Фора (мережа магазинів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Фора»
Тип Торгова мережа
Галузь Роздрібна торгівля
Спеціалізація Продуктовий ритейл
Гасло Піклування в дії
Засновано 2002 р.
Штаб-квартира Україна Київ
Співробітники близько 7 тис. осіб
Клієнти 400 тис. гостей щодня
Холдингова компанія FOZZY GROUP
Сайт fora.ua

«Фора» — торгова мережа продовольчо-промислових супермаркетів в Україні. Заснована у грудні 2002 року. Належить торговельній корпорації Fozzy Group.

На листопад 2017 року в Україні нараховувалося 239 магазинів у 9 регіонах (зокрема, 131 у Києві).

Мережа присутня у таких регіонах: Київ, Вінницька область, Житомирська область, Київська область, Полтавська область, Сумська область, Хмельницька область, Черкаська область, Чернігівська область.

Найбільше магазинів у Києвi та Київській області. На усі інші області припадає загалом 19 магазинів. У Полтавській, Сумській, Черкаській та Хмельницькій областях працює по 1 магазину. Серед обласних центрів магазин є у Житомирі.

Історія[ред. | ред. код]

У грудні 2002 року відбулося відкриття першого магазину у Києві. У липні-серпні 2016 року ГО «Фундація.101» провела моніторинг якості продуктів харчування у супермаркетах України. Моніторинг здійснювався волонтерами, які забажали взяти участь у проекті[1]. Всього для участі зареєструвалось 157 осіб, 123 з яких активно брали участь в інспектуванні магазинів. За період дослідження було здійснено 447 моніторингових візита та надіслано таку ж кількість онлайн-звітів. Під час перевірок було зафіксовано 153 випадки продажу зіпсованих м'ясних виробів, які продаються в охолодженому вигляді, що складає 34%, а також 134 випадки продажу прострочених товарів, що складає 30%.

В опублікованому антирейтингу мережа «Сільпо» посіла перше місце: у 61% випадків фіксувались факти продажу зіпсованих м'ясних виробів та у 54% випадків — факти продажу товарів, термін придатності яких минув. На другому місці — «Фора»: факти продажу зіпсованих м'ясних виробів фіксувались у 51% випадків, а прострочених товарів було 48%. Третє місце посіла мережа «АТБ»: зіпсовані м'ясні продукти були у 37% випадків, а прострочених товарів було зафіксовано 34%.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]