Флавицький Костянтин Дмитрович
Флавицький Костянтин Дмитрович | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Народження | 13 (25) вересня 1830 ![]() Москва, Російська імперія[1] ![]() | |||
Смерть | 3 (15) вересня 1866 (35 років) ![]() | |||
Санкт-Петербург, Російська імперія[1] ![]() | ||||
Поховання | Смоленське православне кладовище і Тихвінське кладовищеd ![]() | |||
Країна | ![]() ![]() | |||
Навчання | Петербурзька академія мистецтв (1855) ![]() | |||
Діяльність | художник ![]() | |||
Роботи в колекції | Третьяковська галерея, Російський музей і Єкатеринбурзький музей образотворчих мистецтв ![]() | |||
Нагороди | ||||
| ||||
![]() ![]() | ||||
Флавицький Костянтин Дмитрович (13 [25] вересня 1830, Москва — 3 [15] вересня 1866, Санкт-Петербург) — російський історичний живописець, вільний общник і професор Імператорської Академії мистецтв.
Мистецьку освіту здобув в Імператорській академії мистецтв. Був учнем професора Федора Бруні.
Отримавши від Академії срібні медалі за малюнки й етюди з натури, був в 1854 нагороджений малою золотою медаллю за написану за конкурсом картину «Суд Соломона». Через рік після того закінчив академічний курс зі званням художника з правом на чин XIV класу і з великою золотою медаллю, присудженою йому за виконання програми «Діти Якова продають свого брата, Йосипа». Відправився в Італію в якості пенсіонера Академії.
Повернувся в Росію в 1862 році. У наступному році був визнаний почесним вільним академіком за виконану в Римі величну картину «Християнські мученики в Колізеї». На академічній виставці 1864 знаходилася картина Флавицького «Смерть княжни Тараканової», що сприяла наданню йому звання професора і звернула на нього увагу знавців мистецтва і публіки як на першокласного художника.
Але талановитому живописцю не судилося ознаменувати свою діяльність іншими чудовими творами. Уже в той час, коли він працював над полотном «Княжна Тараканова», його здоров'я було сильно підірвано туберкульозом, що його художник підхопив в Італії і який розвинувся в петербурзькому кліматі. Сподіваючись знайти порятунок від хвороби на півдні Європи, але помирає, перш ніж вирушити туди.
Похований на Смоленському православному кладовищі. В 1936 році поховання було перенесено до Тихвинського кладовища в Олександро-Невській лаврі, встановлено новий пам'ятник[2].
- Приклади робіт К. Д. Флавицького
-
Суд Соломона
-
Діти Іакова продають свого брата Іосифа
-
Християнські мученики в Колізеї
-
Вакх
-
Італійка
-
Смерть княжни Тараканової
- ↑ а б Флавицкий Константин Дмитриевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Могила Флавицкого Константина Дмитриевича
- О. Боронь. Флавицький Костянтин Дмитрович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 523-524.