Формула-1 — Гран-прі Тихого океану 1995

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гран-прі Тихого океану 1995
Японія II Pacific Grand Prix
Дата 22 жовтня 1995 року
Місце Японія Аїда, Японія
Траса Окаяма
Довжина кола 3,703 км
Дистанція 307,349 км (83 кола)
Погода Хмарно, Сухо
Поул
1:14.013 Велика Британія Девід Култхард Williams-Renault
Найшвидше коло
1:16.374
(40 коло)
Німеччина Міхаель Шумахер Benetton-Ford
Подіум
Переможець Німеччина Міхаель Шумахер Benetton-Ford
2 місце Велика Британія Девід Култхард Williams-Renault
3 місце Велика Британія Деймон Гілл Williams-Renault
Формула-1. 15-й із 17 етапів сезону 1995/ Гонка №579
Circuit TI (Aida).png
14.Європа < 15 > 16.Японія
1994 < Гран-прі Тихого океану 1995 > —

Гран-прі Тихого океану 1995 (офіційно: II Pacific Grand Prix) — автогонка чемпіонату світу «Формули-1», яка пройшла 22 жовтня 1995 року на трасі Окаяма в Японії. Це була п'ятнадцята гонка сезону 1995 «Формули-1»[1]. Переможцем гонки став Міхаель Шумахер, пілот команди «Бенеттон», який стартував з третьої позиції. Девід Култхард розпочав Гран-прі з поул-позиції, але дістався фінішу другим, Деймон Гілл показав третій результат. Обидва пілоти здійснили дубль для своєї команди «Вільямс»[2]. Перемогою в Гран-прі Тихого океану Шумахер офрмив свій чемпіонський титул 1995 року, оскільки за дві наступні гонки, що залишились, Гілл не зміг би наздогнати лідера за очками[3].

Класифікація[ред. | ред. код]

Кваліфікація[ред. | ред. код]

Поз Пілот Констркутор Частина 1 Частина 2 Розрив
1 6 Велика Британія Девід Култхард Williams-Renault 1:14.182 1:14.013
2 5 Велика Британія Деймон Гілл Williams-Renault 1:14.289 1:14.213 +0.200
3 1 Німеччина Міхаель Шумахер Benetton-Renault 1:14.524 1:14.284 +0.271
4 27 Франція Жан Алезі Ferrari 1:14.919 1:15.131 +0.906
5 28 Австрія Герхард Бергер Ferrari 1:14.974 1:15.125 +0.961
6 15 Велика Британія Едді Ірвайн Jordan-Peugeot 1:15.696 1:15.354 +1.341
7 2 Велика Британія Джонні Герберт Benetton-Renault 1:15.561 1:15.556 +1.543
8 30 Німеччина Гайнц-Гаральд Френтцен Sauber-Ford 1:15.942 1:15.561 +1.548
9 26 Франція Олів'є Паніс Ligier-Mugen-Honda 1:17.071 1:15.621 +1.608
10 7 Велика Британія Марк Бланделл McLaren-Mercedes 1:15.652 1:16.166 +1.639
11 14 Бразилія Рубенс Барікелло Jordan-Peugeot 1:16.263 1:15.774 +1.761
12 8 Данія Ян Магнуссен McLaren-Mercedes 1:16.339 1:16.368 +2.326
13 25 Японія Агурі Судзукі Ligier-Mugen-Honda 1:17.019 1:16.519 +2.506
14 23 Португалія Педро Ламі Minardi-Ford 1:17.224 1:16.596 +2.583
15 29 Франція Жан-Кристоф Буйон Sauber-Ford 1:16.646 1:23.791 +2.633
16 24 Італія Лука Бадоер Minardi-Ford 1:17.612 1:16.887 +2.874
17 3 Японія Укіо Катаяма Tyrrell-Yamaha 1:17.265 1:17.014 +3.001
18 4 Фінляндія Міка Сало Tyrrell-Yamaha 1:17.213 1:17.235 +3.200
19 9 Італія Джанні Морбіделлі Footwork-Hart 1:18.288 1:18.114 +4.101
20 10 Японія Такі Іноуе Footwork-Hart 1:19.471 1:18.212 +4.199
21 21 Бразилія Педру Паулу Дініс Forti-Ford 1:20.555 1:19.579 +5.566
22 22 Бразилія Роберто Морено Forti-Ford 1:19.745 1:19.779 +5.732
23 17 Італія Андреа Монтерміні Pacific-Ford 1:22.096 1:20.093 +6.080
24 16 Франція Бертран Гашо Pacific-Ford 1:22.710 1:21.405 +7.392
Джерело:[1] Жирним виділено найшвидший час гонщиків за яким була сформована стартова решітка

Перегони[ред. | ред. код]

Поз Пілот Констркутор Кола Час/Схід Старт Очки
1 1 Німеччина Міхаель Шумахер Benetton-Renault 83 1:48:49.972 3 10
2 6 Велика Британія Девід Култхард Williams-Renault 83 +14.920 1 6
3 5 Велика Британія Деймон Гілл Williams-Renault 83 +48.333 2 4
4 28 Австрія Герхард Бергер Ferrari 82 +1 коло 5 3
5 27 Франція Жан Алезі Ferrari 82 +1 коло 4 2
6 2 Велика Британія Джонні Герберт Benetton-Renault 82 +1 коло 7 1
7 30 Німеччина Гайнц-Гаральд Френтцен Sauber-Ford 82 +1 коло 8  
8 26 Франція Олів'є Паніс Ligier-Mugen-Honda 81 +2 кола 9  
9 7 Велика Британія Марк Бланделл McLaren-Mercedes 81 +2 кола 10  
10 8 Данія Ян Магнуссен McLaren-Mercedes 81 +2 кола 12  
11 15 Велика Британія Едді Ірвайн Jordan-Peugeot 81 +2 кола 6  
12 4 Фінляндія Міка Сало Tyrrell-Yamaha 80 +3 кола 18  
13 23 Португалія Педро Ламі Minardi-Ford 80 +3 кола 14  
14 3 Японія Укіо Катаяма Tyrrell-Yamaha 80 +3 кола 17  
15 24 Італія Лука Бадоер Minardi-Ford 80 +3 кола 16  
16 22 Бразилія Роберто Морено Forti-Ford 78 +5 кіл 22  
17 21 Бразилія Педру Паулу Дініс Forti-Ford 77 +6 кіл 21  
Схід 14 Бразилія Рубенс Барікелло Jordan-Peugeot 67 Електрика 11  
Схід 9 Італія Джанні Морбіделлі Footwork-Hart 63 Двигун 19  
Схід 10 Японія Такі Іноуе Footwork-Hart 38 Електрика 20  
Схід 17 Італія Андреа Монтерміні Pacific-Ford 14 Коробка передач 23  
Схід 25 Японія Агурі Судзукі Ligier-Mugen-Honda 10 Виліт 13  
Схід 29 Франція Жан-Кристоф Буйон Sauber-Ford 7 Виліт 15  
Схід 16 Франція Бертран Гашо Pacific-Ford 2 Коробка передач 24  
Джерело:[2]

Положення в чемпіонаті після Гран-прі[ред. | ред. код]

Особистий залік[1]
Поз Пілот Очки
1 Німеччина Міхаель Шумахер 92
2 Велика Британія Деймон Гілл 59
3 Велика Британія Девід Култхард 49
4 Франція Жан Алезі 42
5 Велика Британія Джонні Герберт 41
Кубок конструкторів[1]
Поз Конструктор Очки
1 Велика Британія Benetton-Renault 123
2 Велика Британія Williams-Renault 102
3 Італія Ferrari 73
4 Велика Британія McLaren-Mercedes 21
5 Ірландія Jordan-Peugeot 18
  • Примітка: Тільки 5 позицій включені в обидві таблиці.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Henry, Alan (December 1995) [1995]. 1995 Grands Prix: Pacific Grand Prix. Autocourse 1995–96. Hazleton Publishing. с. 214–215. ISBN 1-874557-36-5. 
  2. а б 1995 Pacific Grand Prix. The Official Formula 1 Website. Процитовано 25 April 2008. 
  3. Schumacher is World Champion. GrandPrix.com. Inside F1. 23 October 1995. Процитовано 1 березня 2015. 
Попередня гонка:
Формула-1 — Гран-прі Європи 1995
FIA Формула-1 Чемпіонат Світу
Сезон 1995
Наступна гонка:
Формула-1 — Гран-прі Японії 1995
Попередня гонка:
Формула-1 — Гран-прі Тихого океану 1994
Формула-1 — Гран-прі Тихого океану Наступна гонка: