Флуориди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Флуори́ди — хімічні сполуки флуору з іншими хімічними елементами. Відомі для всіх елементів крім Гелію та Неону.

Розрізняють прості або бінарні флуориди (солі флуоридної кислоти, ковалентні флуориди металів та неметалів, галогенфлуориди), оксифлуориди (наприклад POF3), гідрофлуориди металів, флуоровмісні кислоти, комплексні флуориди (наприклад Na2NiF4), силікофлуориди та інші.

Флуориди одно- та двовалентних металів — типові солі флуористоводневої кислоти, кристали з високими температурами плавлення. Флуориди перехідних металів (TiF4, VF5, MoF6, UF6) та неметалів (HF, CF4, NF3, PF5, SF6, ClF3 і т. д.) — ковалентні сполуки, які гідролізуються водою і розчиняються в органічних розчинниках.

Флуориди неметалів — рідини або гази. Відомі галогенфлуориди, оксифлуориди (COF2, TiOF2, CrOF4, UO2F2) та гідрофлуориди (LiHF2, KH2F3 тощо).

Подвійні флуориди (RbNiF3, CsFeF3) — феримагнетики. Флуориди використовують для одержання флуору (з флюориту), як окиснювачі в ракетному паливі (ClF3, ClF5), для ізотопного виділення урану (UF6), виробництва оптичного скла, флуорування, а також як діелектрики (SF6).

Отримання[ред.ред. код]

Флуориди більшості елементів одержують взаємодією простих речовин:

H2 + F2 → 2HF
Fe + F2 → FeF2

Вищі флуориди одержують з нижчих дією флуору:

ClF3 + F2 → ClF5

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]