Формула-1 — Гран-прі Туреччини 2020

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гран-прі Туреччини 2020
Туреччина Formula 1 DHL Turkish Grand Prix 2020
17-й з 19 етапів сезону 2020/ Гонка №1032
← Гран-прі Емілії—Романьї 2020 • Гран-прі Бахрейну 2020 →
Дата 15 листопада 2020 року
Місце Туреччина Стамбул, Туреччина
Траса Істанбул Парк
Довжина кола 5,338 км
Дистанція 309,396 км (58 кіл)
Погода
Поул
1:47.765 Канада Ленс Стролл Racing Point
Найшвидше коло
1:36.806
(58 коло) 		Велика Британія Ландо Норріс McLaren-Renault
Подіум
Переможець Велика Британія Льюїс Гамільтон Mercedes
2 місце Мексика Серхіо Перес Racing Point-BWT Mercedes
3 місце Німеччина Себастьян Феттель Ferrari
2011 ←  Гран-прі Туреччини 2020  → 2021

Гран-прі Туреччини 2020 (офіційно — Formula 1 DHL Turkish Grand Prix 2020) — автоперегони чемпіонату світу Формули-1, які відбулися 15 листопада 2020 року на гоночній трасі Істанбул Парк, Туреччина. Це чотирнадцятий етап чемпіонату світу та восьме Гран-прі Туреччини.

Льюїс Гамільтон на цьому Гран-прі став семикратним Чемпіоном Світу та зрівнявся за кількістю титулів із Міхаелем Шумахером[1].

Вільні заїзди[ред. | ред. код]

У першій тренувальній сесії лідирував Макс Ферстаппен, який випередив товариша по команді Александра Албона, а Шарль Леклер у Феррарі став третім. Час на колах був значно повільнішим, ніж очікувалося, пілоти заявляли про низьке зчеплення болідів з трасою після реконструкції треку, яка включала нанесення нового асфальту[2]. Час кіл на першій практиці був приблизно на десять секунд повільнішим, ніж встановлений на попередній гонці Формули-1, і на двадцять секунд повільніше, ніж час, який очікувався в кваліфікації. Друга сесія завершилася найшвидшим колом Ферстаппена переду Леклера та Мерседеса Вальттері Боттаса. Третя тренувальна сесія проходила у вологих умовах, як і кваліфікація і перегони, і знову закінчилася лідерством Ферстаппена.

Кваліфікація[ред. | ред. код]

Поз. No. Пілот Конструктор Кваліфікаційний час Старт
Q1 Q2 Q3
1 18 Канада Ленс Стролл Racing Point-BWT Mercedes 2:07.467 1:53.372 1:47.765 1
2 33 Нідерланди Макс Ферстаппен Red Bull Racing-Honda 1:57.485 1:50.293 1:48.055 2
3 11 Мексика Серхіо Перес Racing Point-BWT Mercedes 2:07.614 1:54.097 1:49.321 3
4 23 Таїланд Александр Албон Red Bull Racing-Honda 1:59.431 1:52.282 1:50.448 4
5 3 Австралія Данієль Ріккардо Renault 2:05.598 1:54.278 1:51.595 5
6 44 Велика Британія Льюїс Гамільтон Mercedes 2:07.559 1:52.709 1:52.560 6
7 31 Франція Естебан Окон Renault 2:06.115 1:53.657 1:52.622 7
8 7 Фінляндія Кімі Ряйкконен Alfa Romeo Racing-Ferrari 2:01.249 1:53.793 1:52.745 8
9 77 Фінляндія Вальттері Боттас Mercedes 2:07.001 1:53.767 1:53.258 9
10 99 Італія Антоніо Джовінацці Alfa Romeo Racing-Ferrari 2:07.341 1:53.431 1:57.226 10
11 4 Велика Британія Ландо Норріс McLaren-Renault 2:07.167 1:54.945 14[П.1. 1]
12 5 Німеччина Себастьян Феттель Ferrari 2:03.356 1:55.169 11
13 55 Іспанія Карлос Сайнс McLaren-Renault 2:07.489 1:55.410 15[П.1. 2]
14 16 Монако Шарль Леклер Ferrari 2:04.464 1:56.696 12
15 10 Франція П'єр Гаслі AlphaTauri-Honda 2:05.579 1:58.556 19[П.1. 3]
16 20 Данія Кевін Магнуссен Haas-Ferrari 2:08.007 13
17 26 Росія Даніїл Квят AlphaTauri-Honda 2:09.070 16
18 63 Велика Британія Джордж Расселл Williams-Mercedes 2:10.017 ПЛ[П.1. 4]
19 8 Франція Роман Грожан Haas-Ferrari 2:12.909 17
20 6 Канада Ніколас Латіфі Williams-Mercedes 2:21.611 ПЛ[П.1. 5]
Правило 107 %: 2:05.708[П.1. 6]
Джерело:[9][10]
  1. ↑ Ландо Норріс отримав штраф з втратою 5-ти місць за ігнорування жовтих прапорів під час кваліфікації[3]
  2. ↑ Карлос Сайнс отримав штраф з втратою 5-ти місць за перешкоджання Серхіо Пересу під час кваліфікації.[4]
  3. ↑ П'єр Гаслі був змушений починати гонку з кінця пелетону за порушення правила «закритого парку».[5]
  4. ↑ Джордж Расселл був змушений починати гонку з кінця пелетону через незаплановану заміну двигуна[6]. Також він отримав штраф із втратою 5-ти позицій на старті за ігнорування жовтих прапорів.[7] Врешті решт, Расселл стартував з піт-лейну після повернення до боксів через пошкодження боліду на установчому колі. Його 20-те місце на стартовій решітці залишилось порожнім.
  5. ↑ Ніколас Латіфі стартував у гонці з піт-лейну через те, що він не виїхав з нього, перед тим як піт-лейн закрили. Його 18-те місце на стартовій решітці залишилось порожнім.
  6. ↑ Оскільки кваліфікація проходила у вологих умовах, правило 107 % не діяло.[8]

Позиції після кваліфікації[ред. | ред. код]

Стартова позиція[ред. | ред. код]

Перегони[ред. | ред. код]

Поз. No. Пілот Конструктор Кола Час/Відставання Старт Очки
1 44 Велика Британія Льюїс Гамільтон Mercedes 58 1:42:19.313 6 25
2 11 Мексика Серхіо Перес Racing Point-BWT Mercedes 58 +31.633 3 18
3 5 Німеччина Себастьян Феттель Ferrari 58 +31.960 11 15
4 16 Монако Шарль Леклер Ferrari 58 +33.858 12 12
5 55 Іспанія Карлос Сайнс McLaren-Renault 58 +34.363 15 10
6 33 Нідерланди Макс Ферстаппен Red Bull Racing-Honda 58 +44.873 2 8
7 23 Таїланд Александр Албон Red Bull Racing-Honda 58 +46.484 4 6
8 4 Велика Британія Ландо Норріс McLaren-Renault 58 +1:01.259 14 4+1
9 18 Канада Ленс Стролл Racing Point-BWT Mercedes 58 +1:12.353 1 2
10 3 Австралія Данієль Ріккардо Renault 58 +1:35.460 5 1
11 31 Франція Естебан Окон Renault 57 +1 коло 7
12 26 Росія Даніїл Квят AlphaTauri-Honda 57 +1 коло 16
13 10 Франція П'єр Гаслі AlphaTauri-Honda 57 +1 коло 19
14 77 Фінляндія Вальттері Боттас Mercedes 57 +1 коло 9
15 7 Фінляндія Кімі Ряйкконен Alfa Romeo Racing-Ferrari 57 +1 коло 8
16 63 Велика Британія Джордж Расселл Williams-Mercedes 57 +1 коло PL
172 20 Данія Кевін Магнуссен Haas-Ferrari 55 13
Схід 8 Франція Роман Грожан Haas-Ferrari 49 17
Схід 6 Канада Ніколас Латіфі Williams-Mercedes 39 PL
Схід 99 Італія Антоніо Джовінацці Alfa Romeo Racing-Ferrari 11 10
Найшвидше коло: Велика Британія Ландо Норріс (McLaren-Renault) — 1:36.806 (58 коло)
Джерело:[11][12]
  • ↑  — Кевін Магнуссен був класифікований, оскільки він проїхав більше 90 % дистанції перегонів.

Положення в чемпіонаті після Гран-прі[ред. | ред. код]

Особистий залік
Поз. Пілот Очки
1 Велика Британія Льюїс Гамільтон 307
2 Фінляндія Вальттері Боттас 197
3 Нідерланди Макс Ферстаппен 170
2 4 Мексика Серхіо Перес 100
5 Монако Шарль Леклер 97
Джерело:
Кубок конструкторів
Поз. Конструктор Очки
1 Німеччина Mercedes 504
2 Австрія Red Bull Racing-Honda 240
2 3 Велика Британія Racing Point-BWT Mercedes 154
4 Велика Британія McLaren-Renault 149
2 5 Франція Renault 136
Джерело:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Льюїс Гамільтон став семиразовим чемпіоном світу Формули-1 (видео). LB.ua. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 16 листопада 2020.
  2. ↑ Гран Прі Туреччини: Ферстаппен очолив першу практику. F1-Ukraine (укр.). Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 15 листопада 2020.
  3. ↑ Norris handed five-place Turkish GP Старт penalty for failing to respect yellow flags. Formula1.com. 14 листопада 2020. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 14 листопада 2020.
  4. ↑ Sainz handed three-place grid drop for Perez block as McLaren pilots rue Q2 tyre gamble. Formula1.com. 14 листопада 2020. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 14 листопада 2020.
  5. ↑ Gasly to start from back of the Старт in Istanbul after parc ferme breach. Formula1.com. 15 листопада 2020. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 15 листопада 2020.
  6. ↑ Russell set to start Turkish GP from back of the grid after taking new power unit elements. Formula1.com. 13 листопада 2020. Архів оригіналу за 21 листопада 2020. Процитовано 13 листопада 2020.
  7. ↑ Russell handed three penalty Очки and nominal Старт drop for Q1 yellow flag incident. Formula1.com. 14 листопада 2020. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 14 листопада 2020.
  8. ↑ 2020 Formula One Sporting Regulations (PDF). Міжнародна автомобільна федерація. 19 червня 2020. с. 31. Архів (PDF) оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 12 липня 2020.
  9. ↑ Formula 1 DHL Turkish Grand Prix 2020 – Qualifying. Formula1.com. 14 листопада 2020. Архів оригіналу за 14 листопада 2020. Процитовано 14 листопада 2020.
  10. ↑ Гран Прі Туреччини: Стролл виграв дощову кваліфікацію. F1-Ukraine (укр.). Архів оригіналу за 14 листопада 2020. Процитовано 15 листопада 2020.
  11. ↑ Formula 1 DHL Turkish Grand Prix 2020 – Race Result. Formula1.com. 15 листопада 2020. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 15 листопада 2020.
  12. ↑ Гран Прі Туреччини: Хемілтон виграв гонку та здобув сьомий титул. F1-Ukraine (укр.). Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 15 листопада 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

Попередня гонка:
Гран-прі Емілії—Романьї 2020 		FIA Формула-1 Чемпіонат Світу
Сезон 2020 		Наступна гонка:
Гран-прі Бахрейну 2020
Попередня гонка:
Гран-прі Туреччини 2011 		Формула-1 — Гран-прі Туреччини Наступна гонка:
Гран-прі Туреччини 2021
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Формула-1_—_Гран-прі_Туреччини_2020&oldid=35174979