5-фторурацил
 | Ця стаття використовує голі URL-посилання для посилань на джерела, що може призвести до мертвих посилань[en]. (лютий 2024) |
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
 | |
|---|---|
5-фторурацил
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| 5-Fluoro-1H,3H-pyrimidine-2,4-dione | |
| Класифікація | |
| ATC-код | L01 |
| PubChem | |
| CAS | |
| DrugBank | |
| Хімічна структура | |
| Формула | C4H3FN2O2 |
| Мол. маса | 130,077 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | 100% (в/в) |
| Метаболізм | Печінка |
| Період напіввиведення | 10—20 хв. (І фаза), 20 год. (кінцевий) |
| Екскреція | Легені, Нирки |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | ФЛУОРОУРАЦИЛ- ВІСТА, «Хаупт Фарма Вольфратсхаузен ГмбХ»,Німеччина UA/15418/01/01 01.09.2016-01/09/2021 ФЛУРА-5, «Венус Ремедіс Лімітед»,Індія UA/10633/01/01 23.10.2015-23.10.2020 ФТОРУРАЦИЛ-ФАРМЕКС, «ТОВ «Фармекс Груп»,Україна UA/13709/01/01 27.06.2014-27.06.2019[1] |
5-фторурацил, Фторурацил, Флуороурацил (лат. Fluorouracilum, англ. Fluorouracil, 5-FU) — синтетичний лікарський препарат, який за своєю структорою є аналогом піримідинових основ[2][3], та застосовується внутрішньовенно та місцево.[4][3] 5-фторурацил уперше синтезований у лабораторії компанії «Hoffmann-La Roche» після виявлення фактів, які підтверджували, що деякі фторорганічні сполуки, зокрема фтороцтова кислота, мають здатність пригнічувати ферменти живих організмів.[5] Після проведених досліджень встановлено, що нова сполука має здатність пригнічувати ріст експериментальних пухлин у мишей.[6] Уперше повідомлення про протипухлинні властивості фторурацилу надруковані в 1957 році в журналі «Nature».[7][8][9]
Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]
5-фторурацил — синтетичний лікарський засіб, який за своєю хімічною структурою є аналогом піримідинових основ нуклеїнових кислот. Механізм дії препарату полягає в інгібуванні ферменту тимідинсинтетази основним активним метаболітом 5-фторурацилу — 5-фтор-дезоксиуридин-монофосфатом, що призводить до блокування синтезу ДНК та інгібування синтезу РНК унаслідок включення метаболіту препарату в структуру нуклеїнових кислот, наслідком чого є припинення мітозу. Оскільки мітотична активність більш виражена у клітин, які швидко ростуть, то 5-фторурацил більш активний до клітин кісткового мозку, шкіри та слизових оболонок.[2][4][3] 5-фторурацил застосовується як протипухлинний препарат при різних видах раку: раку стравоходу, шлунку, підшлункової залози, первинного та метастатичного раку печінки, колоректальної зони, яєчників, шийки матки, молочної залози, сечового міхура, простати, пухлин голови та шиї[2][4][3], а при раку товстого кишечнику тривалий час він був єдиним хіміотерапевтичним препаратом.[10] Місцево препарат застосовуться для лікування раку шкіри та хвороби Боуена[11], а у вигляді очних крапель застосовується при деяких пухлинах очного яблука.[12] Щоправда, 5-фторурацил має виражену гепатотоксичну дію, а також імуносупресивні властивості.[2] 5-фторурацил особливо активний до ембріональних клітин, тому його застосування при вагітності може призвести як до народження дитини із чисельними вадами розвитку, так і до самовільного переривання вагітності або народження мертвої дитини, у тому числі й при місцевому нашкірному застосуванні препарату, хоча при довготривалих спостереженнях були випадки народження й здорових немовлят.[13]
Фармакокінетика[ред. | ред. код]
5-фторурацил швидко всмоктується після перорального застосування, проте біодоступність препарату при пероральному застосуванні є дуже мінливою, тому препарат застосовується переважно внутрішньовенно. 5-фторурацил швидко розподіляється в організмі після внутрішньовенної ін'єкції, після внутрішньовенного застосування біодоступність препарату становить 100 %. Препарат швидко метаболізується в організмі до свого активного метаболіта 5-фтор-дезоксиуридин-монофосфату, тому його період напіввиведення із плазми крові становить 10—20 хвилин. 5-фторурацил проникає через гематоенцефалічний бар'єр, через плацентарний бар'єр, даних за проникнення препарату в грудне молоко немає. Метаболізується 5-фторурацил у печінці з утворенням спочатку активних, пізніше неактивних метаболітів. Виводиться препарат із організму переважно через дихальні шляхи після перетворення у вуглекислий газ, частково препарат виводиться у незміненому вигляді із сечею. Кінцевий період напіввиведення 5-фторурацилу з організму становить 20 годин, і цей час може збільшуватися при порушеннях функції печінки.[2][4][3]
Покази до застосування[ред. | ред. код]
5-фторурацил застосовують для лікування раку стравоходу, шлунку, підшлункової залози, первинного та метастатичного раку печінки, колоректальної зони, яєчників, шийки матки, молочної залози, сечового міхура, простати, пухлин голови та шиї.[2][4]
Побічна дія[ред. | ред. код]
При застосуванні 5-фторурацилу побічні ефекти спостерігаються досить часто. Серед побічних ефектів препарату найчастішими є[2][4]:
- Алергічні реакції та з боку шкірних покривів — дерматит, алопеція, гіперпігментація шкіри, кропив'янка, бронхоспазм.
- З боку травної системи — стоматит, езофагіт, нудота, блювання, діарея.
- З боку нервової системи — головний біль, ністагм, атаксія, світлобоязнь, порушення зору, неврит зорового нерва, ейфорія, дезорієнтація, сплутаність свідомості.
- З боку серцево-судинної системи — стенокардія, ішемія міокарду, тромбофлебіт, підвищена кровоточивість.
- З боку сечостатевої системи — азооспермія, аменорея.
- Інфекційні ускладнення — септицемія, зниження опірності до інфекцій.
- Зміни в лабораторних аналізах — анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія.
- Інші побічні ефекти — при застосуванні під час вагітності можливі внутрішньоутробна загибель плода, вади розвитку плода, затримка росту плода, ембріональна токсичність.
Протипокази[ред. | ред. код]
5-фторурацил протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату; виражених анемії, тромбоцитопенії, лейкопенії; кровотечах або високій імовірності шлунково-кишкової кровотечі; загостренні виразкової хвороби; вагітності та годуванні грудьми.[2][4]
Форми випуску[ред. | ред. код]
5-фторурацил випускається у вигляді розчину або концентрату для приготування розчину для внутрішньовенних або внутрішньопорошнинних ін'єкцій по 50 мг/мл у флаконах по 5, 10, 20 та 100 мл; а також у вигляді 0,5 %, 1 % або 5 % крему для зовнішнього застосування.[14][15]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Державний реєстр лікарських засобів України. Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 27 серпня 2017.
- ↑ а б в г д е ж и http://compendium.com.ua/akt/70/2693/fluorouracilum [Архівовано 27 серпня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г д Fluorouracil [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ а б в г д е ж https://www.vidal.ru/drugs/molecule/424 [Архівовано 19 вересня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Sneader W. (2005). Drug Discovery, ст. 255. (англ.)
- ↑ Cohen, Seymour (30 січня 2008). 50 years ago in cell biology: A virologist recalls his work on cell growth inhibition. The Scientist. Архів оригіналу за 19 вересня 2010. Процитовано 27 серпня 2017.
- ↑ Chu E (Вересень 2007). Ode to 5-Fluorouracil. Clinical Colorectal Cancer. 6 (9): 609. doi:10.3816/CCC.2007.n.029. Архів оригіналу за 14 липень 2012. Процитовано 27 серпень 2017. (англ.)
- ↑ National Academy of Sciences, Biographical Memoirs,80:135 (англ.)
- ↑ Heidelberger C.; Chaudhuri N. K.; Danneberg P. та ін. (Березень 1957). Fluorinated pyrimidines, a new class of tumour-inhibitory compounds. Nature. 179 (4561): 663—6. doi:10.1038/179663a0. PMID 13418758. (англ.)
- ↑ Химиотерапия при раке толстой кишки [Архівовано 27 серпня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Rossi, S, ред. (2013). Australian Medicines Handbook (вид. 2013). Adelaide: The Australian Medicines Handbook Unit Trust. ISBN 978-0-9805790-9-3. (англ.)
- ↑ Joag, Madhura G.; Sise, Adam; Murillo, Juan Carlos; Sayed-Ahmed, Ibrahim Osama; Wong, James R.; Mercado, Carolina; Galor, Anat; Karp, Carol L. (27 березня 2016). Topical 5-Fluorouracil 1% as Primary Treatment for Ocular Surface Squamous Neoplasia. Ophthalmology. doi:10.1016/j.ophtha.2016.02.034. ISSN 1549-4713. PMID 27030104. (англ.)
- ↑ Ліки і вагітність. Флуороурацил
- ↑ http://www.vidal.ru/drugs/molecule-in/424 [Архівовано 28 листопада 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Drugbank. Fluorouracil [Архівовано 28 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- 5-фторурацил на сайті mozdocs.kiev.ua [Архівовано 9 вересня 2021 у Wayback Machine.]
- https://www.rlsnet.ru/mnn_index_id_1343.htm [Архівовано 10 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Флуорурацил [Архівовано 27 серпня 2017 у Wayback Machine.]