Фонтан (фільм, 1988)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фонтан
рос. Фонтан
Жанр комедія
Режисер Юрій Мамін
Сценарист Володимир Вардунас
У головних
ролях
Асанкул Куттубаєв
Сергій Дрейден
Жанна Керімтаєва
Олексій Залівалов
Ніна Усатова
Анатолій Калмиков
Людмила Самохвалова
Микола Траньков
Любов Аркус
Нійоле Адоменайте
Оператор Лапшов Анатолій Петровичd
Композитор Олексій Залівалов
Кінокомпанія Ленфільм
Тривалість 100 хвилин
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1988
IMDb ID 0095167

«Фонтан» (рос. «Фонтан») — російський радянський художній фільм режисера Юрія Маміна, жанр комедія, драма, фарс.

Зміст[ред. | ред. код]

Фільм, що завоював безліч міжнародних нагород. Усе крутиться навколо старого будинку в Ленінграді, де постійно щось треба лагодити, адже стіни стали ветхими, а труби прогнили. Напівзруйнований будинок, напівзруйнована країна, де проблеми множаться, немов гриби після дощу. Все виливається в абсурдну, смішну й одночасно сумну історію, характерну для пострадянського простору.

Ролі[ред. | ред. код]

  • Асанкул Куттубаєв — Сати-Балди Кербабаевич Кербабаєв (батько Майї)
  • Сергій Донцов — Петро Миколайович Лагутін (головний інженер)
  • Жанна Керімтаєва — Майя (дружина Лагутіна)
  • Діма Баєвський — Вадик (син Лагутіних)
  • Віктор Михайлов — «Пал Палич» Митрофанов (технік ЖЕКу)
  • Анатолій Калмиков — Славік (вирощує квіти на продаж)
  • Людмила Самохвалова — Катя (дружина Славіка)
  • Ася Смекалова — Любочка (дочка Славіка і Каті)
  • Микола Траньков — Іван Гаврилович (батько Каті)
  • Юрій Мамін — Сергій Борисович Крилов (режисер театру, показаний по телевізору)
  • Олексій Залівалов — Д. Шестопалов (композитор, «літаючий» для натхнення)
  • Іван Криворучко — Попов
  • Ніна Усатова — Любов Андріївна
  • Яків Степанов — ханига
  • Валерій Миронов — другий ханига (вимовив фразу: «Ти навіщо три рази пшикнув?»)
  • Павло Фетисов — Ваня (електрик)
  • Тетяна Леонова — дружина Вані
  • Олена Судакова —Петрищева (дочка поета Івана Федоровича Петрищева)
  • Андрій Краско — один з прихильників творчості Петрищева
  • Тамара Максимова — телекореспондент

Знімальна група[ред. | ред. код]

Премії та призи[ред. | ред. код]

  • На 1-му МКФ популярних жанрів «Золотий Дюк» в Одесі (1988)
    • Головний приз
    • Приз кіноклубів
    • Приз критики фільму.
  • Головний приз. «Чарлі Чаплін» — на 5-му МКФ в Габрове, (Болгарія) (1989)
  • Гран-прі. «Золота тростина» — на МКФ комедійних фільмів в Веве, (Швейцарія) (1989)
  • Гран-прі. — На МКФ в Трої (1989)
  • Спеціальний приз. — На МКФ авторських фільмів в Сан-Ремі, (Італія) (1989)
  • Спеціальний диплом за найкращий акторський ансамбль (В. Михайлов, С. Донцов, Н. Усатова, Л. Самохвалова, А. Залівалов) на 1-му ВКФ «Созвездие» (1989)
  • Гран-прі. — На МКФ у Кемпері (1989)
  • Приз публіки. — На Міжнародній кінозустрічі в Бельфоре (1989)
  • Професійні премії к/ст. «Ленфільм» 1988 року ним. Г. Козинцева.
    • Режисерові Ю. Мамину ім. А. Піотровського
    • Сценаристу В. Вардунасу (1989)
  • Приз за найкращий дебют — на МКФ у Клермон-Феррані, (Франція) (1990)
  • Приз. «Срібна рибацька мережа» — на МКФ комедійних фільмів в Торремолиносі, (Іспанія) (1990)
  • Гран-прі. — На МКФ в Лас-Вегасі, (США) (1990)
  • На МКФ у Лос-Анджелесі, (США) (1990)
    • Приз за найкращий сценарій (В. Вардунас)
    • Приз за найкращу режисуру (Ю. Мамину)

Посилання[ред. | ред. код]