Флегмона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Флегмона
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 L03
MeSH D002481
Флегмона у Вікісховищі?

Флегмо́на (лат. phlegmone від грец. φλεγμονή — «жар», «запалення») — це розлите гнійне запалення м'яких тканин, що характеризується їх просяканням гноєм з тенденцією до швидкого поширення й залучення до процесу прилеглих м'язів, сухожиль, жирової клітковини.

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

На відміну від абсцесу, при якому є вогнище гнійного запалення, відмежоване від навколишніх тканин так званою піогенною мембраною, флегмона не має тенденції до обмеження.

Класифікація[ред. | ред. код]

Залежно від шарів, вражених флегмоною[ред. | ред. код]

Залежно від локалізації[ред. | ред. код]

Флегмона може розвиватися в будь-якій частині тіла, а при бурхливому розвитку захоплювати ряд анатомічних областей, наприклад, стегнову, сідничну, поперекову тощо.

Етіологія[ред. | ред. код]

Збудниками хвороби є стрептококи, кишкова паличка, протей, анаеробні і гнильні мікроорганізми.

Патогенез[ред. | ред. код]

Зараження відбувається найчастіше через рани. Протягом першої ж доби відзначається підвищення температури, біль та утворення серозного ексудату. Надалі місцево спостерігається серозна інфільтрація тканин, але на 2-3-й день (залежно від виду мікробних асоціацій) з'являються серозно-гнійні (стрептококи), гнійні (стафілококи) або іхорозніе (гнійна інфекція) виділення. Область інфікування і сусідні тканини інфільтровані, набряклі, шкіра почервоніла. Є біль при пальпації в цій же зоні. Виділення з рани стає брудно-коричневим, набуває неприємного запаху. Якщо в гнійному секреті розпочинається газоутворення, говорять про газову флегмону, яку не потрібно плутати з анаеробною газовою інфекцією. Якщо не вжити відповідних заходів (великі розрізи для розтину сполучнотканинних просторів, видалення гною і некротичних тканин), то запально-некротичний процес прогресуватиме.

Ускладення[ред. | ред. код]

У ряді випадків перебіг захворювання може бути блискавичним з швидким прогресуванням запалення, септичними явищами, може виникнути небезпека ерозії артерії (кровотеча), гнійного тромбофлебіту і тромбоемболії легеневої артерії.

Лікування[ред. | ред. код]

Лікування флегмони проводять спочатку хірургічним шляхом: розкривають запалену ділянку тканини, дренують гній і промивають порожнину нариву дезинфікуючим розчином. При необхідності призначають внутрішньом'язове введення антибактеріальних препаратів широкого спектру дії. Необхідні ретельні щоденні перев'язки з оглядом рани, бо можливі рецидиви.

Прогноз[ред. | ред. код]

При флегмоні прогноз залежить від багатьох факторів, наприклад збудника, стану організму, як швидко розпочато адекватне лікування та інші.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]