Фолклендська протока

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фолклендська протока - розділяє два найбільші острови однойменного архіпелагу

Фолклендська протока (англ. Falkland Sound) - морська протока, яка прямує з північного сходу на південний захід і розділяє Західний і Східний Фолкленд.

Назва[ред.ред. код]

Канал був названий Джоном Стронгом у 1690 році на честь віконта Фолкленда, пізніше назва закріпилась за архіпелагом і двома найбільшими островами. Іспанська назва - Estrecho de San Carlos походить від назви корабля Сан Карлос, який відвідував острови у 1768 році, подібну назву також носять Бухта Сан-Калос - невеличка бухта / фіорд на східному острові, а також: Сан-Карлос (Фолклендські острови), Порт Сан-Карлос і Сан-Карлос (річка).

Капітан Джон Стронг вперше висадився но одному із двох головних островах архіпелагу 29 січня 1690 року у бухті Болд-Ков (що поблизу Порт-Говарда), недалеко від протоки.

Географія[ред.ред. код]

У протоці розташовані Вузькі острови, Великий острів, острови Тайсен та Лебедині острови. Скеля Едісон є північною межею протоки, а Острови Арч - південною межею. На берегах протоки розташовані наступні населені пункти: Аякс-Бей, Порт Сан-Карлос, Сан-Карлос на Східному Фолкленді, а Порт Говард і Фокс-Бей - на Західному. У Фолклендській протоці знаходяться Фокс-Бей, Порт-Говард (Західний Фолкленд), протока Гренсем, Бухта Сан-Карлос, Рагглс-Бей (Східний Фолкленд).

Геологія[ред.ред. код]

Геологічна будова Західного Фолкленду
Геологічна будова Східного Фолкленду

Близько 400 мільйонів років тому частина Гондвани, відірвавшись від попередника сучасної Африки, розпочала дрейфувати на захід[1]. Протягом юрського періоду[2] (близько 170 млн років тому), фрагмент суші, який згодом став Східним Фолклендом, і той, який мав стати Західним, повернулись на 120° один до одного. Як результат, складчастість Західного Фолкленда спрямована з північного заходу на південний схід - паралельно до протоки. А складчастість у північній частині Східного Фолкленду спрямована зі сходу на захід, формуючи східну берег північного входу до протоки і межуючи з північним берегом бухти Сан-Карлос. Лафоніа - набагато молодша геологічна структура, не має складчастої будови.

Список літератури[ред.ред. код]

  1. Otley H, Munro G, Clausen A and Ingham B. (2008). «Falkland Islands - State of the Environment Report». Falkland Islands Government and Falklands Conservation, Stanley. Процитовано 2010-06-05. 
  2. P Stone, PC Richards, GS Kimbell, RP Esser & D Reeves Cretaceous dykes discovered in the Falkland Islands: implications for regional tectonics in the South Atlantic // Journal of the Geological Society. — 165 (2008) (1) С. 1–4. DOI:10.1144/0016-76492007-072.
  • Southby-Tailyour, Ewen - Falkland Island Shores