Формула Льюїса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Формула Льюїса, структура Льюїса — графічне зображення зв'язків між атомами, молекулами або йонами, запропонована хіміком Гільбертом Льюїсом (англ. Gilbert Newton Lewis) у 1916 році, яка базується на правилі октету. У цій структури хімічні елементи позначаються своїм хімічним символом, а валентні електрони — точками навколо цих елементів. Копії електронів між двома символами позначають зв'язки між елементами.[1][2]

Побудова формули[ред. | ред. код]

Побудувати формулу Льюїса для деякої молекули можна за такою схемою:

  1. Перераховуються всі валентні електрони кожного елемента молекули, і сумується їхня кількість;
  2. Отримана сума ділиться на два, і отримується кількість електронних пар, які будуть в структурі;
  3. Будується «скелет» формули, записуючи хімічні елементи і розподіляючи електронні пари між ними;
  4. Потім переміщаючи електронні пари, утворюємо схему, яка задовольняє правило октету (тобто, щоб кожен елемент мав 8 електронів, або 4 електронні пари);
  5. Перевіряємо, щоб заряд кожного елемента був якнайменший, а також, щоб позитивний заряд не був у електронегативних елементах

Примітки[ред. | ред. код]

  1. IUPAC definition of Lewis formula
  2. Zumdahl, S. (2005) Chemical Principles Houghton-Mifflin (ISBN 0-618-37206-7)

Посилання[ред. | ред. код]