Фомін Василь Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Фомін Василь Васильович (1884–1938) — учасник російського революційного руху, соратник Дзержинського, радянський державний діяч.

Ранні роки[ред.ред. код]

Народився в російській робітничій сім'ї. Навчався 3 роки в сільській школі. Член Комуністичної партії з 1910. З 1897 працював прикажчиком. Учасник Революції 1905–1907 в Москві і Астрахані. У 1911 член Оренбурзького комітету РСДРП. Піддавався арештам і засланням. У 1-у світову війну 1914–1918 мобілізований в армію. Після Лютневої революції 1917 член Мінської ради, фронтового комітету Західного фронту, Мінського і Північно-Західного обласного комітетів РСДРП(б), редактор газети «Зірка». Делегат 2-го Всеросійського з'їзду Рад, член ВЦВК, працював у Петроградському ВРК.

В органах, на керівних посадах[ред.ред. код]

З 1918 по 1920 член колегії та начальник відділів ВЧК: відділу по боротьбі зі спекуляцією, іногороднього відділу, інструкторського відділу; комісар центрального управління військових сполучень, Головного управління шляхів сполучення. З 1921 голова Вищої ради з перевезень, заступник наркома шляхів сполучення, голова центрального управління річкових пароплавств, член Президії ВРНГ. З 1924 по 1925 член ЦКК РКП(б). З 1927 по 1931 і з 1935 в Наркомвнуторгу СРСР. З 1931 заступник наркома водного транспорту. Делегат 13-го, 15-го, 16-го з'їздів партії.

На момент арешту керуючий Всесоюзною конторою «Союзтекстильшвейторг». Заарештований 5 січня 1938. Звинувачувався в участі в контрреволюційній терористичній організації. Засуджений ВКВС СРСР до розстрілу 1 вересня 1938, в той же день вирок приведений у виконання. Місце розстрілу — Бутово-Комунарка.

Посилання[ред.ред. код]