Формула-1 — Гран-прі Німеччини 1968

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гран-прі Німеччини 1968
XXX Grosser Preis von Deutschland
XXVIII Grand Prix d'Europe
8-й з 12 етапів сезону 1968/ Гонка №№169
← 7. Велика Британія • 9. Італія →
Дата 4 серпня 1968 року
Місце Німеччина Німеччина
Траса Нюрбургринг
Довжина кола 22,835 км
Дистанція 319,690 км (14 кіл)
Погода Волого, туман
Поул
9:04,0 Бельгія Жакі Ікс Феррарі
Найшвидше коло
9:36,0
(8 коло)
Велика Британія Джекі Стюарт Матра-Форд
Подіум
Переможець Велика Британія Джекі Стюарт Матра-Форд
2 місце Велика Британія Ґрем Хілл Лотус-Форд
3 місце Австрія Йохен Ріндт Бребгем-Репко
1967 ←  Гран-прі Німеччини 1968  → 1969

Гран-прі Німеччини 1968 року — восьмий етап чемпіонату світу 1968 року з автоперегонів у класі Формула-1, який відбувся 4 серпня на трасі Нюрбургринг. Мав почесний титул Гран-прі Європи. Відомий несприятливими погодними умовами, оскільки протягом усієї гонки над трасою стояв сильний туман і, переважно, йшов дощ.

Джекі Стюарт здобув свою четверту перемогу та показав найшвидше коло. Випередивши наприкінці першого кола Ґрема Хілла, лідирував до самого фініша. Даний гран-прі вважається найкращою гонкою шотландця в кар'єрі, з чим він сам погоджується,[1] зауважуючи, що завжди хотів виграти на Нюрбургрингу.[2]

Передумови гран-прі[ред. | ред. код]

Г'юберт Гане

Після попереднього гран-прі Великої Британії склад учасників майже не змінився. До пелетону додалися місцеві гонщики Курт Аренс, якому позичили запасний заводський Бребгем,[3] і Г'юберт Гане. Ґрем Хілл продовжував очолювати особистий залік чемпіонату, будучи єдиним з гонщиків з двома перемогами на рахунку. Ден Ґерні вперше в історії формули-1 виступав у повнолицевому шоломі.[4] Джекі Стюарт прибув на перегони з не до кінця вилікуваним переломом зап'ястя.[5] Дивлячись з літака на погоду на трасі, він сказав Ґрему Хіллу: «У ці вихідні буде Зелене Пекло» (англ. «It's going to be the Green Hell this weekend»). Даний термін використовується дотепер.[6]

Г'юберт Гане у четвер, перед офіційним тренуванням, на південній петлі Нюрбургрингу протестував BMW на удосконаленомум шасі BMW Lola та з дволітровим двигуном Apfelbeck.[7]

Вільні заїзди[ред. | ред. код]

Жан-П'єр Бельтуаз на вільних заїздах

У п'ятницю вранці розпочалося перше тренування. Туман був дуже густим, видимість впала до 200 ярдів і продовжувала знижуватись. Джекі Стюарт, зробивши 15 кіл короткою петлею Нюрбургрингу, припинив тренування, оскільки Кен Тіррелл вважав нерозумним ризикувати автівкою у таких несприятливих умовах. Більшість гонщиків наслідували його приклад. До початку денної сесії погода ще погіршилася, і організатори відмінили тренування із заявою, що умови є надто поганими, аби дозволити виїзд на трасу. В суботу пройшло одне тренування у схожих умовах: через дощ і сильний туман можна було побачити лише зону старту та фінішу.[7] Жана-П'єра Бельтуаза, який не прибув на трасу замінив Джонні Серво-Гавен.[3] У день гонки рано-вранці організатори влаштували додаткову сесію, оскільки гонщики скаржилися на брак часу тренувань. Втім, це мало допомогло. Погода продовжувала залишатись несприятливою: йшов сильний дощ, місцями стояв дуже густий туман. За відгуками, маршали з прапорами не могли бачити один одного.[2]

Кваліфікація[ред. | ред. код]

Поз Пілот Команда Час На колі
1 9 Бельгія Жакі Ікс Феррарі 9:04.0
2 8 Нова Зеландія Кріс Еймон Феррарі 9:14.9 +10.9
3 5 Австрія Йохен Ріндт Бребгем-Репко 9:31.9 +27.9
4 3 Велика Британія Ґрем Хілл Лотус-Форд 9:46.0 +42.0
5 20 Велика Британія Вік Елфорд Купер-БРМ 9:53.0 +49.0
6 6 Велика Британія Джекі Стюарт Матра-Форд 9:54.2 +50.2
7 7 Велика Британія Джон Сертіс Хонда 9:57.8 +53.8
8 22 Велика Британія Пірс Кураж БРМ 10:00.1 +56.1
9 16 Швейцарія Йо Зіфферт Лотус-Форд 10:03.4 +59.4
10 14 США Ден Ґерні ААР Іґл 10:13.9 +1:09.9
11 1 Нова Зеландія Денні Хальм Макларен-Форд 10:16.0 +1:12.0
12 12 Франція Жан-П'єр Бельтуаз Матра 10:17.3 +1:13.3
13 21 Велика Британія Джекі Олівер Лотус-Форд 10:18.7 +1:14.7
14 10 Мексика Педро Родрігес БРМ 10:19.7 +1:15.7
15 4 Австралія Джек Бребгем Бребгем-Репко 10:23.1 +1:19.1
16 2 Нова Зеландія Брюс Макларен Макларен-Форд 10:33.0 +1:29.0
17 17 ФРН Курт Аренс Бребгем-Репко 10:37.3 +1:33.3
18 18 ФРН Г'юберт Гане Лола-БМВ 10:42.9 +1:38.9
19 19 Бельгія Люсьєн Б'янкі Купер-БРМ 10:46.6 +1:42.6
20 11 Велика Британія Річард Еттвуд БРМ 10:48.2 +1:44.2
21 23 Швейцарія Сільвіо Мозер Бребгем-Репко

Хід перегонів[ред. | ред. код]

Вранці в день перегонів стояв густий туман, видимість на деяких ділянках траси складала менш ніж 50 метрів. Керівництво гонки доручило представникам GPDA Йоакіму Боньє та Ґрему Хіллу оцінити ситуацію. Не в останню чергу через те, що на гран-прі прийшло близько 250 000 глядачів, вони виступили за проведення гонки. В надії, що погода покращиться, старт відклали на годину. Хоча жодних змін не відбулося, гран-прі, зрештою, почалася.[8]

Джон Сертіс під дощем гран-прі

Процедура старту з незрозумілих причин затягнулася. Спершу був показаний знак «Їхати за дві хвилини», і водії завели двигуни. Після цього довгий час нічого не відбувалося. Потім було показано табличку «Їхати за три хвилини». Час простою негативно відбивався на двигунах, і Джон Сертіс був змушений зійти з дистанції після першого кола через проблеми з його перегріванням.[7] Також на першому колі зійшов Вік Елфорд: втративши управління через бризки, він розбив свій Купер об захисну огорожу.[3] Жакі Ікс, який у кваліфікації виграв поул, на старті забуксував і відкотився назад, а незабаром у нього тріснуло скло шолому, і бельгійцю довелося скинути швидкість, аби мати можливість хоч щось розгледіти.

Після старту, що проходив під проливним дощем, Хілл випередив Еймона, Ріндта та Стюарта. Однак, наприкінці першого кола Стюарт, який увійшов у перший поворот третім,[2] вирвався уперед і відірвався на дев'ять секунд, максимально ефективно використовуючи свої шини Dunlop для сильного дощу. До кінця другого кола перевага шотландця збільшилася до 34 секунд, а після 14 кіл — більше, ніж на чотири хвилини.

Ріндт, Ґерні та Ікс трималися близько один до одного, у той час як Кураж відстав від Бребгема, але залишався попереду Зіфферта. Потім Ікс випередив Ґерні на відрізку Flugplatz, а через кілька поворотів одна з шин американця отримала прокол, коли він наїхав на бордюр, намагаючись не відстати. За час, коли він дістався боксів, і поставив нове колесо, Ґерні опинився в хвості пелетону. Еймон продовжувати атакувати Гілла. Зіферт вибув після чергової зупинки через проблеми з запалюванням, також викликані довгим очікуванням старту, а Б'янкі зійшов з дистанції через витік палива до кабіни.[3]

Джекі Стюарт лідирує у перегонах

Бребгем стримував групу, що складалася з Хальма, Куража, Родрігеса, Бельтуаза, Гане й Аренса, у той час як Ґерні обійшов Еттвуда та наздогнав Олівера. Ікс заїхавши на піт-стоп через проблеми з шоломом, повернувся між Ріндтом і Бребгемом. Бельтуаз зійшов після восьми кіл дистанції. У Ґерні й Аренса почалися проблеми з запалюванням. На дев'ятому колі у Аренса ще й заслабла планка кріплення заднього крила. В результаті воно замість притискної сили створювало піднімальну.[7] У Еймона почалися негаразди з диференціалом.[3]

За три кола до фінішу дощ посильнішав на всьому протязі траси. На 12-му колі Хілла розвернуло, але він зміг вибратися з автівки, підштовхнути її та перезапустити двигун до під'їзду Ріндта, оскільки Еймона, який їхав третім, розвернуло раніше на тому ж колі. Не знаючи, що новозеландець зійшов, Хілл був здивований, що Ферарі не проїхала повз. Хальм без спротиву поступився шостим місцем Родрігесу, оскільки через туман не підозрював, що БРМ вже на відстані атаки. Хіллу вдалося втримати Ріндта позаду[9] і з другим місцем звести до мінімуму втрати у лідерстві в чемпіонаті.[3] Очки набрали також австралієць Джек Бребгем і мексиканець Педро Родрігес.

Результати[ред. | ред. код]

Пілот Команда Кіл Час Старт Очок
1 Велика Британія Джекі Стюарт Матра-Форд 14 2:19:03.2 6 9
2 Велика Британія Ґрем Хілл Лотус-Форд 14 + 4:03.2 4 6
3 Австрія Йохен Ріндт Бребгем-Репко 14 + 4:09.4 3 4
4 Бельгія Жакі Ікс Феррарі 14 +5:55,2 1 3
5 Австралія Джек Бребем Бребгем-Репко 14 + 6:21,1 15 2
6 Мексика Педро Родрігес БРМ 14 +6:25.0 14 1
7 Нова Зеландія Денні Гальм Макларен-Форд 14 + 6:31.0 11
8 Велика Британія Пірс Кураж БРМ 14 +7:56,4 8
9 США Ден Ґерні ААР Іґл 14 + 8:13,7 10
10 Німеччина Г'юберт Гане Лола-БМВ 14 + 10:11,4 18
11 Велика Британія Джекі Олівер Лотус-Форд 13 +1 коло 13
12 Німеччина Курт Аренс Бребгем-Репко 13 +1 коло 17
13 Нова Зеландія Брюс Макларен Макларен-Форд 13 +1 коло 16
14 Велика Британія Річард Еттвуд БРМ 13 +1 коло 20
Схід Нова Зеландія Кріс Еймон Феррарі 11 аварія 2
Схід Франція Жан-П'єр Бельтуаз Матра 8 аварія 12
Схід Швейцарія Йо Зіфферт Лотус-Форд 6 запалювання 9
Схід Бельгія Люсьєн Б'янкі Купер-БРМ 6 витік масла 19
Схід Велика Британія Джон Сертіс Хонда 3 перегрів двигуна/запалювання 7
Схід Велика Британія Вік Елфорд Купер-БРМ 0 аварія 5
НС Швейцарія Сільвіо Мозер Бребгем-Репко паливний насос

Кола лідирування[ред. | ред. код]

Відгуки гонщиків[ред. | ред. код]

Джекі Стюарт

Переможець Джекі Стюарт так змальовував початок гран-прі:

«Бризки були абсолютно неймовірними — не було видно нічого взагалі! Ані точок гальмування, ані боліда попереду, тільки суцільна стіна бризок. Я спробував вийти з бризок, пройшовши внутрішнім радіусом, і лише тоді мені стало видно трохи виразніше. Страшно навіть подумати, що діялося позаду мене! Така ситуація тривала більшу частину кола, але я пройшов Кріса Еймона майже у тому самому місці, де під час тренування вилетів Джекі Олівер; тобто на підйомі Adenau. Я був просто щасливий, здійснивши обгін, тому що аж до цього моменту я не пам'ятаю, коли відчував більший страх, перебуваючи в гоночному боліді. На будь-якій іншій трасі такі умови здалися б жахливими; але Ви навіть не можете уявити, наскільки поганими вони були на Нюрбургрингу. Траса вузька, нерівності настільки різко виражені, повороти настільки численні, що навіть у ясний день Ви навряд чи пам'ятаєте, в якому місці траси знаходитесь, а в тумані і в постійних бризках Ви взагалі про це поняття не маєте. Крім того, Ви постійно стурбовані тим фактом, що акваплануєте не тільки Ви, а й болід, що попереду.»[2]

Положення в чемпіонаті після Гран-прі[ред. | ред. код]

Особистий залік
Поз Пілот Очки
1 Велика Британія Ґрем Хілл 30
2 Велика Британія Джекі Стюарт 26
3 Бельгія Жакі Ікс 23
4 Нова Зеландія Денні Гальм 15
5 Мексика Педро Родрігес 11
Кубок конструкторів
Поз Конструктор Очки
1 Велика Британія Лотус-Форд 44
2 Франція Матра-Форд 29
3 Італія Феррарі 28
4 Велика Британія Макларен-Форд 22
5 Велика Британія БРМ 18
  • Примітка: Тільки 5 позицій включені в обидві таблиці.
Жакі Ікс

Деталі[ред. | ред. код]

  • Перший поул для Жакі Ікса та перше швидке коло Джекі Стюарта;
  • Жакі Ікс у віці 23 років став наймолодшим володарем поулу на той час.[10] Рекорд був перекритий Андреа де Чезарісом у 1982 році.
  • 100-й гран-прі для команди Лотус.[11]

Цікавий факт[ред. | ред. код]

  • Перегони Формули Vee, які проходили в той же день на Нюрбургрингу, виграв Гельмут Марко, який наразі є консультантом команди Формули-1 Red Bull Racing.[12][7]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Dougall, Angus. The Greatest Racing Driver: The Life and Times of Great Drivers. Bloomington, IN: BalboaPressAU. 2013. ISBN 978-1452510965. — стор. 85.
  2. а б в г «Джекі Стюарт розповідає» [1] (рос.)
  3. а б в г д е GP'68 — Round 8: XXX Großer Preis von Deutschland. [2] (англ.)
  4. Результати гран-прі Німеччини 1968 року. [3] (англ.)(нім.)
  5. Гонщики Формули-1, які досягли успіхів усупереч травмам. [4] (рос.)
  6. Офіційний сайт траси Нюрбургринг. 1868 рік — «Зелене пекло». [5] (нім.)
  7. а б в г д Гран-прі Європи 4 серпня 1968 року. [6] (нім.)
  8. Kampf am Limit. Die Formel 1 Chronik 1950–2000, hrsg. v. Willy Knupp, RTL Buchedition: Zeitgeist Verlag: Düsseldorf/Gütersloh 2000, ISBN 3-89748-277-0, стор. 141.
  9. Стаття про гран-прі Німеччини 1968 на сайті Grandprix.com. [7] (англ.)
  10. Статистика володарів поулу за віком. [8] (англ.)
  11. Про гран-прі на сайті Statsf1.com. [9] (англ.)
  12. Станом на травень 2023 року.

Посилання[ред. | ред. код]

Попередня гонка:
Гран-прі Великої Британії 1968 року
FIA Формула-1 Чемпіонат Світу
Сезон 1968
Наступна гонка:
Гран-прі Італії 1968 року
Попередня гонка:
Гран-прі Німеччини 1967
Гран-прі Німеччини Наступна гонка:
Гран-прі Німеччини 1969