Л., 2009. — Вип. 4. — С. 130—176.
  • Структура Пліснеського археологічного комплексу в слов'янський та давньоруський час // Вісник Інституту археології. — Л., 2009. — Вип. 4. — С. 3–21.
  • ІІ Міжнародний симпозіум «Народження слов'янських держав: стан та перспективи дослідження» // Вісник Інституту археології. — Л., 2009. — Вип. 4. — С. 180—183.
  • Пліснеський археологічний комплекс // Археологія і давня історія України. — К., 2010. — Вип. 1. — С. 345—357.
  • Попередні результати дослідження культового місця слов'янського часу на території Пліснеського археологічного комплексу в 2009 р. // Вісник Інституту археології. — Л., 2010. — Вип. 5. — С. 135—169.
  • Створення археологічного кадастру в горобогірній місцевості (теоретичні та методологічні аспекти) // Вісник Інституту археології. — Л., 2010. — Вип. 5. — С. 3–38 (співавт. Н. Я. Стеблій).
  • Археології Інститут // Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка. — Л., 2011. — Т. І. — С. 152. Вісник Інституту археології // Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка. — Л., 2011. — Т. І. — С. 290. Довгань Петро Михайлович // Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка. — Л., 2011. — Т. І. — С. 451.
  • До питання про ритуальні інгумаційні поховання жертовного поясу святилища Пліснеського городища (за матеріалами досліджень 2009 р.) // Вісник Інституту археології. — Л., 2011. — Вип. 6. — С. 62–95 (співавт. Г. Соловій).
  • Літописний Пліснеськ у світлі нових археологічних досліджень // «Слово о полку Ігоревім» як пам'ятка української літератури (до 80‑річчя написання твору). Матер. наук. конф. (Львів, 6 грудня 2007 р.). — Львів–Дрогобич, 2011. — С. 170—171.
  • Основні підсумки археологічних досліджень слов'яно-руських пам'яток у Верхньому Подністров'ї протягом 2000—2007 рр. // Археологічні дослідження в межиріччі Вісли, Дністра та Тиси у 2000—2007 рр. Матер. міжн. археол. конф. (Львів, 6–8 травня 2008 р.). — Л., 2011. — С. 61–81.
  • Попередні результати дослідження лінії захисту східної частини ур. «Оленин Парк» на території Пліснеського археологічного комплексу в 2010 р. // Вісник Інституту археології. — Л., 2011. — Вип. 6. — С. 172—200 (співавт. А. М. Филипчук).
  • До питання про міждисциплінарний підхід у формуванні джерельної бази та археологічних, історичних інтерпретацій (за матеріалами старожитностей другої половини І тисячоліття н. е. Верхнього Подністров'я, Західного Побужжя та Повіслення) // Книжкова та рукописна культура: історія, методологія, джерельна база. Тези доп. і повідом. міжн. наук. конф. (м. Львів, 17–18 травня 2012 р.). — Л., 2012. — С. 3–7.
  • До питання про ритуальні поховання в межах «жертовного поясу» культового місця Пліснеського археологічного комплексу (за матеріалами досліджень 2009 року) // Наукові записки. Львівський історичний музей. — Л., 2012. — Вип. 15. — С. 24–41 (співавт. Г. В. Соловій).
  • Короткі підсумки робіт Пліснеської археологічної експедиції у 2012 р. // Вісник Інституту археології. — Л., 2012. — Вип. 7. — С. 185—186 (співавт. А. М. Филипчук, Г. В. Соловій, Б. І. Завітій).
  • Попередні результати дослідження п'ятої лінії захисту (валу № 4) Пліснеського археологічного комплексу у 2011 р. // Вісник Інституту археології. — Л., 2012. — Вип. 7. — С. 128—156 (співавт. А. М. Филипчук).
  • Результати суцільних розвідкових робіт Пліснеської археологічної експедиції на території Золочівського району у 2011 році // Вісник Інституту археології. — Л., 2012. — Вип. 7. — С. 107—127 (співавт. А. М. Филипчук, Б. І. Завітій). Слов'янські поселення VІІІ–Х ст. в українському Прикарпатті. — Л., 2012. — 314 с.
  • Der archäologisсhe Komplex von Plisnesko // Mezi raným a vrcholným stredovekěm. Pavlu Kouřilovi k šedesátým narozenám přátelé, kolegové a žáci. — Brno, 2012. — S. 235—250.
  • Короткі підсумки робіт Пліснеської археологічної експедиції у 2013 р. // Вісник Інституту археології. — Л., 2013. — Вип. 8. — С. 345—346 (співавт. Б. І. Завітій, А. М. Филипчук, Б. М. Гринюка, Г. В. Соловій).
  • Основні підсумки дослідження валу № 5 Пліснеського городища (сезони 2007—2009, 2012 рр.) // Карпатика. — Ужгород, 2013. — Вип. 42. — С. 109—120 (співавт. А. М. Филипчук).
  • Попередні результати дослідження західної частини урочища Оленин Парк на території Пліснеського археологічного комплексу // Вісник Інституту археології. — Л., 2013. — Вип. 8. — С. 147—167.
  • Попередні результати дослідження лінії захисту № 4 (валу № 5) Пліснеського археологічного комплексу // Вісник Інституту археології. — Л., 2013. — Вип. 8. — С. 168—186 (співавт. А. М. Филипчук).
  • Роботи Пліснеської експедиції // Археологічні дослідження в Україні 2012. — К., 2013. — С. 238.
  • Дослідження лінії захисту № 4 (валу № 5) Пліснеського археологічного комплексу у 2008—2009 рр. // Вісник Інституту археології. — Л., 2014. — Вип. 9. — С. 106—131 (співавт. А. М. Филипчук).
  • Короткі підсумки робіт Пліснеської археологічної експедиції у 2014 р. // Вісник Інституту археології. — Л., 2014. — Вип. 9. — С. 270—271 (співавт. А. М. Филипчук, Б. І. Завітій, Г. В. Филипчук, Б. М. Гринюка).
  • Короткі підсумки розвідкових робіт та обстежень на території Львівської і Тернопільської областей у 2014 р. // Вісник Інституту археології. — Л., 2014. — Вип. 9. — С. 273—274 (співав. А. М. Филипчук, Г. В. Филипчук, Б. М. Гринюка, Б. І. Завітій). Основні підсумки вивчення ліній захисту Пліснеського городища у 2007—2013 рр. // Археологічні студії. — Київ–Чернівці, 2014. — Вип. 5. — С. 289—309.
  • Пам'ятки черняхівської та празької культур узбережжя р. Золота Липа // Карпатика. — Ужгород, 2014. — Вип. 43. — С. 160—173 (співавт. А. М. Филипчук).
  • Підсумки робіт Пліснеської експедиції // Археологічні дослідження в Україні 2013. — К., 2014. — С. 182 (співавт. Б. І. Завітій, А. М. Филипчук, Б. М. Гринюка, Г. В. Соловій).
  • Польовий семінар «Старожитності Галичини і Волині у контексті етноархеологічних досліджень» // Вісник Інституту археології. — Л., 2014. — Вип. 9. — С. 266—267 (співавт. А. Филипчук, Н. Стеблій).
  • Поховальні пам'ятки слов'янського часу Пліснеського археологічного комплексу // Studia Mythologica Slavica. — 2014. — ХVІІ. — S. 37–56 (співавт. Г. Соловій).
  • Socijalno-ekonomski razvoj stanovništva ukrajinskoga Prykarpattja potkraj 1. tisućljeća n. e. // Ukrajinski Karpati: etnogeneza–arheologija–etnologija. Zbornik radova (prijevod s ukrajinskoga). — Zagreb, 2014. — S. 117—206.
  • Короткі підсумки обстежень археологічних памяток на території Львівської області // Археологічні дослідження в Україні 2014. — К., 2015. — С. 135 (співавт. А. М. Филипчук).
  • Пліснеський археологічний комплекс: теорія і практика досліджень // Вісник Інституту археології. — Л., 2015. — Вип. 10. — С. 38–64.
  • Пліснеський археологічний комплекс // Наша спадщина. — 2015. — № 4 (6). — С. 32–42.
  • Пліснеський археологічний комплекс: буклет. — Л., 2015 (співавт. А. М. Филипчук). Роботи Пліснеської експедиції // Археологічні дослідження в Україні 2014. — К., 2015. — С. 134—135 (співавт. А. М. Филипчук).
  • Історичний розвиток Пліснеського городища у світлі нових досліджень // Галич і Галицька земля: досвід і проблеми збереження історико-архітектурної спадщини середньовічних міст в Україні та Європі. Матер. міжн. наук. конф. (Галич, 27–28 жовтня 2016 р.) — Галич, 2016. — С. 78–86 (співавт. А. Филипчук).
  • Короткі підсумки робіт у південній частині Пліснеського археологічного комплексу // Археологічні дослідження в Україні 2015. — К., 2016. — С. 105—106.
  • Нові дані про монастирські старожитності Пліснеського археологічного комплексу // Пліснеський археологічний комплекс: стан та перспективи дослідження. Тези доп. наук. семінару (Львів, 15 квітня 2016 р.). — Л., 2016. — С. 21–22 (співавт. Б. М. Гринюка, М. В. Партика).
  • Оборонні лінії Пліснеського городища (на матеріалах розкопок 1990—2014 рр.) // Пліснеський археологічний комплекс: стан та перспективи дослідження. Тези доп. наук. семінару (Львів, 15 квітня 2016 р.). — Л., 2016. — С. 15–19 (співавт. А. М. Филипчук).
  • Підгорецький Василіанський монастир Благовіщення Пречистої Діви Марії: буклет. — Л., 2016 (співавт. О. Якубовська, Б. Гринюка).
  • Результати археологічних досліджень 2015 р. у південній частині Пліснеського археологічного комплексу // Пліснеський археологічний комплекс: стан та перспективи дослідження. Тези доп. наук. семінару (Львів, 15 квітня 2016 р.). — Л., 2016. — С. 22–23 (співавт. О. З. Якубовська).
  • Слов'янські лінії оборони Пліснеського городища (за результатами розкопок 1990—2015 рр.) // Пам'ятки Тустані в контексті освоєння Карпат у доісторичну добу та в середньовіччі; проблеми їх збереження та використання. Матер. ІІІ міжн. наук. конф. (Львів–Урич, 7–8 квітня 2016 р.). Відп. за вип. Р. Г. Миська. — Л., 2016. — С. 41–43 (співавт. А. Филипчук).
  • Слов'янські старожитності українського Прикарпаття останньої чверті І тис. н. е. (теоретико-методологічні засади хронології та періодизації) // Галич і Галицька земля: досвід і проблеми збереження історико-архітектурної спадщини середньовічних міст в Україні та Європі. Матер. міжн. наук. конф. (Галич, 27–28 жовтня 2016 р.) — Галич, 2016. — С. 65–77.
  • Структура Пліснеського археологічного комплексу // Пліснеський археологічний комплекс: стан та перспективи дослідження. Тези доп. наук. семінару (Львів, 15 квітня 2016 р.). — Л., 2016. — С. 5–7.
  • Язичницьке культове місце давніх слов'ян у Пліснеську: буклет. — Л., 2016 (співавт. Г. Филипчук).

Праці вченого, видані посмертно[ред. | ред. код]

  • До питання про хронологію Пліснеського курганного могильника // Пліснеські старожитності. Збірник наукових праць Адміністрації історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» на пошану Михайла Андрійовича Филипчука. — Л., 2016. — С. 277—279 (співавт. Г. Филипчук).
  • Дослідження оборонного рубежу на схилі південно-західної частини ур. «Замчисько» (Пліснеський археологічний комплекс) у 2009 р. // Пліснеські старожитності. Збірник наукових праць Адміністрації історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» на пошану Михайла Андрійовича Филипчука. — Л., 2016. — С. 138—151 (співавт. В. Шелеп, А. Филипчук).
  • Історико-культурний заповідник «Давній Пліснеськ» // Пліснеські старожитності. Збірник наукових праць Адміністрації історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» на пошану Михайла Андрійовича Филипчука. — Л., 2016. — С. 31–33 (співавт. С. Павлюк).
  • Нові відомості про сільську округу Пліснеського городища (матеріали досліджень 2009 р.) // Пліснеські старожитності. Збірник наукових праць Адміністрації історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» на пошану Михайла Андрійовича Филипчука. — Л., 2016. — С. 212—220 (співавт. А. Филипчук).
  • Основні підсумки досліджень Пліснеського археологічного комплексу у 2016 р. // Пліснеські старожитності. Збірник наукових праць Адміністрації історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» на пошану Михайла Андрійовича Филипчука. — Л., 2016. — С. 286—287 (співавт. С. Змерзла, Н.-М. Рибчинський, А. Филипчук, Л. Якубовська).
  • Основні підсумки робіт у південній частині Пліснеського археологічного комплексу в 2015 р. // Пліснеські старожитності. Збірник наукових праць Адміністрації історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» на пошану Михайла Андрійовича Филипчука. — Л., 2016. — С. 284—285 (співавт. О. Якубовська).
  • Пам'ятки слов'янського й давньоруського періодів з південно-західних та західних околиць Пліснеського городища (матеріали досліджень 2011 р.) // Пліснеські старожитності. Збірник наукових праць Адміністрації історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» на пошану Михайла Андрійовича Филипчука. — Л., 2016. — С. 221—231 (співавт. А. Филипчук).
  • Попередні результати дослідження лінії захисту № 3 (валу № 6) Пліснеського археологічного комплексу у 2014 р. // Пліснеські старожитності. Збірник наукових праць Адміністрації історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» на пошану Михайла Андрійовича Филипчука. — Л., 2016. — С. 152—168 (співавт. А. Филипчук).
  • Попередні результати дослідження лінії захисту № 1 (валу № 8) Пліснеського археологічного комплексу у 2015 р. // Пліснеські старожитності. Збірник наукових праць Адміністрації історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» на пошану Михайла Андрійовича Филипчука. — Л., 2016. — С. 169—195 (співавт. А. Филипчук).
  • Структура та основні проблеми у вивченні Пліснеського археологічного комплексу // Пліснеські старожитності. Збірник наукових праць Адміністрації історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» на пошану Михайла Андрійовича Филипчука. — Л., 2016. — С. 36–59.
  • The state and prospects of research of Luka Raykovetska culture in Ukrainian Subcarpathians // Вісник Інституту археології. — Л., 2016. — Вип. 11. — С. 16–35.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Михайло Филипчук, Андрій Филипчук. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ПЛІСНЕСЬКОГО ГОРОДИЩА У СВІТЛІ НОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. zolochiv.net. Процитовано 2016-08-02. 
  2. Сторінка Facebook: Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ". www.facebook.com. Процитовано 2016-08-02. 
  3. НАЙВАЖЛИВІШІ ПРАЦІ: ФИЛИПЧУК МИХАЙЛО АНДРІЙОВИЧ. old.clio.lnu.edu.ua. 28.03.2012. Процитовано 2016-08-02.