Флавій Варроніан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Флавій Варроніан
Народився бл. 363
Помер після 380
Країна Стародавній Рим
Діяльність політик
Титул консул
Посада давньоримський сенатор[d] і консул
Термін 364 рік
Попередник Флавій Саллюстій
Наступник Цезар Флавій Валент Август
Конфесія християнство
Батько Йовіан
Мати Харіто

Флавій Варроніан (*Flavius Varronianus бл. 363  —після 380) — державний діяч часів пізньої Римської імперії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Син Йовіана, римського імператора, та Харіто. Народився близько 363 року. Названо на честь діда Варроніана, коміта Паннонії. У 364 році, після того як батько посів трон Римської імперії, Варроніана оголошено консулом. Втім того ж року Йовіан помер. З огляду на малий вік Варроніан не отримав трон. Натомість йому надано титул нобіліссімуса.

Замість нього став Валентиніан, що призначив імператором у східних діоцезах свого брата Валента. Останній задля попередження висування прав на трон з боку Флавія Варріонана наказав останнього осліпити на одне око.

В своїх листах про Варроніана згадує Іланн Златоуст. Остання згадка про нього відноситься до 380 року.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Martindale, J. R.; Jones, A. H. M, The Prosopography of the Later Roman Empire, Vol. I AD 260—395, Cambridge University Press (1971)
  • Noel Lenski: Failure of Empire. Valens and the Roman State in the Fourth Century A.D. Berkeley 2002, ISBN 0-520-23332-8