Фоларін Балогун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Фоларін Балогун
Особисті дані
Повне ім'я Фоларін Джеррі Балогун
Народження 3 липня 2001(2001-07-03) (22 роки)
  Нью-Йорк, США
Зріст 178 см
Вага 70 кг
Громадянство Англія Англія
США США
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Франція «Монако»
Номер 29
Юнацькі клуби

2008–2020 		Англія «Олдерсбрук»
Англія «Арсенал»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2020–2023 Англія «Арсенал» 2 (0)
2022 →  Англія «Мідлсбро» 18 (3)
2022–2023 →  Франція «Реймс» 37 (21)
2023– Франція «Монако» 2 (1)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2018 Англія Англія U-17 4 (0)
2018 США США U-18 4 (2)
2018–2019 Англія Англія U-18 10 (3)
2020 Англія Англія U-20 1 (0)
2021–2022 Англія Англія U-21 13 (7)
2023– США США 4 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 18 вересня 2023.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 13 вересня 2023.

Фоларін Джеррі Балогун (англ. Folarin Jerry Balogun; нар. 3 липня 2001, Нью-Йорк) — англійський та американський футболіст, нападник клубу «Монако» і збірної США.

Представляв Сполучені Штати Америки та Англію на молодіжному міжнародному рівні. У травні 2023 року він одноразово перейшов у старшу збірну США.

Ранні роки[ред. | ред. код]

Балогун народився в Нью-Йорку та емігрував до Англії, коли йому було два роки,[1][2] ріс у Лондоні.[3] Його батьки народилися в Нігерії.[4] Балогуна часто називають на його прізвисько «Фло», яке він отримав під час навчання в академії «Арсеналу».[5]

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

«Арсенал»[ред. | ред. код]

Балогун приєднався до «Арсеналу» у віці восьми років після того, як його помітили під час гри за його попередній клуб «Олдерсбрук».[6][7] До перегляду в «Арсеналі» він пробувався в іншому столичному клубі «Тоттенгем Готспур» і ледь не підписав з ним контракт.[7]

У 2017 році він був невід'ємною частиною команди Тревора Бамстеда «Арсенал» U16, яка виграла Кубок Ліама Бреді, перемігши мюнхенську «Баварію», «Манчестер Юнайтед» і «Ювентус» відповідно.

У лютому 2019 року Балогун підписав перший професійний контракт з «Арсеналом».[8]

У липні 2020 року, після того, як йому не вдалося домовитися про новий контракт з «Арсеналом», він був пов'язаний із трансфером з клубу, включно із запропонованим продажем за 8 мільйонів фунтів стерлінгів у «Брентфорд».

Фоларін дебютував за першу команду лондонців у Лізі Європи 2020/21 29 жовтня 2020 року, вийшовши на заміну на 74-й хвилині в матчі групового етапу проти «Дандолка».[9]

Свій перший гол забив 26 листопада 2020 року в матчі групового етапу Ліги Європи проти «Молде».[10][11]

26 квітня 2021 року Балогун підписав новий довгостроковий контракт з клубом[12]

13 серпня 2021 року Балогун дебютував у Прем'єр-лізі, програвши з рахунком 0:2 проти «Брентфорда», який нещодавно підвищився [13].

12 січня 2022 року він приєднався до клубу Чемпіоншипу «Мідлсбро» на правах оренди до кінця сезону[14][15][16].

Сезон 2022–23: Оренда до «Реймсу»[ред. | ред. код]

У серпні 2022 року перейшов на правах оренди до французького клубу «Реймс». Балогун забив у своєму дебюті за клуб 7 серпня, програвши «Марселю» з рахунком 4:1; інший орендований гравець з «Арсеналу» Нуну Тавареш забив за «Марсель» у своєму дебютному матчі відповідно. 29 січня 2023 року Балогун забив гол у компенсований час і його команда зіграла унічию з лідером чемпіонату «ПСЖ» (1:1). Це був його 11-й гол у Лізі 1 протягом сезону, найбільше серед усіх гравців віком до 21 року у п'ятірці найкращих ліг Європи. Через три дні Балогун зробив свій перший хет-трик у перемозі над «Лор'яном» з рахунком 4–2, це був його 14-й гол у сезоні в Лізі 1. Це зробило його найкращим бомбардиром Ліги 1.

Міжнародна кар'єра[ред. | ред. код]

Балогун, який народився в Сполучених Штатах в сім'ї нігерійців і виріс в Англії, має право представляти всі три країни на міжнародному рівні. Після виступів за збірну Англії серед юнаків до 17 років і участі в чемпіонаті Європи 2018 року серед юніорів, де англійці стали півфіналістами[17], він прийняв виклик від національної збірної Сполучених Штатів до 18 років у серпні 2018 року на тренувальний табір і турнір у Чехії[3][18]. Він зіграв у всіх чотирьох іграх Сполучених Штатів на молодіжному турнірі імені Вацлава Єжека і забив двічі.[19] Він також висловив зацікавленість грати за Нігерію, хоча заявив, що йому подобається «стиль гри» Англії, який «схожий на стиль Арсеналу».[20][21]

У 2019 році він виступав і забивав за збірну Англії до 18 років на турнірі в Дубаї[22], а у жовтні 2020 року зіграв за збірну Англії до 20 років проти Уельсу.[23][24]

27 серпня 2021 року Балогун отримав свій перший виклик до молодіжної збірної Англії до 21 року[25]. 7 вересня 2021 року він дебютував у збірній Англії U-21, вийшовши на заміну під час кваліфікації до молодіжного чемпіонату Європи 2023 року проти Косова (2:0)[26].

У жовтні 2022 року він заявив, що готовий грати за Нігерію.

16 травня 2023 року ФІФА схвалила заявку Балогуна на одноразовий перехід представляти збірну США.

Стиль гри[ред. | ред. код]

Балогун відомий своєю швидкістю та технікою[27]. Мартін Кіоун порівняв Балогуна з легендарним нападником Арсеналу Іаном Райтом через його швидкість і розумні рухи.[28] У своєму першому інтерв'ю для «Мідлсбро» Балогун сказав, що черпає натхнення в Едінсона Кавані та Роберта Левандовскі.[29]

ЗМІ[ред. | ред. код]

Балогун брав участь у спортивних документальних серіалах Amazon Original All or Nothing: Arsenal, які документували клуб, проводячи час з тренерським штабом і гравцями за лаштунками як на полі, так і поза ним протягом сезону 2021/22.[30][31]

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Станом на 30 жовтня 2022.

Статистика клубних виступів
Клуб Сезон Чемпіонат Кубок Кубок ліги Континентальні Інші Усього
Ліга Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів
«Арсенал U-21» 2018/19 — — — — 1 0 1 0
2019/20 — — — — 1 0 1 0
2020/21 — — — — 2 1 2 1
2021/22 — — — — 2 2 2 2
Усього — — — — 6 3 6 3
«Арсенал» 2020/21 Прем'єр-ліга 0 0 0 0 1 0 5 2 0 0 6 2
2021/22 2 0 0 0 2 0 — — 4 0
2022/23 0 0 0 0 0 0 0 0 — 0 0
Разом 2 0 0 0 3 0 5 2 0 0 10 2
«Мідлсбро» 2021/22 Чемпіоншип 18 3 2 0 0 0 — — 20 3
«Реймс» 2022/23 Ліга 1 13 7 0 0 — — — 13 7
Разом за кар'єру 33 10 2 0 3 0 5 2 6 3 49 15

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

Станом на 13 вересня 2023 року
 Статистика матчів і голів за збірну — США США
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
16-6-2023 Парадайз США США 3 – 0 Мексика Мексика Ліга націй КОНКАКАФ 2022-2023 - півфінал - Замінений на 74-ій хвилині 74'
19-6-2023 Парадайз Канада Канада 0 – 2 США США Ліга націй КОНКАКАФ 2022-2023 - фінал 1 Замінений на 76-ій хвилині 76'
9-9-2023 Сент-Луїс США США 3 – 0 Узбекистан Узбекистан товариський матч - Замінений на 46-ій хвилині 46'
13-9-2023 Сент-Пол США США 4 – 0 Оман Оман товариський матч 1 Замінений на 46-ій хвилині 46'
Усього Матчів 4 Голів 2

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Okeleji, Oluwashina (21 березня 2019). Nigeria yet to approach Arsenal's Folarin Balogun. BBC News. Процитовано 3 листопада 2020.
  2. ↑ Mikel Arteta sends message to Arsenal contract rebel Folarin Balogun. Metro. Лондон. 30 жовтня 2020. Процитовано 3 листопада 2020.
  3. ↑ а б Karen, Mattias (20 серпня 2018). U.S. under-18s call up promising Arsenal prospect Folarin Balogun. ESPN. Процитовано 3 листопада 2020.
  4. ↑ Critchlow, Dan (15 березня 2019). Folarin Balogun admits he hasn't decided international allegiance: England, USA or Nigeria. Daily Cannon. Belfast. Процитовано 3 листопада 2020.
  5. ↑ Nelson - The youngsters who have impressed me most. Nelson - The youngsters who have impressed me most (англ.). Процитовано 8 червня 2022.
  6. ↑ Wheatley, Chris (4 вересня 2018). Arsenal academy update: Smith-Rowe, Willock & Balogun set for breakthrough campaign. Goal. Процитовано 3 листопада 2020.
  7. ↑ а б Young Gun: Folarin Balogun. Arsenal F.C. 12 липня 2018. Процитовано 29 березня 2019.
  8. ↑ Abayomi, Tosin (14 лютого 2019). Nigerian born Folarin Balogun signs professional contract with Arsenal. Pulse. Процитовано 29 березня 2019.
  9. ↑ Smith, Geroge (29 жовтня 2020). 'Better than Firmino!' – Arsenal fans go nuts after Mikel Arteta's Folarin Balogun decision. Football.london. Процитовано 3 листопада 2020.
  10. ↑ Molde 0-3 Arsenal: Nicolas Pepe praised by Mikel Arteta. BBC Sport. 26 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
  11. ↑ Матчі, які зіграв Фоларін Балогун у сезоні 2020/2021. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано 26 листопада 2020.
  12. ↑ Folarin Balogun signs new long-term contract. Arsenal F.C. 26 квітня 2021. Процитовано 26 квітня 2021.
  13. ↑ de Roché, Art (13 серпня 2021). Folarin Balogun starts his first Premier League game for Arsenal vs Brentford. The Athletic. Процитовано 13 серпня 2021.
  14. ↑ Arsenal loan striker Balogun to Boro. BBC Sport. 12 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022.
  15. ↑ Folarin Balogun joins Middlesbrough on loan. Arsenal F.C. 12 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022.
  16. ↑ Folarin Balogun Joins Boro On Loan. Middlesbrough F.C. 12 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022.
  17. ↑ European Under-17 Championships: England lose 6-5 on penalties to Netherlands. BBC Sport. 17 травня 2018. Процитовано 20 квітня 2021.
  18. ↑ Emmanuel, Ifeanyi (20 серпня 2018). Arsenal's Nigerian Whizkid Provisionally Cap-Tied To England Selected To Represent USA. All Nigeria soccer. Процитовано 3 листопада 2020.
  19. ↑ Henry Jr., Larry (25 серпня 2018). USMNT U-18s win Vaclav Jezek Tournament. SBI Soccer. Процитовано 17 лютого 2021.
  20. ↑ ' Don't Play For Nigeria ' – English FA To Meet With Parents Of Arsenal Nigeria U20 Target Folarin Balogun. Own Goal Nigeria. 23 березня 2019. Процитовано 3 листопада 2020.
  21. ↑ Young Gun: Folarin Balogun. www.arsenal.com (англ.). Процитовано 3 січня 2021.
  22. ↑ The young lions were victorious in their opening game in Dubai with a 4–1 over Japan. The FA. The Football Association. 19 березня 2019. Процитовано 3 листопада 2020.
  23. ↑ Two quickfire goals in the first half seal win for Lee Carsley's Young Lions at SGP. FA. The Football Association. 13 жовтня 2020. Процитовано 3 листопада 2020.
  24. ↑ Lewis Webb of Wales saves from Folarin Balogun of England. Shutterstock. 13 жовтня 2020. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 3 листопада 2020.
  25. ↑ Harvey Elliott: Liverpool winger receives first England U21 call-up for September internationals. Sky Sports (англ.). Процитовано 27 серпня 2021.
  26. ↑ England U21 2-0 Kosovo U21. 7 вересня 2021. Процитовано 7 вересня 2021.
  27. ↑ Football, Planet (30 жовтня 2020). 'This young boy is fire' - Everything you need to know about Folarin Balogun. Planet Football (амер.). Процитовано 2 червня 2022.
  28. ↑ Wheatley, Chris (11 грудня 2020). Arsenal's 'next Ian Wright' who has shown Arteta what he can do in 60 minutes. Football.London (англ.). Процитовано 15 лютого 2021.
  29. ↑ Folarin Balogun | Official Website of the Boro- Middlesbrough FC latest news, photos and videos. www.mfc.co.uk (англ.). Процитовано 2 червня 2022.
  30. ↑ Full 'All Or Nothing' trailer released. Arsenal F.C. 19 липня 2022. Процитовано 21 липня 2022.
  31. ↑ All or Nothing: Arsenal | Official Full Trailer 🎬. Amazon Prime Video Sport. 19 липня 2022. Процитовано 21 липня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

«Монако» — поточний склад
Спорт
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фоларін_Балогун&oldid=40438339