Фон-де-Гом

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фон-де-Гом
Вхід у печеру Фон-де-Гом

Фон-де-Гом, Фон-де-Ґом (фр. Font-de-Gaume) — печера у Франції (деп. Дордонь) з настінними зображеннями тварин епохи пізнього палеоліту.

Короткий опис[ред. | ред. код]

Живопис у гроті Фон-де-Гом належить до найкращих зразків печерного мистецтва. Численні зображення бізонів, диких коней, мамонтів, північних оленів та інших тварин виконані в різній манері від найдавніших лінійних малюнків чорною і червоною фарбою до чудових поліхромних композицій Мадленської епохи (15 000 — 11 000 років до н. е.).

Сумніви щодо давнини й автентичності живопису остаточно розвіялися після того, як в 1912 році. Г. Пегуан виявив на стінах печери Тюк д'Одубер у Французьких Піренеях зображення бізонів. Вони знаходилися під шаром сталактитів, їхній вік становив понад 10 000 років. Під ними знайшли зображення зубрів.

Відкриття[ред. | ред. код]

Грот Фон-де-Гом відкритий Дені Перойні в 1901 році. Зображення деяких тварин зроблені в натуральну величину. На стінах і склепіннях невеликих залів печери виконано близько 80 малюнків, серед яких два зображення мамонтів.

При розкопках у галереях печери були знайдені шматки червоної охри і своєрідні «олівців» з марганцевої руди. Судячи з усього, це були ті самі барвники, які використовувалися первісними художниками в живописних роботах. Подібні фарбувальні матеріали зустрічаються майже всюди, де поширені глинисті ґрунти, зокрема, в долинах недалеко від Фон-де-Гом. В окрузі є численні шари жовтої, червоної, а іноді чорної глини, а також поклади залізної і марганцевої руди.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Прапор ЮНЕСКО Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №85-003
(англ.)рос.

Література[ред. | ред. код]

  • H. Breuil, Quatre cent siècles d'art pariétal, Centre d'Études et de Documentation préhistoriques, 1952.
  • A. Leroi-Gourhan (1988) — " Font-de-Gaume ", in : Dictionnaire de la Préhistoire, Leroi-Gourhan, A., (Éd.), PUF, pp. 410—411.
  • Aubarbier, J.L., Binet, M., Bouchard, J.P. & Guichard, G.: Aimer la préhistoire en Périgord. Éditions Ouest-France, 1991, ISBN 2-7373-0786-4.
  • Delluc, B. & G., Roussot, A. & Roussot-Larroque, J.: Connaître la préhistoire en Périgord. Sud Ouest, 1990, ISBN 2-879010-48-9.

Посилання[ред. | ред. код]

Координати: 44°56′13″ пн. ш. 1°01′35″ сх. д. / 44.937000° пн. ш. 1.026556° сх. д. / 44.937000; 1.026556