Формула-1 — Гран-прі Іспанії 2007

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гран-прі Іспанії 2007
Іспанія 52о Gran Premio de España Telefónica
4-й із 17 етапів сезону 2007/ Гонка №772
← 3.Бахрейну • 5.Монако →
Дата 13 травня 2007 року
Місце Іспанія Монтмело
Траса Каталунья
Довжина кола 4.655 км
Дистанція 307.104 км (66 кіл)
Погода Сухо, повітря +28°С, траса +50°С
Поул
1:21.421 Бразилія Феліпе Масса Феррарі
Найшвидше коло
1:22.680
(14 коло)
Бразилія Феліпе Масса Феррарі
Подіум
Переможець Бразилія Феліпе Масса Феррарі
2 місце Велика Британія Льюїс Хемілтон Макларен-Мерседес
3 місце Іспанія Фернандо Алонсо Макларен-Мерседес
Circuit Catalunya 2007.png
2006 ←  Гран-прі Іспанії 2007  → 2008

Гран-прі Іспанії 2007 року — четвертий етап чемпіонату світу з автоперегонів у класі Формула-1, відбувся з 11 по 13 травня 2007 року на трасі Каталунья в Монтмело, неподалік від Барселони (Іспанія). Перемогу на цих перегонах святкував бразилієць Феліпе Масса з команди Феррарі. Масса, як і на попередньому гран-прі Бахрейну, повністю домінував протягом вікенду і став володарем хет-трику у другий раз поспіль: виграв перегони, здобув поул-позишн та виграв спір серед пілотів за найшвидше коло.

Перед гран-прі[ред. | ред. код]

У чемпіонаті пілотів перед гран-прі Іспанії на вершині заліку опинилось відразу три гонщика з однаковою кількістю очок: Фернандо Алонсо, Кімі Ряйкконен та новачок серії Льюїс Хемілтон. Тому гран-прі Іспанії очікувалось з особливим напруженням, до того ж воно відкривало сезон на європейських трасах.

Друге місце Льюїса Хемілтона на гран-прі Іспанії несподівано вивело його у лідери чемпіонських перегонів.

Класифікація[ред. | ред. код]

Кваліфікація[ред. | ред. код]

Пілот Команда 1 частина 2 частина 3 частина
1 Бразилія Феліпе Масса Феррарі 1:21.375 1:20.597 1:21.421
2 Іспанія Фернандо Алонсо Макларен-Мерседес 1:21.609 1:20.797 1:21.451
3 Фінляндія Кімі Ряйкконен Феррарі 1:21.802 1:20.741 1:21.723
4 Велика Британія Льюїс Хемілтон Макларен-Мерседес 1:21.120 1:20.713 1:21.785
5 Польща Роберт Кубіца Заубер-БМВ 1:21.941 1:21.381 1:22.253
6 Італія Ярно Труллі Тойота 1:22.501 1:21.554 1:22.324
7 Німеччина Нік Хайдфельд Заубер-БМВ 1:21.625 1:21.113 1:22.389
8 Фінляндія Хейкі Ковалайнен Рено 1:21.790 1:21.623 1:22.568
9 Велика Британія Девід Култхард Ред Булл-Рено 1:22.491 1:21.488 1:22.749
10 Італія Джанкарло Фізікелла Рено 1:22.064 1:21.677 1:22.881
11 Німеччина Ніко Росберг Вільямс-Тойота 1:21.943 1:21.968
12 Бразилія Рубенс Барікелло Хонда 1:22.502 1:22.097
13 Японія Такума Сато Супер Агурі-Хонда 1:22.090 1:22.115
14 Велика Британія Дженсон Баттон Хонда 1:22.503 1:22.120
15 Велика Британія Ентоні Девідсон Супер Агурі-Хонда 1:22.295 нема часу
16 Італія Вітантоніо Ліуцці Торо Россо-Феррарі 1:22.508 нема часу
17 Німеччина Ральф Шумахер Тойота 1:22.666
18 Австрія Александр Вюрц Вільямс-Тойота 1:22.769
19 Австралія Марк Веббер Ред Булл-Рено 1:23.398
20 Німеччина Адріан Сутіл Спайкер-Феррарі 1:23.811
21 Нідерланди Крістіан Альберс Спайкер-Феррарі 1:23.990
22 США Скотт Спід Торо Россо-Феррарі нема часу

Перегони[ред. | ред. код]

Пілот Команда Кіл[1] Час Старт Очок
1 Бразилія Феліпе Масса Феррарі 65 1:31:36.230 1 10
2 Велика Британія Льюїс Хемілтон Макларен-Мерседес 65 +6.7 4 8
3 Іспанія Фернандо Алонсо Макларен-Мерседес 65 +17.4 2 6
4 Польща Роберт Кубіца Заубер-БМВ 65 +31.6 5 5
5 Велика Британія Девід Култхард Ред Булл-Рено 65 +58.3 9 4
6 Німеччина Ніко Росберг Вільямс-Тойота 65 +59.5 11 3
7 Фінляндія Хейкі Ковалайнен Рено 65 +62.1 8 2
8 Японія Такума Сато Супер Агурі-Хонда 64 +1 коло 13 1
9 Італія Джанкарло Фізікелла Рено 64 +1 коло 10
10 Бразилія Рубенс Барікелло Хонда 64 +1 коло 12
11 Велика Британія Ентоні Девідсон Супер Агурі-Хонда 64 +1 коло 15
12 Велика Британія Дженсон Баттон Хонда 64 +1 коло 14
13 Німеччина Адріан Сутіл Спайкер-Феррарі 63 +2 кола 20
14 Нідерланди Крістіан Альберс[2] Спайкер-Феррарі 63 +2 кола 21
схід Німеччина Нік Хайдфельд Заубер-БМВ 46 коробка передач 7
схід Німеччина Ральф Шумахер Тойота 44 аварія 17
схід Італія Вітантоніо Ліуцці Торо Россо-Феррарі 19 гідравліка 16
схід США Скотт Спід Торо Россо-Феррарі 9 прокол 22
схід Фінляндія Кімі Ряйкконен Феррарі 9 електрика 3
схід Італія Ярно Труллі Тойота 8 тиск палива 6[3]
схід Австралія Марк Веббер Ред Булл-Рено 7 трансмісія 19
схід Австрія Александр Вюрц Вільямс-Тойота 1 аварія 18

Найшвидше коло: Феліпе Масса — 1:22.680

Кола лідирування: Феліпе Масса — 55 (1-19, 25-42, 48-65); Льюїс Хемілтон — 8 (20-22, 43-47); Нік Хайдфельд — 2 (23-24).

Примітки і посилання[ред. | ред. код]

  1. Заплановано було 66 кіл, але через зірваний старт (Ярно Труллі заглох на старті) і додаткове формуюче коло дистанція була скорочена до 65 кіл.
  2. На Крістіана Альберса накладено штраф «проїзд через піт-лейн» за ігнорування синіх прапорів.
  3. Ярно Труллі стартував з піт-лейну

Джерела Інтернет[ред. | ред. код]