Флавіан (Городецький)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Митрополит Флавіан
Флавиан (Городецкий).jpg
Народився 26 липня 1840(1840-07-26)
Орел
Помер 4 листопада 1915(1915-11-04) (75 років)
Київ
Ім'я при народженні Микола Миколайович Городецький
Діяльність церковний діяч
Титул митрополит київський
Попередник Феогност (Лебедєв)
Наступник Володимир (Богоявленський)
Нагороди
Орден Святого Андрія Первозванного

Митрополит Флавіан (в миру Микола Миколайович Городецький; 26 липня 1840, Орел — 4 (17) листопада 1915, Київ) — український, грузинський та російський релігійний діяч. Єпископ Російської православної церкви (синодальної), митрополит Київський і Галицький. Духовний письменник.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 26 липня 1840 в Орлі у дворянській родині. На четвертому році від народження він втратив батька, а на десятому — матір. Домашнє виховання отримав у будинку тітки. Середня освіта — в Орловській гімназії, куди вступив прямо в четвертий клас 1853 .

Навчався в Московському університеті і прийняв чернецтво.

Був начальником пекінської місії. Вивчивши китайську мову, Флавіан переклав нею «Пояснення православного богослужіння», ним самим складене, «Вказівку ​​шляху в царство небесне» митрополита Московського Інокентія, «Короткий виклад християнської віри» прот. Волобуєва.

У 1884 році після повернення до Росії був зарахований до числа братії Олександро-Невської Лаври.

2 лютого 1885 хіротонізований на єпископа Аксайського, вікарія Донський єпархії, 29 червня того ж року переміщений на кафедру єпископа Люблінського, вікарія Холмсько-Варшавської єпархії.

У 1891 році призначений єпископом Холмсько-Варшавським (в 1892 році возведений в архієпископи), з 1898 року за 1901 році був екзархом Грузії.

З 10 листопада 1901 року — архієпископ Харківський і Охтирський.

З 8 грудня 1902 року — почесний член Київської духовної академії.

З 1 лютого 1903 року — митрополит Київський і Галицький і священно-архімандрит Києво-Печерської Успенської Лаври.

Помер 4 листопада 1915 від астми в Київсько-Печерській лаврі. Похований у Хрестовоздвиженському храмі на території монастиря.

Твори[ред. | ред. код]

  • Речь при встрече его в Киево-Софийском кафедральном соборе, 25 февраля 1903 года. «ТКДА» 1903, март, с. 1.
  • Речь в Киево-Печерской Лавре 25 февраля 1907 г. «ТКДА» 1903, март, с. 5.
  • «Послание пастырям Киевской епархии». «ТКДА» 1905, октябрь, с. 133.
  • «Речи при вступлении царей в Киево-Софийский собор 29 августа 1911 года». "Приб. к «ЦВ» 1911, № 38, с. 1557.
  • «Слово духовенству Киевской епархии». "Приб. к «ЦВ» 1914, № 33, с. 1447.
  • «Речь, сказанная при вручении жезла новохиротонисанному епископу Каневскому Василию, первому викарию Киевской епархии 6 августа 1914 года». "Приб. к «ЦВ» 1914, № 34, с. 1499. «ТКДА» 1914, сентябрь-октябрь, с. 1.
  • «Объяснение православного богослужения». Материалы для китайского словаря.
  • Переводы на китайский язык:
  • «Указания пути в Царство Небесное». Преосвящ. Иннокентия.
  • «Краткое изложение христианской веры». Составлено прот. Н. Волубовым.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]