Фольклінгенський металургійний комбінат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фольклінгенський металургійний завод
Völklingen Ironworks *
* Назва в офіційному англомовному списку

World Heritage Logo global.svg    Світова спадщина    Прапор ЮНЕСКО
Vhbabansicht.jpgФольклінгенський металургійний комбінат. Загальний вигляд. На фото видно переважно лише доменний цех.
49°15′02″ пн. ш. 6°50′43″ сх. д. / 49.250560000000000116° пн. ш. 6.84528000° сх. д. / 49.250560000000000116; 6.84528000
Країна Німеччина Німеччина
Тип Культурний
Критерії ii, iv
Об'єкт № 687
Регіон ЮНЕСКО Європа і Північна Америка
Історія реєстрації
Зареєстровано: 1994 (18 сесія)
Фольклінгенський металургійний комбінат (Німеччина)
Фольклінгенський металургійний комбінат
Розташування на карті Німеччини

Commons-logo.svg Фольклінгенський металургійний комбінат у Вікісховищі
Фольклінгенський металургійний завод. Між 1948 - 1955 роками.
Фольклінгенський металургійний комбінат. Коксові батареї.
Фольклінгенський металургійний комбінат. В одному з приміщень аглофабрики.

Фольклінгенський металургійний комбінат, також Фольклінгенський металургійний завод (нім. Völklinger Hütte) - металургійний комбінат у німецькому місті Фольклінген. Заснований 1873 року. До закриття у 1986 році був найбільшим металургійним комбінатом Західної Європи. Окрім власне металургійного виробництва на заводі були аглофабрика і коксохімзавод. 1986 року завод було занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Історія[ред.ред. код]

1873 року біля міста Фольклінген на березі річки Саар було засновано залізоробний завод за участі інженера-металурга Юліуса Буха. На заводі були пудлінгові і зварочні пічі. Однак, вже через шість років виробництво прийшлося згорнути через нерентабільність. 1881 року завод викупив підприємець Карл Рьохлінг. Через два роки на заводі було збудовано і задуто першу доменну піч. Старі пудлінгові і зварочні пічі були демонтовані. Натомість було збудовано ще п'ять доменних пічей, у 1885, 1888, 1891, 1893, 1903 роках. Друга доменна піч, збудована 1885 року, за де-якими данними була найбільшою доменною пічю свого часу.

На заводі було також впроваджено томасівський процес виробництва сталі. Для цього Рьохлінг спеціально придбав патент у англійського металурга Сідні Джілкріста Томаса.

1897 року почалося будівництво коксових батарей з кількісттю коксових печей понад 150.

Згодом були збудовані агломераційні машини для виробництва агломерату. Завод був найбільшим виробником чавуну і сталі у Німеччині.

Після Другої світової війни на заводі працювало до 17000 людей.

Однак, з часом почало відчуватися моральне старіння і фізичне старіння обладнання. Після світової кризи 1970-х років виробництво почало спадати і внаслідок нестачі засобів, зокрема, для модернизації доменних пічей у червні 1986 року комбінат припинив свою діяльність. Відразу ж після цього влада федеральної землі Саар надала комбінатові статус пам'ятника промисловості.

Сучасність[ред.ред. код]

Сьогодні колишній Фольклінгенський металургійний комбінат є музеєм, в якому відвідувачи можуть познайомитись з роботою металургійного підприємства.

Див. також[ред.ред. код]