Флоренс Беском

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Флоренс Беском
англ. Florence Bascom
Народилася 14 липня 1862(1862-07-14)[1][2][…]
Вільямстаун, Беркшир, Массачусетс, США[3][4][5]
Померла 18 червня 1945(1945-06-18)[1][2][…] (82 роки)
Вільямстаун, Беркшир, Массачусетс, США[6][4][5]
·цереброваскулярні хвороби
Поховання Williams College Cemeteryd[5][7]
Країна  США[3]
Діяльність геологиня, викладачка університету, авторка, редакторка, вихователька
Alma mater Університет Вісконсин-Медісон (1884)[3][4]
Університет Джонса Гопкінса (1893)[3][4][5]
Коледж Вільямсаd
Галузь геологія[3][4] і петрографія[4]
Заклад Геологічна служба США[3][8][…]
Rockford Universityd[8]
Коледж Брін Мар[8][4]
Університет штату Огайо[8][4]
Вчене звання професор[d][4]
Відомі учні Ida Helen Ogilvied
Елеонора Нопф
Членство Національна рада досліджень СШАd[10]
Американський геофізичний союз[10]
Батько John Bascomd[8][4]
Мати Emma Curtiss Bascomd[4]
Нагороди

CMNS: Флоренс Беском у Вікісховищі

Флоренс Беском (англ. Florence Bascom; нар. 14 липня 1862 — пом. 18 червня 1945) — американська геологиня, однією з перших застосувала петрографію для вивчення кристалічних порід і визначення їх походження. У 1896 році вона стала першою жінкою, яка увійшла до штату Геологічної служби США.

Ранні роки[ред. | ред. код]

Флоренс Беском народилася в Вільямстауні, штат Массачусетс, 14 липня 1862 року. Батько — Джон Беском, професор Вільямс-коледжу, що пізніше став президентом Вісконсинського університету в Медісоні[11]. Мати — Емма Кертіс Беском, учасниця суфражистського руху[12]. Батьки Флоренс були стійкими прихильниками рівноправності жінок і заохочували здобуття жінками вищої освіти. У 1882 році Флоренція Беском здобула ступінь бакалавра мистецтв і бакалавра літератури, в 1884 році — ступінь бакалавра наук в університеті Вісконсіна, а ще через три роки — ступінь магістра[13].

У 1893 році вона стала першою жінкою, що отримала ступінь доктора наук в Університеті Джона Хопкінса. Під час навчання в цьому університеті, вона була змушена сидіти за ширмою, щоб не заважати чоловікам[11]. Здобута нею ступінь доктора геології стала другою в історії США, присвоєної жінці[13]. У 1884 році Беском почала викладати в коледжі, в Hampton School of Negroes and American Indians (нині — Хемптонський університет). Через рік роботи вчителем вона повернулася до Вісконсінського університету, щоб отримати ступінь магістра. Закінчивши навчання, Беском з 1887 по 1889 роки викладала математику та науки в Рокфорд-коледж з 1887 по 1889, а потім з 1893 по 1895 роки працювала в Університеті штату Огайо[13]. Університетську посаду вона змінила на місце в Брін-Мор-коледж, де могла проводити наукові дослідження і читати лекції з вищої геології. Під її началом в цьому коледжі було відкрито відділення геології[13] з повним курсом підготовки фахівців. Це відділення випустило багатьох перших жінок-геологів XX століття[12].

Флоренс Беском закінчила викладати в 1928 році, але продовжувала працювати в Геологічній службі США до 1936 року[11].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Флоренс Беском стала першою жінкою в Геологічній службі США, отримавши посаду помічника геолога в 1896 році. З 1896 по 1908 роки вона працювала помічником редактора журналу American Geologist[14]. У 1909 році Беском була підвищена до геолога і отримала в управління Серединно-Атлантичний регіон П'ємонт. Значну частину її роботи складало вивчення кристалічних порід і геоморфології цього регіону[15]. Її досягнення в цій сфері зберігають значущість і в XXI столітті[13].

З-під пера Флоренс Беском вийшли відомі публікації Геологічної служби США про геологію Філадельфії (1909), Трентона (1909), Елктон-Вілмінгтона (1920), Квакертаун-Дойлстауна (1931) та Ханібрук-Фініксвілла (1938)[14]. У першому виданні журналу American Men of Science (нині — American Men and Women of Science) їй присвоїли чотири зірки, що було досить високою оцінкою для вченого будь-якої статі[13].

Дисертація Беском про уточнену класифікацію деяких порід, які вважалися осадовими, як метаморфічних, використовувала передові методи петрографії, і стала дуже важливою в геології[13].

Кілька учнів Флоренс Беском згодом також працювали в Геологічній службі США: Елеонора Блісс Нопф, Анна Джонас Стоуз, Луїза Кінгслі, Кетрін Фаулер-Біллінгс, Марія Портер, Джулі Гарднер[11] та Іда Гелен Огілві[16].

У 1894 році Флоренція Беском стала другою жінкою, обраною членкинею Геологічного товариства Америки[12]>[16]. У 1924 році вона стала радницею, а в 1930 році — віце-\президентом, цього товариства. Також Беском входила до Національної дослідницької ради Сполучених Штатів та Американського геофізичного союзу[15]. Геологічне товариство Вашингтона дозволило їй виступити з доповіддю: Беском стала першою жінкою, удостоєною такої честі[13].

Флоренс Беском померла від інсульту 18 червня 1945 року[13].

Пам'ять[ред. | ред. код]

На честь Фроренс Беском названі:

Публікації[ред. | ред. код]

Флоренс Беском є авторкою більш як 40 статей генетичної петрографії, геоморфології та гравію[14]. У Wisconsin Magazine of History в березні 1925 року була опублікована автобіографічна стаття Беском про ранні роки у Вісконсинському університеті[17].

  • «The Geology of the Crystalline of Rocks Cecil County» Maryland Geological Survey (1902)
  • «The ancient volcanic rocks of South Mountain, Pennsylvania» Pennsylvania US Geological Survey Bulletin No. 136 (1896)
  • «Water resources of the Philadelphia district» US Geological Survey Water-Supply Paper No. 106 (1904)
  • «Geology and mineral resources of the Quakertown-Doylestown district, Pennsylvania and New Jersey» Edgar Theodore Wherry and George Willis Stose. US Geological Survey Bulletin No. 828 (1931)
  • «Elkton-Wilmington folio, Maryland-Delaware-New Jersey-Pennsylvania» with B. L. Miller. Geologic atlas of the United States; Folio No. 211 (1920)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б https://books.google.com/books?id=rVLOhGt1BX0C&pg=PA108&dq=%22Florence+Bascom%22+1862+july&hl=en&sa=X&ved=0ahUKEwizrP-v2pXVAhVGaD4KHYRBCD4Q6AEIKjAB#v=onepage&q=%22Florence%20Bascom%22%201862%20july&f=false
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. а б в г д е ж и SNAC — 2010.
  4. а б в г д е ж и к л м OGILVIE I. H. FLORENCE BASCOM 1862-1945 // Science / H. ThorpAAAS, 1945. — Vol. 102, Iss. 2648. — P. 320–321. — ISSN 0036-8075; 1095-9203doi:10.1126/SCIENCE.102.2648.320
  5. а б в г The Stone Lady, Florence BascomСлужба національних парків США.
  6. http://dla.library.upenn.edu/dla/pacscl/ead.html?id=PACSCL_BMC_USPBmBMC198001
  7. Find a Grave — 1996.
  8. а б в г д Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th CenturyRoutledge, 2003. — Vol. 1. — P. 87. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2
  9. а б https://hub.jhu.edu/gallery/2023/10/17/bascom-undergraduate-teaching-laboratories/
  10. а б в г Gohn, Kathleen K. (2004). Celebrating 125 Years of the U.S. Geological Survey (PDF). U.S. Geological Survey Circular 1274. с. 4. Процитовано 16 жовтня 2012.
  11. а б в Clary, Renee (2007). Great expectations: Florence Bascom (1842–1945) and the education of early US women geologists. The Role of Women in the History of Geology: The Geological Society of London. Special Publication 281: 123—135.
  12. а б в г д е ж и к Gates, Alexander E. (2009). A to Z of Earth Scientists. Facts on File. ISBN 9781438109190.
  13. а б в Encyclopædia Britannica Online Academic Edition. Florence Bascom. Encyclopædia Britannica Inc., 2012. {{cite encyclopedia}}: Проігноровано |work= (довідка)
  14. а б Rosenberg, Carroll S. (1971). BASCOM, Florence (July 14, 1862-June 18, 1945). Notable American Women: 1607-1950. Cambridge: Harvard University Press. Архів оригіналу за 29 травня 2020. Процитовано 16 жовтня 2012.
  15. а б Eckel, Edwin B. (1982). The Geological Society of America, life history of a learned society. Boulder, Colo.: Geological Society of America. с. 37. ISBN 978-0813711553. Процитовано 22 жовтня 2014.
  16. Bascom, Florence (1924–1925). The University in 1874-1887. The Wisconsin Magazine of History. Wisconsin Historical Society. с. 300—308. Процитовано 16 жовтня 2012.