Флавій Евхерій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Флавій Евхерій
Народився невідомо
Помер після 395
Країна Стародавній Рим
Національність римо-ібер
Діяльність політик
Посада консул
Термін 453—467 роки
Попередник Цезар Флавій Феодосій Август
Наступник Флавій Афраній Сіагрій
Конфесія християнство
Рід династія Феодосія
Батько Флавій Юдій Гонорій
Діти 1 син

Флавій Юлій Евхерій (*Flavius Julius Eucherius, д/н —після 395) — державний діяч часів пізньої Римської імперії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Син Флавія Гонорія. Був братом Флавія Феодосія. Розпочав службу за часів імператора Юліана, продовжив за часів Валентинана I. Користувався підтримкою імператриці Юстини. Граціана у 377 році призначив на посаду коміта священних щедрот — головного фінансиста імперії.

У 379 році після призначення його небожа Феодосія Молодшого імператором на Сході посилює своє становище при дворі. У 381 році стає консулом на Сході (разом з Флавієм Сіагрієм — на Заході).

У 393 році звернувся до префекта преторія Руфіна щодо покарання за образу з боку Лукіана, коміта Сходу. У 393 році сприяв поваленню Руфіна імператором Аркадієм. Подальша доля невідома.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Codex Theodosianus I 32,3; X 20,9
  • Jones, Arnold Hugh Martin, John Robert Martindale, John Morris, «Flavius Eucherius 2», The Prosopography of the Later Roman Empire, volume 1, Cambridge University Press, 1992, ISBN 0521072336, p. 288.